
- •1.Що таке країнознавство? Об’єкт країнознавства, предмет країнознавства
- •2. Основні теорії та концепції держав. Розкрити зміст теорії «держави-контейнера».
- •3. Дати характеристику теорії географічного детермінізму. Наукова течія енвайронменталізму.
- •4. Охарактеризувати суть понять мондіалізму та атлантизму.
- •5. Національні інтереси України в геополітичній течії євразійства.
- •6. Різниця між законами і закономірностями. Основні закономірності у країнознавстві.
- •7. Характеристика закономірностей неминучого розпаду імперій.
- •8. Основні принципи країнознавства
- •9. Характеристика закономірності створення національних держав.
- •10. Характеристика закономірності геополітичного маятника історії.
- •12. Визначити різницю між поняттями «держава» і «країна». Дати характеристику незалежних держав.
- •13. Розкрити поняття Колоній, Протекторатів та Підопічних територій.
- •14. Характеристика монархічної форми правління, як адміністративно-територіального устрою. Характеристика найбільш поширених монархій світу.
- •15. Адміністративно-територіальний устрій держав (характеристика республіки).
- •16. Охарактеризувати поняття унітарної та федеративної держави, як форми адміністративно-територіального устрою.
- •17. Конфедерація як юридичне об`єднання суверенних держав.
- •18. Протодержави, як державні утворення.
- •19. Основні етапи у формуванні політичної карти світу. Новий та новітні етапи формування політичної карти світу.
- •20. Стародавній та середньовічний етапи формування політичної карти світу.
- •22. Загальна характеристика високорозвинених та середньо-розвинених країн.
1.Що таке країнознавство? Об’єкт країнознавства, предмет країнознавства
Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності.
Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні у групування.
Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.
2. Основні теорії та концепції держав. Розкрити зміст теорії «держави-контейнера».
Географічний детермінізм
Енвайронменталізм
Марксистська теорія
організменна теорія Ф. Ратцеля
"держави-вмістилища" або "держави-контейнера"
функціональна теорія держави
Концепція атлантизму
Ідеї мондіалізму
Євроазійство
Наприкінці XX ст. теорію "держави-вмістилища" або "держави-контейнера" розвинув П. Тейлор. Держава, за П. Тейлором, виступає як вмістилище передусім накопичених багатств. Цікавою є думка вченого, що "держава як вмістилище (контейнер) сили націлена на збереження існуючих кордонів; держава як вмістилище багатства націлена на більші території; держава як вмістилище культури націлена на менші території". Як і Р. Гартшорн, П. Тейлор великого значення у виникненні і самому існуванні держави також надавав націоналізму.
Сучасне країнознавство у своєму розвитку базується також на глобальних і регіональних геополітичних та геостратегічних концепціях. Серед них найвідомішими є атлантизм, мондіалізм, євразійство.
3. Дати характеристику теорії географічного детермінізму. Наукова течія енвайронменталізму.
Географічний детермінізм. Це один із найдавніших наукових напрямів, який розроблявся ще давніми греками (Страбон, Гіппократ). Згодом найбільший внесок у розвиток теорії географічного детермінізму зробили німецькі, французькі та американські вчені Ф. Ратцель, Ш. Монтеск'є, Е. Реклю, С. Гантингтон.
Сутність географічного детермінізму надзвичайно проста: визначальною силою розвитку суспільства (в тому числі й країн) є географічне положення і природне середовище. Прихильники цієї теорії вважають, що саме природні умови і ресурси формують ті чи інші країни і сприяють (або не сприяють) їх існуванню та процвітанню. На думку "детерміністів", природні умови визначають не лише виникнення країн і народів, спосіб їх життя, а й сейм плин історії. Як стверджував видатний "державотворець-практик" Наполеон: "Географія — це доля".
Енвайронменталізм (від англ. environment — середовище, оточення) більш модифікована до сучасності, близька до географічного детермінізму наукова течія, що виникла у США. Оскільки основою розвитку країн є їхня економіка, енвайронменталісти Г. Тейлор, P. Сміт, Е. Симпл стверджують, що відносини між країнами розвиваються на основі міжнародного географічного (територіального) поділу країн, який, у свою чергу, визначається відмінностями у природному середовищі. Розвитком наукової течії енвайронменталізму стала теорія "кліматичних оптимумів" С. Гантингтона. Останній вважав, що найсприятливіші умови для всебічного розвитку мають країни, розташовані в помірних поясах.