Н. М. Малініна, І. В. Причепа, В. В. Кавецький
ЦІНИ І ЦІНОУТВОРЕННЯ
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Вінницький національний технічний університет
Н. М. Малініна, І. В. Причепа, В. В. Кавецький
ЦІНИ І ЦІНОУТВОРЕННЯ
Практикум
Вінниця
ВНТУ
2012
УДК 338.5(075)
ББК 65.25я73
М 19
Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № від 2012 р.)
Рецензенти:
В. В. Зянько, доктор економічних наук, професор
Н. П. Карачина, доктор економічних наук, доцент
С. В. Коляденко, доктор економічних наук, професор
Малініна, Н. М.
М 19 Ціни і ціноутворення: практикум / Н. М. Малініна, І. В. Причепа, В. В. Кавецький. – Вінниця : ВНТУ, 2012. – 64 с.
У практикумі розкриті теоретичні та практичні аспекти формування та встановлення ціни на внутрішньому та зовнішньому ринках, висвітлені основні методи ринкового та планового ціноутворення, засади формування цінової політики та стратегії підприємств. Розроблені практичні завдання та наведено методику їх розв’язання. За кожною темою наведено питання для перевірки набутих знань та отриманих навичок.
Практикум призначений для студентів вищих навчальних закладів економічного фахового спрямування.
УДК 338.5(075)
ББК 65.25я73
© Н. Малініна, І. Причепа, В. Кавецький, 2012
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….4
Практичне заняття № 1
Тема: Формування ціни ринкової рівноваги………………………………….5
Практичне заняття № 2
Тема: Склад ціни та формування її елементів………………………………12
Практичне заняття № 3
Тема: Основи розрахунку собівартості продукції та визначення
ціни методом « витрати плюс»…………..……………………………….…16
Практичне заняття № 4
Тема: Метод ціноутворення на основі визначення беззбитковості………..20
Практичне заняття № 5
Тема: Розрахунок ціни продукції методом прямих витрат………………...27
Практичне заняття № 6
Тема: Розрахунок ціни продукції параметричними методами…………….30
Практичне заняття № 7
Тема: Розрахунок ціни продукції з врахуванням торгівельних націнок та знижок………………………………………………………………………….37
Практичне заняття № 8
Тема: Обґрунтування цін на комплементарні товари………………………41
Практичне заняття № 9
Тема: Встановлення цін у міжнародних контрактах……………………….48
Практичне заняття № 10
Тема: Державне регулювання цін……………………………………………57
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК……………………………………….60
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………...…62
ВСТУП
Важливим чинником стабілізації суспільного життя держави є ціни. За їх допомогою визначають структуру виробництва і споживання, обсяги валової продукції і доданої вартості, індекс інфляції та рівень добробуту населення країни.
Ціноутворення займає ключове місце в системі ринкових відносин. Важливе значення ціноутворення як економічного інструменту полягає в тому, що воно безпосередньо впливає на характер формування та величину доходу підприємства у процесі реалізації його продукції. Тому ефективність функціонування тих чи інших суб'єктів господарювання забезпечується, передусім, правильно обраною політикою ціноутворення.
Перехід від директивного до ринкового ціноутворення зумовив суттєві зміни як у принципах ціноутворення, так і в структурі формування ціни. В сучасних умовах на рівень цін впливає не тільки співвідношення між попитом і пропозицією, але і державна цінова політика, платоспроможність населення, витрати підприємства, ціни на світовому ринку, рівень інфляції та багато інших чинників. Їх врахування, при формуванні цін на продукцію, дозволить підприємствам досягти паритету між власними цілями та можливостями споживачів.
Практикум побудований на основі навчальної програми з дисципліни «Ціни і ціноутворення» і повністю відповідає тематиці та змісту практичних занять.
Основною метою практикуму є отримання студентами навичок застосування системного підходу при встановленні цін в ринкових умовах господарювання; опанування існуючих методик розрахунку цін на продукцію підприємства; вивчення правил встановлення цін на внутрішньому та зовнішньому ринках; засвоєння принципів та методів ринкового і планового ціноутворення.
Практикум містить десять тем практичних занять, термінологічний словник, список використаної та рекомендованої для вивчення літератури з дисципліни «Ціни і ціноутворення». В межах кожної теми практичного заняття надано короткі теоретичні відомості, в яких розкрито основні терміни та положення; запропоновано варіантні розрахункові завдання, які студент повинен виконати самостійно; подано рекомендації до розв’язання розрахункових завдань та питання для перевірки знань, що допоможе засвоїти теоретичний та практичний матеріал курсу «Ціни і ціноутворення».
Практичне заняття № 1 Тема: Формування ціни ринкової рівноваги
Мета: набуття студентами навичок розрахунку ціни в умовах ринку, побудови графіків попиту та пропозиції, проведення розрахунку коефіцієнтів еластичності.
Теоретичні відомості
Встановлення цін на товари та послуги в умовах ринкової економіки відбувається під впливом попиту та пропозиції.
Попит – кількість товарів, яку споживачі хочуть і можуть придбати за визначеною ціною у визначений проміжок часу.
Рівень попиту графічно демонструє крива попиту, яка відображає залежність обсягу товарів від ціни (рис.1.1). Головне в графіку – це зворотна залежність між обсягом попиту і ціною. Цю залежність називають законом попиту.
