2. Поширення екологічного туризму

Напрями екологічних турів відрізняються від традиційних туристичних потоків. Екотуристи направляються головним чином з розвинених країн у ті, що розвиваються, і розташовані переважно в тропіках, де природа екзотична й приваблива для жителів помірних широт. Тут лідирують Кенія, Танзанія, Еквадор, Коста-Рика, Непал, країни Карибського регіону й Океанії. Серед розвинених країн слід відзначити Австралію, Нову Зеландію і ПАР. У Західній Європі й Північній Америці розвинений внутрішній екологічний туризм, туристи активно відвідують природні території та сільську місцевість.

Екологічні тури орієнтовані на райони з незайманою природою, проте їх кількість неухильно скорочується. У зв'язку з цим, при організації екологічних подорожей все частіше доводиться вдаватися до редукованих форм спілкування з природою, включати в об'єкти туризму вторинні, змінені людською діяльністю ландшафти.

Західна Європа й Північна Америка переживають екотуристичний бум. В Україні, навпаки, попит на екологічні тури поки невеликий. Причинами цього є:

- недостатня інформованість населення про цей напрямок туризму, його можливості та переваги;

- надмірно високі ціни;

- нерозвиненість туристичної інфраструктури;

- низький рівень сервісу;

- проблеми безпеки й т.п.

3. Найбільші регіони й центри екотуризму

3.1 Європа

Найбільш привабливими для екологічних туристів є: Норвегія, Швеція, Фінляндія (країни північної частини Західної Європи), Польща, Словаччина, Білорусь (східна частина Центральної Європи), Німеччина, Франція, Італія, Греція (західна частина Центральної Європи)

Північна частина Західної Європи. Перші національні парки на території Європи - Сарек і Стура-Шефаллет - були створені у Швеції 1909 р. Швеція є перспективною для розвитку екологічного туризму, оскільки майже половину її території займають ліси та озера. На території Лапландії, що включає землі Норвегії, Швеції, Фінляндії та Росії, розташовані два великих заповідники - Лемменйокі (найбільший національний парк Фінляндії), і Евре-Анарйокка (норвезький національний парк). Разом ці парки охороняють територію площею 4 тис. кв. км - одну з найбільших територій дикої природи в Європі.

Великий інтерес з точки зору розвитку екологічного туризму представляє Ісландія. Це центр вулканічної й геотермальної активності, країна має безліч лакових потоків, кратерів і геотермальних джерел. Близько 9% території Ісландії зайнято національними парками. Тут розташований найпотужніший водоспад Європи - Детифос, його висота – 44 м.

Національні парки Великобританії досить складні утворення, що включають поряд з резерватами суворої охорони сільськогосподарські угіддя, експлуатовані ліси, гірські виробки. Найбільшим національним резерватом дикої природи у Великобританії є Шотландські гори. Близько 260 кв. км цієї гірської місцевості оголошено національним резерватом природи. У горах Карнгорм у самому центрі Шотландських гір до цих пір збереглися ділянки первозданного соснового лісу.

Східна частина Центральної Європи. Один з найстаріших (заснований 1821р.) національних парків Центральної Європи розташований на територіях Польщі та Білорусі. Площа національного парку Бєловежжі (Польща) складає 54 кв. км, національного парку Біловезька пуща (Білорусь) - 880 кв. км. Характерна особливість парку - реліктовий ліс, розташований на майже плоскій місцевості, а його головна визначна пам'ятка - зубри. На кордоні Словаччини й Польщі розташовані Татри, на території яких розташовані Національні парки Високі Татри і низькі Татри, охороняє одну з найбільших печерних систем Європи.

Західна частина Центральної Європи

Найбільший національний парк Німеччини - «Баварський ліс» - був заснований 1970 р. На південному сході до цього парку примикає національний парк «Шумава», розташований в Чехії. Разом обидва парки становлять найбільшу лісову територію в центрі Європи. На півдні Франції під охороною розташована болотиста місцевість Камарг, яку використовують перелітні птахи в період сезонних міграцій. Одна з характерних особливостей природних територій Європи, які знаходяться під охороною, - їх невеликі розміри: збільшенню розмірів сприяє змикання кордонів національних парків різних країн. До них відноситься, наприклад, об'єднання територій, які охороняються парками Вануаз (Франція) і Гран-Парадизо (північний захід Італії) в Альпах. Територія, що охороняється обома парками, є однією з найбільш протяжних територій в центрі Європи, що знаходяться під охороною.

