Основні терміни

Альтернативні витрати — цінність найкращого варіанту використання ресурсів, від якого відмовилися в процесі економічного вибору, або обсяги інших благ, від виробництва яких треба відмовитися, щоб збільшити обсяг виробництва певного блага.

Виробництво — процес перетворення виробничих ресурсів (фак­торів) на економічні блага (продукти).

Виробнича функція — співвідношення між будь-якою комбінацією факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції.

Витрати виробництва — вартість усіх факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення та реалізації певної кількості продукції, а також для підтримки у працездатному стані існуючих виробничих потужностей.

Витрати сукупні — витрати на виробництво певного обсягу продукції.

Витрати середні сукупні — кількість сукупних витрат виробниц­тва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Витрати граничні — приріст сукупних витрат, пов’язаний із виробництвом додаткової (як правило, останньої) одиниці продукції.

Виторг (сукупний виторг) підприємства — сума коштів, одержана підприємством від реалізації своїх товарів за певний час.

Ефективність виробництва характеризує зв’язок між обсягом вироблених економічних благ і кількістю застосовуваних ресурсів.

Ефективність виробництва економічна — випуск даного обсягу продукції з мінімальними середніми витратами або випуск максимального обсягу продукції за даного обсягу виробничих ресурсів.

Ефективність виробництва технологічна. Процес є технологічно ефективним, якщо не існує жодного іншого способу, при якому для виробництва даного обсягу продукції витрачається менша кількість хоча б одного з ресурсів за умови незбільшення інших видів ресурсів.

Підприємство (виробниче) — мікросистема, яка перетворює фактори виробництва на товарну продукцію.

Прибуток — різниця між виторгом підприємства та його витратами.

Бухгалтерський прибуток — різниця між виторгом підприємст­ва та бухгалтерськими явними витратами.

Економічний прибуток — різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосовуваних у виробничому процесі (економічними витратами).

Нормальний прибуток — мінімальна (нормальна) винагорода, необхідна для того, щоб залучити та утримати ресурси в межах даного напряму діяльності. Згідно з економічною теорією до нормального прибутку належить сукупність усіх тих мінімальних виторгів, котрі представляють собою витрати невикористаних можливостей.

Продукт: сукупний (ТР), середній (АР), граничний (МР). Сукупний продукт змінного фактора виробництва — обсяг випуску продукції, що припадає на певну кількість даного фактора виробниц­тва. Середній продукт — обсяг випуску продукції, що припадає на одиницю змінного фактора виробництва. Граничний продукт — приріст загального обсягу випуску продукції, здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора виробництва на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів виробництва.

Запитання та завдання для самоперевірки

Б.1. Визначте сутність понять: «виробництво», «підприємство», «виробнича функція».

Б.2. Охарактеризуйте підприємство як суб’єкт ринку та як виробничо-ринкову мікросистему.

Б.3. Що належить до факторів виробництва?

Б.4. У чому полягає різниця між короткостроковим і довгостроковим періодами в діяльності підприємства?

Б.5. Що таке технологічна та економічна ефективність ?

Б.6. Дайте визначення сукупного, середнього та граничного продукту змінного фактора виробництва.

Б.7. Розкрийте економічний зміст прибутку як кінцевого результату діяльності підприємства.

Б.8. Яка мотивація поведінки підприємства?

Б.9. Які основні види вибору підприємства?

Б.10. Які явні та неявні витрати навчання в університеті? Чому економісти вважають нормальний прибуток елементом витрат?

НОРМАТИВНИЙ РІВЕНЬ