
- •1.Що таке країнознавство? Об’єкт країнознавства, предмет країнознавства
- •2. Основні теорії та концепції держав. Розкрити зміст теорії «держави-контейнера».
- •3. Дати характеристику теорії географічного детермінізму. Наукова течія енвайронменталізму.
- •4. Охарактеризувати суть понять мондіалізму та атлантизму.
- •5. Національні інтереси України в геополітичній течії євразійства.
- •6. Різниця між законами і закономірностями. Основні закономірності у країнознавстві.
- •7. Характеристика закономірностей неминучого розпаду імперій.
- •8. Основні принципи країнознавства
- •9. Характеристика закономірності створення національних держав.
- •10. Характеристика закономірності геополітичного маятника історії.
- •12. Визначити різницю між поняттями «держава» і «країна». Дати характеристику незалежних держав.
- •13. Розкрити поняття Колоній, Протекторатів та Підопічних територій.
- •14. Характеристика монархічної форми правління, як адміністративно-територіального устрою. Характеристика найбільш поширених монархій світу.
- •15. Адміністративно-територіальний устрій держав (характеристика республіки).
- •16. Охарактеризувати поняття унітарної та федеративної держави, як форми адміністративно-територіального устрою.
- •17. Конфедерація як юридичне об`єднання суверенних держав.
- •18. Протодержави, як державні утворення.
- •19. Основні етапи у формуванні політичної карти світу. Новий та новітні етапи формування політичної карти світу.
- •20. Стародавній та середньовічний етапи формування політичної карти світу.
- •22. Загальна характеристика високорозвинених та середньо-розвинених країн.
13. Розкрити поняття Колоній, Протекторатів та Підопічних територій.
Крім незалежних держав на нашій планеті все ще існують залежні території й країни. Останні перебувають під політичним або військовим контролем незалежних держав. Серед залежних територій і країн виділяються колонії, протекторати й підопічні території. Колонії управляються державою-метрополією беззастережно. Протекторати володіють більшими правами. Внутрішня їх політика є суверенною. Протекторати надають якійсь незалежній державі права на здійснення своєї зовнішньополітичної діяльності. Підопічні території. тимчасово передаються за рішенням Організації Об'єднаних Націй (ООН) певній країні з метою здійснення нею управління внутрішньою і зовнішньою політикою цих територій.
У сучасному світі простежується чітка тенденція до створення всезростаючої кількості незалежних держав. Кожна нація для реалізації власного природно-ресурсного, духовного, економічного потенціалів прагне створити свою державу. Цей складний процес відбувається в умовах загострення світових проблем і трансформації міжнародного співтовариства. Особливо багато проблем в Африці, де колонізатори створювали колонії без урахування етнічних меж.
14. Характеристика монархічної форми правління, як адміністративно-територіального устрою. Характеристика найбільш поширених монархій світу.
Монархічна форма правління виникла в умовах рабовласництва і почала домінувати у середні віки. У наш час збереглися переважно формальні ознаки монархічного правління. У класичному розумінні цього слова монархія — це форма державного правління, за якої найвища влада в країні належить одній особі — монархові. У різних країнах його називають по-різному: король, імператор, шах, султан, цар, князь, емір тощо. Монархії бувають абсолютними і конституційними. Більшість з існуючих нині монархій є конституційними. Реальна влада в таких країнах належить парламенту (законодавча) і уряду (виконавча). Монарх виконує лише представницькі функції, є певним символом держави. Прикладами конституційних монархій є переважно європейські та подібні до них за устроєм держави: Велика Британія, Норвегія, Данія, Бельгія, Іспанія, Швеція, Монако, Ліхтенштейн, Люксембург, Японія, Марокко.
За абсолютної монархії влада монарха практично нічим не обмежена. У цих країнах уряди або інші органи влади відповідальні лише перед монархом як главою держави. Монарх може радитися з ким завгодно, але рішення приймає одноосібно. Парламенту або взагалі немає, або ж він є лише дорадчим органом. До таких держав належать Саудівська Аравія, Бахрейн, Оман, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Бруней та ін. Ще однією формою державного правління є теократична монархія. Це папська держава Ватикан, яка займає один квартал (44 га) в центрі Риму. Тут монарх є главою церкви, а політична влада належить духівництву.
У світі нині нараховується понад 30 монархій. Найбільше їх в Азії і Європі, три в Африці і одна в Океанії. Серед них є імперія (Японія), королівства (Велика Британія, Швеція, Бельгія та ін.), князівства (Андорра, Ліхтенштейн, Монако), герцогство (Люксембург), султанати (Бруней, Малайзія, Оман та ін.), емірати (Бахрейн, Катар, ОАЕ).