Методичні вказівки до самостійного опрацювання матеріалу

Основні положення теорії поведінки споживача за ординалістською функцією корисності докладно викладені у базових підручниках: [2, p. 2.2], [3, додаток до гл. 5], [4, гл. 5], [6, додаток до гл. 23], [7, розд. 4, гл.4,], [13, гл. 3], [14, лекція 13, 14]. Гіпотези порядкового виміру корисності з математичними викладками запропоновано у підручнику П. Гребенникова та ін. [2, pозд. 2.2], де конкретизовано концепцію виявлених переваг і вибір мак­симізуючого та немаксимізуючого споживача [2, pозд. 2.3]. Характеристики кривих байдужості визначено у п’ятьох властивостях у підручнику Е. Дж. Долана [3, додаток до гл. 5]. Економічний зміст положення бюджетної лінії розкрито у Д. Хаймана [13, pозд. 3.3], різні випадки рівноваги (внутрішня, кутова), аналіз вибору з антиблагом подано у [13, pозд. 3.5], а також у [14, лекція 14, розд. 2].

У результаті вивчення теми студент повинен

знати поняття: крива байдужості, лінія бюджетного обмеження, гранична норма заміщення, досконала субституційність і комплементарність благ;

розуміти: систему переваг споживача, характер впливу різних чинників на форму і положення кривої байдужості та бюджетної лінії, особливості ординалістського підходу у визначенні рівноваги споживача;

вміти: моделювати раціональний вибір споживача з позицій ординалістського підходу, визначати зміни оптимального стану під впливом зміни переваг споживача та зміни його доходу (бюджету), обчислювати граничну норму заміщення, виконувати графічну побудову кривої байдужості та бюджетної лінії.

Практичні завдання

Н.1. Обгрунтуйте форму та нахил кривих байдужості для різних випадків вибору споживача:

а) для звичайних товарів;

б) для товарів, що є досконалими комплементами;

в) для товарів, що є досконалими субститутами;

г) для товарів, один з яких — антиблаго.

Н.2. Поясність і графічно проілюструйте випадки рівноваги споживачів у всіх вищенаведених випадках.

Н.3. Користуючись припущенням про транзитивність переваг споживача, доведіть, що криві байдужості за інших однакових умов не перетинаються.

Н.4. Графічно подайте наслідки впливу на рівновагу споживача таких чинників (рис. 3.5):

а) збільшення ціни продуктів харчування;

б) зменшення ціни одягу;

в) зміна вподобань споживача і повна відмова від купівлі одягу;

г) різка зміна вподобань і віддання переваги одягу над продуктами харчування.

Н.5. Докажіть алгебраїчно тотожність виразів (3.1) і (3.2), а також поясніть тенденцію зменшення MRS для кривої байдужості (рис. 3.1).

Н.6. Якщо криві байдужості — прямі лінії, що мають такий само від’ємний нахил, як і бюджетна лінія, то чи існує єдина комбінація товарів, що максимізує корисність?

Н.7. У таблиці наведено дані про набори байдужості товарів Х та Y, які забезпечують споживачеві різну корисність:

Рівень корисності
U1		U2		U3
Х	Y	Х	Y	Х	Y
1	9	2	10	4	11
2	7	3	8	5	9
4	4	5	5	7	6
7	2	8	3	10	4
9	1	10	2	12	3

Поясніть:

а) яка з даних кривих байдужості відображає найвищий рівень корисності;

б) яка з кривих представляє найнижчий рівень корисності;

в) зобразіть криві байдужості на одному рисунку;

г) чи достатньо даної інформації для визначення оптимальної точ­ки вибору споживача;

д) побудуйте бюджетну лінію споживача, якщо відомо, що Р_х = = 10 грош. од., Р_у = 10 грош. од., а дохід I = 100 грош. од.; визначте, які набори товарів доступні для споживача, а які — ні. Чи можна тепер визначити вибір споживача, який забезпечує максимальну корисність?

Рис. 3.5. Бюджетна лінія і крива байдужості споживача

Н.8. Споживач вирішує, як розподілити свій місячний дохід між купівлею продуктів харчування та купівлею одягу. Рисунок 3.5. ілюструє його бюджетну лінію і криву байдужості.

Покажіть на рис. 3.5 такі точки:

а) максимізації корисності споживача;

б) отримання такого ж задоволення, що і в точці оптимуму, але за межами бюджетних можливостей;

в) отримання більшого задоволення, ніж у точці оптимуму, але за межами бюджетних можливостей;

г) віддання переваги виключно продуктам харчування або одягу;

д) вибору такого набору благ, за якого споживач не витратив би свій дохід, передбачений для купівлі.

Н.9. Відома функція корисності споживача: U = f (Q_A, Q_B), де Q_A, Q_B — кількість двох різних благ. Бюджет споживача становить 36 грош. од. За даних обставин споживач послідовно купує два набори благ: Q_A = 6; Q_B = 2 та Q_A = 3; Q_B = 4, оскільки визнає їх однаково корисними. Визначте рівновагу споживача та зобразіть результат графічно.

Н.10. Уявіть, що зважена гранична корисність (в розрахунку на 1 грош. од.) у сорочки — 5 одиниць, а у пари черевиків — 10 одиниць. Чи досягаєте ви рівноваги при споживанні цих двох товарів? Поясніть відповідь. Зобразіть графічно криві байдужості для цих товарів. Покажіть, чому наведені дані про граничну корисність і ціну відповідають перетину вашої бюджетної лінії та кривої байдужості. Як ви маєте змінити споживання цих товарів, щоб досягти рівноваги?