
- •7.03060104 - "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"
- •7.03060101 - "Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)"
- •49600, М. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
- •Тема № 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі……………………….6
- •Тема № 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •1.1 Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці
- •1.2 Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •1.3 Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •1.4 Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.5 Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності». Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності
- •1.6 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Директиви єс з охорони праці
- •1.7 Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.8 Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •1.9 Нормативні акти з охорони праці. Загальне поняття про нормативно - правові акти з охорони праці. Система стандартів безпеки праці
- •1.10 Міжгалузеві та галузеві акти з охорони праці
- •1.11 Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •1.12 Державна політика в галузі охорони праці
- •Тема № 2 Система управління охороною праці в організації
- •2.1 Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •2.2 Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.3 Ефективність функціональної структури суоп
- •Тема № 3
- •3.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.3 Держгірпромнагляд
- •3.4 Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.5 Завдання страхування від нещасного випадку
- •3.6 Принципи та види страхування
- •3.7 Суб’єкти та об’єкти страхування
- •3.8 Страховий ризик і страховий випадок
- •3.9 Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •3.10 Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •3.11 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду
- •Тема № 4
- •4.2 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •4.3 Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •4.4 Протипожежні перешкоди
- •4.5 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •4.6 Пожежна сигналізація і зв'язок
- •4.7 Засоби гасіння пожеж. Первинні засоби пожежогасіння
- •4.8 Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі. Протипожежне водопостачання
1.11 Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
|
Вони побудовані на основі Розпорядження Кабінету міністрів України від 11 травня 2006 р. N 269-р. "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки ".
Метою Програми є розроблення і забезпечення впровадження в практику новітніх безпечних технологій та досягнень науки і техніки у сфері охорони та гігієни праці, перегляд і адаптація законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки до законодавства ЄС для зниження рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності, збереження трудового потенціалу України і створення правових засад для вступу України до ЄС.
Фінансування заходів Програми, спрямованих на розв'язання завдань державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, здійснюватиметься за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших заходів Програми - за рахунок коштів державного бюджету в межах визначених головними розпорядниками бюджетних коштів щорічних обсягів видатків, пов'язаних з виконанням цих заходів.
До фінансування також можуть залучатися кошти з інших джерел.
Обсяг коштів, необхідних для виконання Програми, становить близько 35-40 млн. гривень (орієнтовна середньорічна потреба - 6 млн. гривень).
1.12 Державна політика в галузі охорони праці
Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці Закону України про охорону праці. Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: - пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.