Вибір зразків для випробування

При зростанні навантаження до конструкції в роботу можуть утягуватись всі чи тільки деякі її елементи. Задача вибору елементів при складанні програми випробувань - це вирішення питання, де саме доцільно прикласти навантаження і розмістити вимірювальні прилади для оцінки працездатності конструкції в цілому.

Наприклад, якщо в багатоповерховому будинку прикласти навантаження на невеликій ділянці якого-небудь перекриття, то воно передасться на фундаменти через найближчі ригелі і колони. Ригелі і колони інших прольотів майже не включаться у роботу. Незначно чи зовсім не деформуються сусідні плити диску перекриття і практично не працюють плити перекриття інших поверхів.

В одноповерхових промислових будинках вертикальне навантаження від мостового крана передається через суміжні підкранові балки на колони однієї рами. Інші підкранові балки і поперечники практично не працюють. Тому немає рації випробовувати весь будинок, досить оснастити вимірювальними приладами одну раму і прикласти до неї розрахункове навантаження.

Для таких споруджень вибір елементів для випробування зважується на підставі наступних розумінь:

• кількість елементів, що завантажуються, повинне бути мінімально необхідним, щоб уникнути надмірних витрат на випробування;

• повинні бути випробувані найбільш завантажені елементи чи елементи з виявленими дефектами, які знижують несучу здатність;

• відбирають елементи з найбільш чіткою схемою обпирання і закріплення, вільні від додаткових зв'язків із сусідніми елементами.

При доборі, вирішенні методу вибору зразків виробів серійного виготовлення для контрольного випробування керуються ДСТУ чи технічними умовами контролю якості.

Вибір схеми завантаження. Способи створення і контроль завантаження. Вибір схеми завантаження

До схеми завантаження пред'являються наступні основні вимоги:

• по-перше, вона повинна забезпечувати найбільші (розрахункові) зусилля і деформації в елементах конструкцій, які можуть виникнути при експлуатації;

• по-друге, схема завантаження повинна бути досить економічною.

Для зменшення трудомісткості і вартості випробувань можна користуватися еквівалентними схемами завантаження, які забезпечують розрахункові зусилля і переміщення з меншими витратами, чим проектні схеми.

Наприклад, при перевірці напруг у середньому перетині балку можна завантажувати згідно рис.2 за схемою «а», що забезпечує економію засобів завантаження вдвічі. При перевірці жорсткості балку можна завантажувати за схемою «б».

На рис. 4 показана схема завантаження плити, що працює за нерозрізною схемою в подовжньому напрямку. Для дослідження перетину 1-1 досить завантажити плиту рівномірно розподіленим навантаженням на ділянці уздовж плити, рівному її трьом прольотам. Завантаження більш віддалених ділянок практично не впливає на роботу перетину 1-1.

Способи створення і контроль завантаження

При статичних випробувань необхідно забезпечувати плавне збільшення навантаження, щоб виключити вплив сил інерції. Навантаження і навантажувальні пристосування повинні задовольняти наступним основним вимогам:

• можливість чіткого контролю величини навантаження на кожному етапі завантаження;

• транспортабельність і незначні витрати часу для зростання і зняття навантаження;

• при тривалих випробуваннях необхідно забезпечувати стабільність навантаження;

• навантажувальний матеріал і пристрої, що завантажують, не повинні вносити перекручувань у розрахункову схему і роботу конструкцій.

Статичне навантаження може бути створена двома способами: силою ваги вантажу (гравітаційне навантаження) і за допомогою спеціальних пристосувань - домкрати, лебідки, тиск повітря й ін( напр-д: механічне навантаження).