
- •2.Базовий рівень підготовки
- •3.Зміст учбового матерілу Анатомо-фізіологічні особливості
- •4.Перелік основних термінів та їх визначення.
- •Пальпація
- •Метод Образцова-Стражеско
- •Дослідження калу Загальний аналіз калу
- •5.План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
- •7.Дотаток. Тестові завдання для контролю початкового рівня знань.
- •Еталони відповідей
- •Ситуаційні завдання.
- •Використана література.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені акад. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
«Затверджую»
на методичній нараді
кафедри педіатрії № 2 з курсом медичної генетики
і неонатології
Завідувач кафедрой
д.м.н.,професор О.П.Волосовець
______________________________
«___» ___________________200 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Учбова дисципліна |
Пропедевтика дитячих хвороб |
Модуль № |
1 |
Тематичний модуль |
|
Тема заняття |
Анатомо-фізіологічні особливості та методика обстеження травної системи у дітей |
Курс |
3 |
Факультет |
Медичний |
Київ 2007
1.Конкретні цілі
аналізувати анатомо-фізіологічні особливості травної системи у дітей в залежності
від віку та їх клінічне значення;
пояснювати особливості ембріогенезу травної системи у дітей;
запропонувати зібрати анамнез у хворої дитини або ії батьків з виділенням скарг;
провести огляд травної системи та проаналізувати отримані результати;
продемонструвати порядок дій при проведенні пальпації та перкусії органів травлення;
пояснювати особливості методики збирання загального аналізу калу, калу на копрограму, калу на дисбактеріоз;
трактувати зміни окремих показників лабораторних методів дослідження;
2.Базовий рівень підготовки
Назва попередніх дисциплін |
Отримані навики |
1.Нормальна анатомія |
Описати будову органів травної системи та вміти зобразити ії схематично |
2.Гістологія та ембріологія |
Демонструвати особливості ембріогенезу органів травної системи у дітей |
3.Патологічна анатомія |
Визначити мофологічні зміни при захворюваннях органів травлення |
4.Нормальна фізіологія |
Визначити фізіологічні особливості органів травлення у дітей |
5.Патолгічна фізіологія |
Визначити зміни у фізіологічних процесах при запальних та імунокомплексних процесах |
3.Зміст учбового матерілу Анатомо-фізіологічні особливості
1.Ротова порожнина |
Уновонародженних та дітей раннього віку ротова поржнина відносно мала,піднебіння сплощене,язик широкий і має відносно більші розміри.Секреція слини до 3-х місяців невелика.Наприкінці 1-го року життя добова продукція складає 150мл. |
2.Стрвохід |
Відносно довший і складає половину довжини тіла.Еластичні волокна та м”зевий шар стравоходу розвинені слабко.Топографічно починається на два тіла хребців вище. |
3.Шлунок |
У дітей раннього віку шлунок розташований більш горизонтально ніж у дорослих. Ємність шлунка у новонардженних -35мл.,у 3міс.-100мл.,у рік-250-300мл.,у 8 років-1000мл..М”язева оболонка розвинена слабко. Еластична тканина виражена мало. Слизова оболонка товста, має багату васкуляризацію, але кількість келихоподібних клітин на одиницю поверхні менше. У дітей раннього віку ферментний склад шлункового соку не відрізняється від такого у дорослих, однак протеолітичнк активність значно нижча. У дитячому віці значно знижена концентрація хлористоводневої кислоти. |
4.Тонкий та товстий кишечник. |
Тонка та товста кишки у дітей раннього віку відносно довші. У дітей кишки більш рухливі, що сприяє можливості виникнення інвагінацій. Пряма кишка у дітей теж довша, має слабко фіксовані слизову та підслизову оболонки, що сприяє ії випадінню. |
5.Печінка |
У новонароджених є найбільших органів і складає 4,38%маси їхнього тіла. Структура функціонально незріла, детоксикацій на функція недостатньо розвинена. |
6.Підшлункова залоза |
У дітей раннього віку більш рухлива, ії структура бідна на сполучну тканину і не досить диференційована. Секреторна та інкреторна функції виражені, але активність ферментів зростає з віком дитини. |
7.Кількість випорожнень на добу |
Новонароджені 7-9раз 1-6міс. 5-7раз 6-11міс. 4рази |
4.Перелік основних термінів та їх визначення.
№ з/п |
Терміни |
Визначення |
1.
2.
3.
4.
5.
|
Блювота
Зригування
Печія
Нудота
Метеоризм |
Вихід шлункового вмісту під тиском.
Вихід шлункового вмісту в ротову порожнину без тиска.
Потрапляння шлункового соку до стравоходу.
Підвищення тиску у шлунку.
Підвищення тиску у кишківнику |
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15. |
Енкопрез
Закреп
Діарея
Асцит
Кишкова коліка
Дуоденогастральний рефлюкс
Гастроезофагеальний рефлюкс
Гіперацидний стан
Гіпоацидний стан
Синдром малабсорбції
|
Нетримання калу.
Порушення дренажної функції товстої кишки.
Порушення всмоктування рідини в кишківнику та підвищення перистальтики.
Наявність вільної рідини в черевній порожнині.
Підвищення перистальтики кишечника.
Потрапляння вмісту дванадцятипалої кишки у шлунок.
Потрапляння вмісту шлунка у стравохід.
Підвищення кислотності шлунка.
Зниження кислотності шлунка.
Порушення внутрішньокишкового всмоктування. |
Методика обстеження.
Анамнез(шкідливі впливи на організм матері під час вагітності,приймання ліків,перенесені інфекційні захворювання),спадковий анамнез.
Скарги
1.Дисептичні:
а) зниження апетиту;
б) порушення вкусу;
в) посилена спрага;
г) біль:
- в епігастральній ділянці;
- в мезогастральній ділянці;
- в гіпогастральній ділянці;
д) нудота;
є) блювання;
ж) закреп;
з) діарея:
- секреторна;
- інвазивна;
і) зміна кольору кала;
2.Інші:
а) головний біль;
б) запаморочення;
в) задишка;
г) серцебиття;
д) підвищення температури тіла;
є) втомлюваність;
ж) порушення зору;
з) порушення сну;
Огляд
1.Свідомість.
2.Фізичний розвиток.
3.Наявність ознак дизембріогензу:аномалії форми черепа, очей, широке пренісся тощо.
4.Наявність вимушеного положення дитини в ліжку.
5.Пведінка дитини: збуджена чи пригнічена.
6.Колір шкіри: блідість обумовлена спазмом судин або пов”зана із зменшенням секреції еритропоетину та розвитком анемії, іктеричність шкіри та склер.
7.У дітей з гіпотрофією можна побачити контури та рухи шлунка, що збільшуються після руху.
8.Обов”язково треба звертати увагу на язик -у дітей при всіх захворюваннях гастро дуоденальної зони язик обкладений білим або жовтуватим нальотом.
9.Асиметрія передньої черевної стінки.
10.Огляд прямої кишки: наявність розчухувань ,що характерно для ентеробіозу.
11.Тургор тканин(знижений може свідчити про зневоднення)
12.Наявність висипань на шкірі.