Питання для перевірки знань

1. На основі якої інформації здійснюється встановлення цін у міжнародних контрактах?

2. Обґрунтуйте необхідність існування єдиних правил поведінки експортерів та імпортерів – Іncoterms.

3. Які етапи включає процес визначення ціни на товари, що експортуються?

4. Які види поправок враховуються при встановленні контрактної ціни?

5. Які етапи включає процес визначення ціни на товари, що імпортуються?

6. Охарактеризуйте економічну сутність мита та митного збору.

7. Наведіть формули для розрахунків ціни товарів, що експортуються та імпортуються.

Практичне заняття № 10 Тема: Державне регулювання цін

Мета: вивчення студентами методів державного регулювання цін і тарифів, набуття практичних навичок розрахунку державних фіксованих і регульованих цін і тарифів.

Теоретичні відомості

Державне регулювання цін – сукупність законодавчих, адміністративних та фінансово-кредитних заходів, які приймаються владою для стабілізації розвитку економіки країни, регулювання ринкових відносин та вирішення стратегічних задач.

Державне регулювання цін в Україні регламентується такими законодавчими документами: законами «Про ціни і ціноутворення», «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», постановою КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», Цивільним, Господарським та Податковим кодексами України тощо. Означені законодавчі акти встановлюють основні правила формування та застосування цін в країні, порядок контролю за цінами, відповідальність за його порушення, права та обов’язки окремих органів виконавчої влади у сфері ціноутворення.

Відповідно до закону «Про ціни і ціноутворення» в народному господарстві застосовуються:

- вільні ціни і тарифи;

- державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи (ст.7 Закону).

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів (ст.8 ) [22].

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України (ст. 9) [22].

Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств (ст.10) [22].

Державне регулювання ціноутворення здійснюється у таких формах:

• обмеження рівня цін;

• введення податкових платежів;

• державна підтримка цін (дотації).

Загальноприйнято вважати, що методи державного регулювання поділяються на прямі і непрямі (опосередковані).

До прямих відносять:

- встановлення фіксованих цін на найважливіші товари та послуги;

- застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів їх підвищення;

- декларування цін;

- заморожування цін на певний період;

- встановлення граничних рівнів посередницько-збутових націнок та роздрібних торгівельних надбавок;

- дотації виробникам деяких видів товарів;

- введення граничних нормативів рентабельності;

- укладання договорів про ціни між підприємствами і державою.

До непрямих методів державного регулювання цін відносять:

- створення сприятливих умов для розвитку конкуренції;

- стимулювання залучення іноземних інвестицій, створення спільних підприємств;

- диференціацію ставок товарних потоків;

- пільгове оподаткування та кредитування;

- регулювання ставок державного ввізного мита.

Таким чином, на державу покладено функції регулювання процесів ціноутворення, стимулювання розвитку НТП та перерозподілу національного доходу між галузями, регіонами, верствами населення.