
- •1. Юридична природа поняття екологічної безпеки.
- •2. Право екологічної безпеки України як комплексна галузь права: поняття та
- •3. Місце права екологічної безпеки в системі екологічного права України та його
- •4. Юридична природа і ознаки екологічного ризику.
- •5. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •6.Особливості управління в сфері забезпечення екологічної безпеки: поняття,
- •7.Система та повноваження органів державного управління та регулювання
- •8.Функції органів державного управління та регулювання щодо забезпечення
- •9. Поняття захисту населення і територій за надзвичайних ситуацій техногенного та
- •10. Поняття зони надзвичайної екологічної ситуації та її різновидів. Законодавчі
- •11.Правовий статус осіб, постраждалих внаслідок дії надзвичайних ситуацій
- •12.Загальна характеристика Закону України „Про об’єкти підвищеної небезпеки
8.Функції органів державного управління та регулювання щодо забезпечення
екологічної безпеки.
1. Верховна Рада України( визначає повноваження органів місцевого самоврядування, органів управління в галуз забезпечення екологічної безпеки)
. 4. Кабінет Міністрів України (Постійна урядова комісія з питань техногенно –екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).(Організація, координація і контроль за діяльністю щодо забезпечення техногенно –екологічної безпеки).
1. Президент України (Вживає заходів до забезпечення національної безпеки).
2. Рада Національної безпеки України при Президенті Ураїни (забезпечення національної безпеки.
3. Мінздоров’я України (Розробляє, затвержує і вводить у дію нормативи екологічної безпеки, норми радіаційної безпеки).
5. Державна інспекцію України з питань захисту прав споживачів (Здійснює радіологічний, хімікотоксилогічний і фізикохімічний контроль за продуктами харчування).
6. Міністерство транспорту України (Формування основних наприямів екологічної безпеки на транспорті, забезпечкнння безпеки).
9. Поняття захисту населення і територій за надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру за законодавством України.
З У Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації
техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей
та довкілля;
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - підготовка і реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків;
Законом України від 7 червня 2012 року № 4909-VI затверджено Загальнодержавну цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки якої є послідовне зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі - надзвичайні ситуації), підвищення рівня безпеки населення і захищеності територій від наслідків таких ситуацій.