Серед заповідних територій Греції особливо важливою є національний парк Олімп, що охороняє одягнену лісами гору Олімп - обитель грецьких богів. На території національного парку живуть вовки, орли, грифони. Знаменитим об'єктом екотуризму в Греції є острів Крит. Своєрідний ландшафт Криту отримав назву Білі гори.

3.2 Північна Америка

Найбільш привабливими для екологічних туристів є Канада і США.

Канада - тут система охоронних природних територій одна з найдосконаліших у світі. У країні налічується 34 національних парки, національні ліси (територія, що охороняється, - 3,9 млн. км), 46 національних фауністичних резерватів і 101 національний притулок для птахів. 1885 р. першим національним парком Канади був оголошений Банф - район джерел Сульфур-Маунтін. До кінця XIX ст. на цій території було створено чотири націо- нальних парки: Банф, Джаспер, Йохо, Кутеней, які разом охороняють 20 700 кв. км території Канадських Скелястих гір. До видатних національних парків цієї країни відносяться - національний парк Клуейн, на території якого розташоване найбільше з усіх льодовикове поле, після Гренландії; національний парк Врангеля, що є найбільшою природоохоронною територією у світі; Канадські Скелясті гори, які утворюють велику і складну екосистему, окремі куточки якої держава почала охороняти вже наприкінці XIX ст.

Сполучені Штати Америки

Екологічний туризм на Алясці - надзвичайно перспективний і прибутковий вид діяльності, тут функціонують 15 великих національних парків, фауністичні заказники. Чотири національні парки США розташовані на території Скелястих гір, серед них Єллоустонський - перший національний парк в світі.

Три національних парки - Брайс-Каньйон, Зайон і Гранд-Каньйон розташовані в «серці» американської країни пустель - в південній частині штату Юта й північній частині штату Аризона. На Сході Сполучених Штатів Америки в болотистій місцевості Еверглейдс розташований національний парк з однойменною назвою, його територія - 6 тис. кв. км.

Південна Америка

Перші національні парки Південної Америки були організовані в Мексиці, Аргентині, Бразилії, Венесуелі.

Система національних парків займає панівне становище в Венесуели, Колумбії, Аргентині, Перу, Парагваї, Коста-Риці, Бразилії, Еквадорі.

Найбільший заповідник Венесуели - Національний парк Канайма, на його території розташовані плато Рораіма і масив Ауянтепуі з найвищим у світі водоспадом Анхель, а також райони проживання традиційних індіанських племен.

На території Перу починається «Стежка Інків», яка вважається туристичним раритетом світового класу. У Болівії - «стежка Такесі».

Велика частина території Бразилії, Еквадору, Перу зайнята найбільшим на землі масивом вологого тропічного лісу (басейн річки Амазонки). Цей район займає 8 млн кв. км в екваторіальній частині Південної Америки, близько 80% дощового лісу цієї території ще не торкалося людиною, проте площа лісів щорічно скорочується на 16 200 кв. км. Регіон відрізняється найвищим біорізноманіттям на землі. У тутешніх лісах мешкають більше 1 тис. видів птахів, у водах - близько 3 тис. видів риб, на кожному акрі зростає, щонайменше, 500 видів різних дерев, а на кожному виді дерев - близько 400 видів тварин. Національний парк Ману розташований в басейні річки з однойменною назвою, охороняє величезну територію джунглів - 18 900 кв. км. Цей найбільший масив дощових лісів, що охороняються, оголошений біосферним заповідником ЮНЕСКО і Пам'ятником всесвітньої спадщини.

Африка

Найбільш привабливими для екологічних туристів на Африканському континенті є Морокко, Зімбабве, Ботсвана, Кенія, Танзанія.

Основні центри морського туризму розташовані в Єгипті, Йорданії й Ізраїлі.

Екотуризм розглядається багатьма країнами Африки як засіб фінансування природоохоронних програм, можливість підвищити життєвий рівень сільського населення, підтримати його бажання зберегти дику природу.

