Пальпація

Розрізняють глибоку та поверхневу пальпацію.

Поверхнева пальпація дозволяє отримати інформацію про локалізацію болю, наявність м”зевого захисту, пухлинних утворень, розходження прямих м”язів живота, зміни розмірів печінки та селезінки.

Глибоку пальпацію використовують для більш детального обстеження черевної порожнини, а також для точного визначення патологічного процесу.

Метод Образцова-Стражеско

1.Права рука розташовується на передній черевній стінці попереково та перпендикулярно

до осі досліджуваного органа.

2.Пальцями правої руки необхідно сдвинути шкіру і утворити складку .

3.Пальці руки необхідно заглиблювати тривало та обережно,використовуючи розслаблення м”язів живота,яке відбувається під час видоха.

4.Ковзними рухами 2-4 пальців повинне проводитися разом із шкірою живота у напрямку перпендикулярному до осі обстежуваного органа: від серединної лінії назовні (сигмовидна,сліпа кишки), сверху донизу(велика кривизна шлунку, поперечний відділ ободочної кишки).

За допомогою глибокої пальпації можливо визначити локалізацію, болючість, форму,

консистенцію, рухомість, стан стінок та поверхонь досліджуваного органа.

Перкусія

Використовують методи перкусії пальцем по пальцю. Цей метод є інформативним і доповнює данні отримані під час глибокої пальпації.

Аускультація

Аускультацію використовують для визначення розмірів і положення деяких органів черевної порожнини та оцінки рухової функції кишківника.

Визначення розмірів печінки по Курлову.

1.По правій серединно-ключичній лінії від верхньої межі абсолютної тупості до нижньої ії границі.

2.По передній серединній лінії від умовної межі до нижнього ії краю.

3.По лівій косій лінії від умовної верхньої границі печінки по пердній серединній лінії до нижньої границі печінки по краю лівої реберної дуги.

Розміри печінки по Курлову.

Лінія виміру	Вік,роки
	1-3	3-7	7-12	12 та старше
Права серединно-ключична	5	6	8	10
Передня серединна	4	5	7	9
Ліва коса	3	4	6	8

Дослідження калу Загальний аналіз калу

Загальний аналіз калу включає в себе макроскопічне, мікроскопічне, хімічне та бактеріологічне дослідження.

Перші три види дають інформацію про функцію травних залоз, стан слизової оболонки травного тракту, а бактеріологічне-про кількісний і якісний склад мікрофлори.

Перед дослідженням дитині на 3-4 дні назначають дієту. Забір чистого матеріалу проводять за 1-12 годин до обстеження після нормального випорожнення.

При макроскопічному дослідженні оцінюють кількість,консистенцію,форму,колір,запах,

наявність патологічних домі шків.

Для мікроскопічного дослідження кал відбирають у стерильний посуд.Фрагменти калових мас розводять в кристалізаторі,що містить ізотонічний розчин натрію хлориду та воду.

Мікроскопічне дослідження виявляє наявність в калі травних залишків:сполучних та м”язевих волокон,нейтрального жиру,жирних кислот,клітковини,крохмала;в матеріалі можуть бути присутні продукти запалення-лейкоцити,еритроцити,епітелій.

При розширеному копрологічному дослідженні проводять визначення ph кала та його хімічний аналіз:реакція Трібулє з оцтовою кислотою на наявність муцину.

В нормі колір кала жовтий у дитини раннього віку та коричневий-в більш старшому.

Консистенція гомогенна,кашицеподібна у грудних дітей.Патологічних домішків кал здорових дітей не містить.Показники реакції Трібулє коливаються між (-) та (+),ph кала- 6,2-7,2.

При дослідженні калу на дисбактеріоз у здорових дітей отримуть слідуючі результати:

птогенні мікроби родини кишечник – 0;

загальна кількість кишкової палочки – 1млн-300млн/г,

в тому числі:

-кишкова плочка із слабою ферментативною активністю-до 10%;

-лактозонегативні ентеробактерії-до 5%;

-гемолізуюча кишкова палочка-0;

ккові форми в загальній кількості мікробів- до 25%;

гемолізуючий стафілокок по відношенню до всіх кокових форм-0;

біфідобактерії – 0,0000001 і вище;

мікроби рода протея-0;

гриби роду Candida- 0;