Пропозиція – кількість продукції, яку пропонують продавці на конкурентному ринку по конкретній ціні у конкретний період часу. Крива пропозиції показує кількість продукції за визначеними цінами, яка пропонується до продажу. Існує пряма залежність між ціною і розміром пропозиції – закон пропозиції (рис. 1.2).
Р
Р
D
S
Q Q
Рисунок 1.1 – Крива попиту Рисунок 1.2 – Крива пропозиції
Перетин кривої попиту і пропозиції утворюють точку рівноваги. За такою ціною продавець і покупець дійшли згоди на купівлю - продаж певної кількості товарів, тобто пропозиція задовольнила попит. Кожна ціна, яка нижче рівноважної, спричинить виникнення дефіциту товару на ринку. І навпаки, ціна, яка вища рівноважної, потягне за собою виникнення надлишку товару.
Еластичність – це ступінь чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних коливань залежної і незалежної змінних.
У мікроекономіці використовуються різні показники еластичності, вибір яких ґрунтується на сукупності чинників, що викликають зміну досліджуваного явища – попиту, пропозиції чи виробництва. Стосовно попиту розрізняють такі види еластичності:
- еластичність попиту за ціною ;
- перехресна еластичність попиту;
- еластичність попиту за доходом.
Цінова еластичність попиту – показник, що відображає відсоткову зміну попиту на товар при зміні ціни даного товару на один відсоток.
Цінову еластичність попиту вимірюють за допомогою коефіцієнта еластичності:
(1.1)
де
- зміна величини попиту на товар, шт.;
- величина попиту на товар, шт.;
-
зміна ціни на товар, грн.;
- величина ціни на товар, грн.
Цінова еластичність попиту, як правило, є від’ємним числом, що пояснюється дією закону попиту.
Виділяють дугову і точкову еластичність. Дугова еластичність визначається як середня еластичність, тому в якості порівняльного базису використовуються середні значення попиту і ціни:
(1.2)
Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту.
Якщо при зміні ціни, попит на товари значно змінюється, то попит вважається еластичним. Такий попит існує на більшість товарів.
Якщо споживачі досить мляво реагують на зміну ціни – попит вважається нееластичним. Нееластичний попит існує на товари першої необхідності та на товари, ціни яких є відносно низькими.
Одинична еластичність означає пропорційну залежність зміни обсягу попиту відносно зміни ціни товару.
Абсолютно еластичний попит має місце, коли найменша зміна ціни спонукає покупців змінювати розміри своїх закупок від нуля до межі своїх можливостей. Є характерним для продовольчих та промислових товарів.
Попит є абсолютно нееластичним, у випадках, коли зміна ціни не викликає ніякої зміни поведінки споживачів.
В той час, коли економічна теорія будує криву попиту в залежності від ціни, в практиці маркетингу переважно використовують багатофакторні функції попиту. Для ринку споживчих товарів ця функція має вигляд:
(1.3)
де
–
розмір попиту;
– ціна
товару;
– ціна
товару-субституту;
–
доходи
покупців;
– рівень
активності
рекламної діяльності на ринку даного
товару;
– чисельність
та вікова структура сукупності покупців;
– ставка
відсотка за споживчими кредитами;
– характеристика
тренду зміни смаків покупців;
Функція попиту слугує практичним інструментом, коли на її основі можна побудувати рівняння попиту:
(1.4)
В
даному рівнянні
називають
коефіцієнтом еластичності попиту за
відповідним чинником.
Перехресна еластичність попиту – це відсоткова зміна обсягу попиту на один товар (х) при зміні на один відсоток ціни іншого товару (y):
(1.5)
Для товарів-субститутів перехресна еластичність попиту додатня, тому що при зростанні ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. Для товарів-комплементів перехресна еластичність попиту від’ємна, оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар-доповнювач. У випадку, коли два товари є незалежними у споживанні (нейтральними), перехресна еластичність попиту дорівнює нулю.
Еластичність попиту за доходом – це відсоткова зміна обсягу попиту, викликана одновідсотковою зміною доходу. Еластичність попиту за доходом розраховується за формулою:
, (1.6)
де І – рівень доходу.
Додатнє значення цього показника свідчить, що товари є нормальними, а при перевищенні коефіцієнту еластичності за доходом межі одиниці, товари вважають предметами розкоші (престижними товарами). Від’ємне значення коефіцієнта еластичності за доходом свідчить, що товари є низької якості.
Еластичність пропозиції - показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевищує зростання цін, останнє характеризується як еластичне (Es>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція називається одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці (Es=1). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звана нееластична пропозиція (Es<1). Таким чином, еластичність пропозиції характеризує чутливість (реакція) пропозиції товарів на зміни їх цін.
Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції розраховується за тією ж формулою, що і коефіцієнт цінової еластичності попиту. Відмінність полягає лише в тому, що замість величини попиту використовується величина пропозиції:
Еластичність пропозиції залежить від таких чинників, як особливість виробничого процесу, час виготовлення продукту і можливість його тривалого зберігання. Особливості виробничого процесу дозволяють виробникові розширити виробництво товару при підвищенні ціни, а при зниженні його ринкової ціни переходити на випуск іншої продукції. Пропозиція такого товару є еластичною.
Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для налагодження додаткового виробництва товару необхідний значний час. Наприклад, збільшити виробництво автомобілів за тиждень практично неможливо, хоча ціна на них може зрости в багато разів. У таких випадках пропозиція є нееластичною. Для товару, який не може зберігатися тривалий час (наприклад, продукти, що швидко псуються), еластичність пропозиції буде низькою.