2. Основні вимоги до екотурів

Незалежно від маршруту обов'язковими вимогами є:

■ відповідність принципам екологічного туризму;

■ наявність подорожуючих;

■ забезпечення туристів проїзними документами в напрямку туди й назад;

■ організація харчування на маршруті й в місцях розміщення;

■ наявність природних (а іноді й культурних) визначних місць;

■ підготовка місць для відпочинку та розміщення груп туристів на нічліг в кожному пункті зупинки (якщо це потрібно);

■ наявність обслуговуючого персоналу (керівників туристичних груп, інструкторів, екскурсоводів);

■ ув'язка календарних строків, маршрутів подорожей і розкладу руху транспорту з перевізниками;

■ розробка господарсько-фінансового плану та калькуляції вартості туристичних путівок з урахуванням умов укладених договорів і наданих послуг;

■ підбір та підготовка кадрів, забезпечення їх необхідними методичними матеріалами та реквізитами.

Екологічні туристичні походи поділяються на види згідно з визначеними класифікаційними ознаками.

За формою проведення розрізняють прогулянки, походи, подорожі, зльоти, змагання, експедиції.

За територіальними ознаками прийнято розрізняти місцеві (наприклад, в межах одного адміністративного району) та дальні походи.

За видами маршруту туристичні походи поділяються на пішохідні, лижні, гірські, водні, спелеологічні, велосипедні, мотоциклетні, автомобільні, комбіновані.

У залежності від протяжності, тривалості та технічної складності розрізняють походи шести категорій складності (КС). Вимоги до походів різних категорій складності визначаються відповідно до нормативів.

За побудовою траси походи диференціюються на лінійні, кільцеві й радіальні.

За тривалістю розрізняють походи вихідного дня та багатоденні походи.

За часом функціонування туристичні походи можуть бути цілорічними й сезонними.

За організаційної приналежності можна виділити походи, організовані туристичними фірмами, станціями юних туристів, туристичними клубами та секціями.

За віковим складом подорожуючих поділяють так: діти, молодь, особи середнього віку, люди похилого віку.

3. Екологічне виховання туристів як необхідна умова екологічної безпеки туристичної діяльності

Найважливішою умовою у вирішенні сучасних екологічних проблем є екологічна освіта та виховання молодого покоління, оскільки саме з дитячих років людина повинна сприймати себе як невід'ємну частину природи, тому що в цей період життя формується світогляд, закладаються моральні цінності, моделюється культура поведінки особистості.

В останні десятиліття інтерес дітей шкільного віку до туристичних подорожей значно зріс. Даний факт викликає необхідність підготовки фахівців сфери туризму професійно придатних до здійснення екологічного виховання школярів у процесі туристичної діяльності. Здійснення екологічного виховання молодого покоління та формування високого рівня їх екологічної культури в процесі туристичної діяльності вкрай необхідно, оскільки туристична галузь вкрай зацікавлена в збереженні максимально непорушених природних і природно-антропогенних екосистем, і лише за цієї умови можуть ефективно здійснюватися всі найважливіші функції туризму, в тому числі освітня та екологічна.

Екологічне виховання - це система педагогічної діяльності, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Екологічна культура особистості передбачає наявність у людини певних знань і переконань, готовності до діяльності, а також його практичних дій, що узгоджуються з вимогами дбайливого ставлення до природи.

Мета екологічного виховання - формування відповідального ставлення до природи, яке будується на екологічній свідомості. Це передбачає додержання моральних і правових принципів природокористування та пропоганда ідей його оптимізації, активну діяльність з вивчення й охорони своєї місцевості. Реалізація мети можлива через систему завдань:

- формування у туристів розуміння необхідності гармонії людини й природи;

- сволодіння системою екологічних знань;

- виховання любові до природи й рідного краю, бажання берегти її й примножувати її багатства;

- формування умінь і навичок діяльності в природі;

- формування готовності до активної екологічної діяльності та засад глобального екологічного мислення.

Сучасний туризм є потужним засобом екологічної просвіти населення, ознайомлення туристів з екологічними проблемами, а також способами їх вирішення, тому що в процесі туристичної діяльності людина постійно взаємодіє з природним середовищем. Якість цієї взаємодії залежить в першу чергу від екологічної компе-тентності фахівців туристичної галузі та їх професійної готовності до екологічного виховання школярів у процесі туристичних подорожей, а також від психологічної, інтелектуальної та практичної готовності учнів до сприйняття екологічної інформації, до її глибокого розуміння й трансформації крізь призму власної свідомості. Готовність учнів до сприйняття екологічної інформації забезпечує сучасна школа та позашкільні заклади, що спеціалізуються на екологічній освіті та вихованні школярів.

4. Актуальні методи, прийоми та форми екологічного виховання школярів у процесі туристичних подорожей

Розглянемо різноманітність форм, методів і засобів екологічного виховання учнів, які б могли з успіхом бути використані фахівцями туристичної сфери під час своєї професійної діяльності.

Екологічні ігри - це форма, метод і засіб екологічного навчання й виховання. У процесі рольової гри узагальнюються уявлення та поняття, отримані в рамках уроків, вони сприяють активізації самостійної діяльності школярів, пробудженню їх творчих здібностей. Ігри спрямовані на фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток школяра, активізацію розумових процесів, на пробудження й утримання інтересу до екологічної проблематики в учнів, оволодіння нормами екологічної поведінки, формування потреби в охороні навколишнього середовища і т.п. Екологічні ігри можуть бути рухливими, інте-лектуальними, духовно-естетичними [14 р.].

Туристично-екологічні тренінги - це відносно нова форма екологічного виховання для дітей старшого шкільного віку, що представляє собою симбіоз зеленого туризму, активного відпочинку та тренінгу з самовдосконалення та особистісного зростання [15 р.].

Еколого-психологічні тренінги - форма екологічного виховання, яка спрямована як на загальний розвиток особистості, так і на розвиток екологічної свідомості особистості, на формування екологічного світогляду й т.п. [16 р.].

Екологічні вечори - одна з форм екологічного виховання, яка виконується у відповідність з підготовленим сценарієм.

Екологічна стежка - це маршрут, розмічений в природі, що є специфічною формою для ознайомлення й регулювання режиму використання певної території. Завданнями екологічної стежки, створюваної школярами, є показ причинно-наслідкових зв'язків у природі, взаємодії природи й суспільства. Вона дає можливість здійснити комплексний підхід до вивчення й охорони природних комплексів на певній ділянці, в процесі проходження маршруту школярі знайомляться з найбільш типовими для конкретної місцевості ландшафтами, пам'ятками природи, і вчаться оцінювати вплив антропогенної діяльності на стан природного середовища. [5, немає джерела Садиков].

Усний журнал - це особлива форма екологічного виховання, що вимагає ініціативи колективу, який його виконує. Він може виконуватися у формі репортажу, бесіди, інтерв'ю, карикатур і т.п.

Для територій з багатим геологічним минулим, до яких відноситься Україна в цілому, і Луганська область зокрема, великий інтерес представляє така форма екологічного виховання як геологічний тур. Геотур - як подорож, в процесі якого суб'єкт відвідує геологічні пам'ятки й отримує необхідну наукову таі пізнавальну інформацію про них. Геотури припускають не тільки ознайомлення з геологічними пам'ятками природи, але й констатацію їх екологічного стану та отримання інформації щодо їх охорони.