• 1.Поняття та риси адміністративного права

Адміністративне право являє собою окрему галузь правової системи України , що викликана регулювати особливу групу суспільних відносин.

Особливістю цієї галузі права є те, що однією із сторін завжди виступає держава, в особі державного органу чи посадової особи, які діють в межах наданих їм повноважень, виконуючи покладені на них ф-ції.

Адмін.. право поділяється на дві частини:

• загальну

• особливу

загальну частину скл.. сукупність норм, що мають загальний хар-р і визначають:

• Принципи держ.. управління

• Методи держ.. управління

• Порядок та дисципліну управління

Особливу частину скл.. норми, що:

• Встановлюють конкретні види аднін. правопорушень у певних сферах і галузях управління.

• Визначають органи (посадові особи) уповноважені розглядати справи про адмін .. правопорушень.

2. Предмет адміністративного права

Предмет адміністративного права становлять суспільні відносини, які виникають з метою реалізації і захисту прав громадян, створення нормальних умов для функціонування громадянського суспільства й держави. Такі відносини пов'язані з

1. діяльністю органів виконавчої влади;

2. управлінською діяльністю органів місцевого самоврядування;

3. здійсненням іншими недержавними суб'єктами делегованих повноважень органів виконавчої влади;

4. здійсненням правосуддя у формі адміністративного судочинства.

4. Система адміністративного права — це сукупність адміністративно-правових норм та інститутів, об'єднаних єдиним предметом і методом, принципами й цілями та розташованих у певній логічній послідовності. Вона складається з двох частин: загальної і особливої.

Норми загальної частини адміністративного права мають універсальний характер і розраховані на застосування в усіх галузях і сферах функціонування органів виконавчої влади,

Особливу частину адміністративного права складають норми, призначені для регулювання відносин, що виникають у окремих галузях управління. Ця частина об'єднує: 1) адміністративно-правові засади організації матеріального виробництва (управління народним господарством), 2) соціально-культурного та 3) адміністративно-політичного будівництва. Зазначені норми спрямовано на впорядкування суспільних відносин у певних сферах.

Приписи загальної і особливої частин взаємозалежні й представляють єдине ціле — систему адміністративного права.

5 Джерела адміністративного права

джерело адміністративного права — це правотворчий акт органу державної влади, який містить адміністративно-правові норми і у зв'язку з цим регулює суспільні відносини, що виникають у сфері здійснення виконавчої влади та в процесі внутрішньої організації усіх державних органів і організацій.

6. Поняття, види та структура адміністративної норми.

Адміністративно-правова норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, що встановлене державою з метою регулювання суспільних відносин, що входять до предмета адміністративного права, і забезпечене засобами державного примусу.

Структура адміністративно-правової норми - це її внутрішня будова, тобто перелік складових частин її складають

Гіпотеза - це частина адміністративно-правової норми, в якій визначаються умови, за яких настає чинність усієї норми права гіпотеза відповідає на питання коли? Де? в якому разі? за якої умови?  Диспозиція - це основна частина адміністративно-правової норми, в якій зазначаються права та обов'язки учасників адміністративно-правових відносин Санкція - це частина адміністративно-правової норми, в якій зазначаються заходи державного примусу в разі порушення правил поведінки, встановлених цією нормою.

Види адмін.-правової норми.

За формою вираження (прояву) адміністративно-правові норми діляться на заборонні, зобов'язуючі, уповнуважуючі, що стимулюють (заохочувальні), рекомендаційні.