10. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом усі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: висока відносна вологість повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); висока температура (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідний пил; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна та ін.); можливість одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею, та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100 % ), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.

ИЛИ ОТВЕТ ОТ АНДРЕЯ

№10 Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом:

- приміщення з підвищеною небезпекою;

- особливо небезпечні приміщення;

- приміщення без підвищеної небезпеки.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї із наступних умов:

- високої відносної вологості повітря (перевищує 75% протягом тривалого часу);

- високої температури (перевищує 35 °С протягом тривалого часу);

- струмопровідного пилу;

- струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної і т. п.).

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із наступних умов:

- дуже високої відносної вологості повітря (близько 100%);

- хімічно активного середовища;

- або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.

Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють підвищену або особливу небезпеку.

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для: ручних переносних світильників; місцевого освітлення; електрифікованого ручного інструменту напруга живлення повинна становити:

- у приміщеннях із підвищеною небезпекою - до 36 В;

- у особливо небезпечних приміщеннях - до 12 В.

Гранично допустимі значення напруги доторкання та сили струму.

Гранично допустимі значення напруги доторкання (напруги між двома точками електричного кола, до яких одночасно доторкається людина) та сили струму для нормального (безаварійного) режиму електроустановки при проходженні струму через тіло людини по шляху «рука - рука» чи «рука - ноги» (ГОСТ 12.1.038-82)

При виконанні робіт в умовах високих температур (вищих 25 °С) і високої відносної вологості повітря (більше 75%) наведені значення потрібно зменшити в 3 рази.

11 Умови ураження людини електричним струмом

УСЛОВИЯ ПОРАЖЕНИЯ ЧЕЛОВЕКА ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ Анализ опасности электроустановок сводится к определению значения тока, который протекает через тело человека при различных возможных вариантах попадания его под напряжение. Электрические сети бывают постоянного и переменного токов. Сети переменного тока бывают однофазные и многофазные. Наиболее распространенные — трехфазные сети переменного тока. По режиму нейтрали трансформатора или генератора трехфазные сети могут быть с изолированной или глухозаземленой нейтралью. Изолированной называют нейтраль, изолированную от заземляющего устройства или присоединенную к нему через аппараты с большим сопротивлением (трансформаторы напряжения, компенсационные катушки). Глухозаземленной называют нейтраль, присоединенную к заземляющему устройству непосредственно или через аппараты с малым сопротивлением (трансформаторы тока). Опасность сетей однофазного тока. Однофазные сети и сети постоянного тока могут быть изолированными от земли, иметь заземленный полюс или среднюю точку (табл. 3.4). Анализ приведенных формул в табл. 3.4 свидетельствует о том, что наиболее опасным является двухполюсное прикосновение при любом режиме нейтрали относительно земли, поскольку в этом случае ток, который протекает через тело человека, определяется только сопротивлением его тела. Менее опасным является прикосновение к проводу изолированной сети при нормальном режиме работы. Опасность трехфазных электрических сетей с изолированной нейтралью. Проводники электрических сетей относительно земли имеют емкость и активное сопротивление — сопротивление растекания, равное сопротивлению изоляции и пути тока на землю. В общем эти емкости и сопротивления растекания разные. С целью упрощения анализа допускаем, что они равны, тоесть С^С^С^С и rll=rh=i'c=r- Таким образом, при прикосновении к одному из фазных проводов сети с изолированной нейтралью в нормальном режиме сила тока проходящего через человека, зависит от сопротивления потерь и емкости сети относительно земли. Замыкание одной из фаз на землю значительно повышает опасность однофазного прикосновения, поскольку в этом случае человек оказывается под напряжением, близким к линейному. Более опасным является двухфазное прикосновение. Опасность трехфазных электрических сетей с глухо заземленной нейтралью (табл. 3.5). Трехфазные электрические сети с глухозаземленной нейтралью имеют малое сопротивление между нейтралью и землей. Напряжение любой фазы исправной сети относительно земли равно фазному напряжению. Таким образом, прикосновение к исправной фазе при замыкании второй фазы на землю более опасно, чем прикосновение к фазе в нормальном режиме работы трехфазной сети с глухозаземленной нейтралью, а наиболее опасным является двухфазное прикосновение.

Анализ различных случаев прикосновения человека к проводам трехфазных электрических сетей показывает следующее: — менее опасным является однофазное прикосновение к проводу исправной сети с изолированной нейтралью; — при замыкании одной из фаз на землю опасность однофазного прикосновения к исправной фазе больше, чем в исправной сети при любом режиме нейтрали; — наиболее опасным является двухфазное прикосновение при любом режиме нейтрали. Напряжение прикосновения — это напряжение между двумя точками цепи тока, которых одновременно касается человек. Численно оно равно разнице потенциалов корпуса q>к и точек земли, на которых находятся ноги человека

Величину а называют коэффициентом напряжения прикосновения. В пределах зоны растекания тока a<1, а за границами этой зоны a = 1. Напряжение прикосновения растет с увеличением расстояния от заземлителя, и за границами зоны растекания тока оно равно напряжению на корпусе оборудования.

Шаговое напряжение — это напряжение между двумя точками цепи тока, которые находятся друг от друга на расстоянии шага и на которых одновременно стоит человек. Численно шаговое напряжение равно разнице потенциалов точек, на которых находятся ноги человека.

Напряжение прикосновения максимально около заземлителя и уменьшается с отдалением от заземлителя. Вне границ поля растекания оно равно нолю. Шаговое напряжение также растет с увеличением длины шага.

Условия поражения человека напряжением прикосновения и шаговым напряжением разные, поскольку ток протекает различными путями. При напряжении прикосновения — через грудную клетку, а при шаговом напряжении — по нижней петле. Значительное шаговое напряжение вызывает судороги в ногах, человек падает, потом цепь тока замыкается вдоль всего тела человека.