На території гірської країни Марокко розташований великий національний парк Тубкаль. Активно екологічний туризм розвивається на території Кенії й Танзанії. У цих країнах до сьогоднішнього дня зберігається вулканічна активність, б'ють киплячі джерела й гейзери, здіймаються вулкани - Кенія й Кіліманджаро (найвищі вершини Африки). Тут же розташовуються содові озера Накуру, Богорія й Маньяра, які не мають стоку та їх дно вкрите содовими відкладеннями. Озеро Ківу, яке нагрівається, і місцеві жителі отримують готову юшку. На території цих країн розташовані славнозвісні національні парки «Цаво», «Серенгеті», «Накуру», відомий національний парк Танзанії «Маньярра» знаменитий неймовірною концентрацією тварин.

На території Зімбабве розташовані великі Національні парки - Замбезі, Вікторія, Мана-Пулс та ін.

Основні центри морського туризму розташовані на узбережжі Червоного моря в Єгипті, Йорданії й Ізраїлі. Тут живуть сотні різновидів коралів і більше 1 тис. видів риб.

Азія

Найбільш привабливими для екологічних туристів є: Непал, Індія, Китай.

Елітною зоною для розвитку екологічного туризму є Гімалаі. Гори тягнуться більш ніж на 2 600 км від північних районів Пакистану на заході, через Кашмір і північну Індію, по Тибету, Непалу і Сіккіму й до Бутана на сході.

Непал є центром гірського туризму в Гімалаях. На території країни розташований національний парк Ройал - Читван. У цій країні знаходиться одне з найкрасивіших місць на землі - національний парк Сагарматха. Велика частина території парку розташована вище від рівня моря на три кілометри, а максимальну висоту має найбільша гора на землі - Еверест, 8848 метрів.

На території Індії знаходяться найцікавіші національні парки й заповідники: Національний парк Дачигам (Кашмір), Заповідник птахів Говинд Сагар (Хімачал-Прадеш), Національний парк Корбетт (Уттар-Прадеш), Національний парк Дадва (Уттар-Прадеш), Національний парк "Квіткова долина "(Уттар-Прадеш), Національний парк Сариска (Раджастхан), Національний парк Бандавгарі (Мадхья-Прадеш), Національний парк Бхаратпур (пташиний заповідник Кеолоадео Гана) (Раджастхан), Заповідник Джалдапара (Західна Бенгалія), Заповідник тигрів Паламау (Біхар) і багато інших.

Усього в країні функціонують 55 національних парків і 247 природних резерватів, що займають 90 тис. кв. км, що становить 4% всього земельного фонду країни.

Близько 1% території Китаю віддано під національні парки й резервати. У Західному Китаї розташовані Сичуанські Альпи. У крутих і лісистих гірських системах цієї території мешкає безліч ендеміків. З 1963 р. в Західному Китаї було створено 13 фауністичних резерватів загальною площею 6 тис. кв. км, найвідоміші з них - Улун, Хуанлонгсі й Цзючжайгоу.

Австралія та Океанія

Австралія є одним зі світових лідерів у розвитку екологічного туризму. Країна одна з перших ратифікувала конвенцію про Пам'ятники всесвітньої спадщини: зараз в Австралії зареєстровано 11 таких пам'яток. На континенті існує близько 3 тис. національних парків і резерватів: найвіддаленіші території для мандрівників безпечні ..

Національний парк Какаду розташований на півночі Австралії. У парку представлена екосистема великої тропічної ріки та зразки найдавнішого на землі наскельного живопису. Парк Какаду охороняє більше 2,5 млн. птахів, половина з яких - напівлапчасті гуси.

До парку Какаду примикає Арієм-Ленд - велика дика місцевість, якою управляють аборигени.

Національний парк Пурнулулу розташований на території практично невідомій більшості жителів Австралії до 80-х рр.. XX ст. Тут річки проробили в вапні каньйони, вимили скам'янілості й створили печери, в яких мешкали аборигени. Цей ландшафт представлений ще в трьох національних парках Гейки-Горж, Танел-Крик й Уіндяна-Горж.

Північно-східне узбережжя Австралії вкрите древнім дощовим лісом, який називається «Вологий тропічний ліс Квінсленда». Він занесений до Списку пам’ятників всесвітньої спадщини.

Великий Бар'єрний риф - це лабіринт з тисяч дрібних рифів, сотень островів і коралових атолів. Риф входить до складу морського парку, заснованого в 1975 р.