16. Клімат Азії. Особливості прояву основних кліматотвірних факторів та їх вплив на формування клімату. Характеристика кліматичних поясів та областей.

Завдяки величезній протяжності суші в Азії представлені всі широтні кліматичні зони – від тундрової до еква­торіальної. Численні хребти і замкнуті западини створюють велику різно­манітність умов для сонячної раді­ації, атмосферної циркуляції, різних форм рельєфу та інших кліматотворних факторів. На більшій частині Азії переважає континентальний клімат. Атлантичне повітря, досягаючи Азії встигає втратити більшу частину вологи і перетворитися в континентальне. Вплив морського повітря з Тихого океану внаслідок західного переносу повітряних мас та ізолюючого впливу краєвид хребтів простягається тільки на східну окраїну Азії. З півночі в Азію вільно проникає арктичне повітря. На півдні переважають тропічні, а літом екваторіальні повітряні маси,проникнення яких в глибинні райони суші обмежено високими хребтами гірського поясу, витягнутого з заходу на схід. Контрасти між сильним прогріванням великих площ суші літом і охолод­женням її зимою викликають в атмосферній циркуляції над Азією різкі сезонні відмінності. Узимку - стійкий режим високого атмосферного тиску з ясною морозною і безвіт­ряною погодою. Найбільш низькі температури – полюс холоду Північної півкулі – спостерігаються на північному сході (Верхоянськ, Оймякон), де в окремих випадках температура понижується до –70, а середня температура січня нижче –50.По периферії Азійського циклону панують стійкі вітри.

Границя між повітрям помірних широт (полярним), як і помірних широт і тропічним (полярний фронт),зміщена на південь, що зумовлено із зимовим зміщенням на південь всіх зон загальної циркуляції атмосфери. У південних смуг Передньо­азійських нагір’їв з цим положенням зв’язані зимові дощі. В більш північних областях Передньої і Середньої Азії циклонічна діяльність на полярному фронті особливо сильна весною, що створює весняний максимум атмос­ферних опадів. Влітку атмосферний фронт зміщується на північ, викликаючи випадання циклонічних дощів в горах південного Сибіру. В Передній, Центральній і частково Середній Азії формуються маси запиленого конти­нентального тропічного повітря. Літом над прогрітою поверхнею Азії форму­ється низький атмосферний тиск, особливо над її південною частиною. Східна Азія вліт­ку знаходиться під дією тихоокеанського полярного фронту. В теплих секторах циклони, що рухаються на сушу приносять тепле і вологе морське тропічне повітря (літній мусон). Охолоджуючись над холодними морськими течіями воно призводить до флотування в прибережних районах туманів і мрячних дощів.

Там, де до берегів Японії підходить тепла течія Куросіо, літній мусон приносить затяжні дощі і велику вологість при висо­­ких температурах повітря. Восени поблизу від східноазійських берегів нерідко прохо­дять тропічні циклони, тайфуни, які супроводжуються ураган­ними вітрами і зливами. На східноазійських островах вплив зимового континентального мусону зм’якшений окраїнними морями. Зимові сухі і теплі вітри південноазійського континентального мусону направлені в сторону ек­ватора, аналогічні пасатам над іншими океанами. Суха весна різко змінюється дощовим літом ("вибух мусону”).Літній мусон дає вели­чезну кількість атмосферних опадів (до 2500 мм за місяць). Над приеква­торіальними частинами Азії (південь о. Цейлон і півострова Малакка, Великі Зондскі острови) панує екваторіальне повітря з рівним ходом високих тем­ператур і рясними дощами, що зв’язані з внутрішньотропічною зоною кон­вергенції. Малі Зондські острови мають мусонний субекваторіальний клімат, його вологий і сухий сезони підпорядковані календарному ритму Пів­денної півкулі (вологе літо в листопаді-лютому, суха зима в травні-серпні).

Середня температура січня на значній частині материка становить нижче –20, поблизу північноазійських берегів Тихого океану, в результаті його теплового впливу,вона може підвищуватися до -5. Січнева ізотерма нуля проходить через Самарканд на північ від Нанкіна і Токіо; поб­лизу Північного тропіку проходить ізотерма +20оС. В липні найбільш теплими, з середньою температурою +30 і більше, виявляються Передня і Середня Азія, пустелі Такла-Макан і Тар. Липнева ізотерма +20С у внутрішньоматерикових районах доходить до 55о-60опн.ш., а біля бе­регів Тихого океану відхиляється на південь. На півночі Азії середні температури липня типові для клімату тундр, нижче +10.

В екваторіальному поясі випадає біля 2000 мм атмосферних опадів в рік. На приморських навітряних схилах Південної і Східної Азії випадає 2000-3000 мм і більше, місцями до 8000-12 000 мм. В Черапунджі(штат Асам, Ін­дія) в 1861 випало 22 900 мм – рекордна річна сума атмосферних опадів для всієї Землі. На підвітряних схилах в субек­вато­ріальних районах випадає мен­ше 1000 мм. В субтропічному і помірному мусонному кліматах достатнє зво­ложення створюється в при 600-1000 мм в рік. В Східному Сибіру опадів ме­н­­ше 350 мм, в пустелях Середньої,Центральної і Передньої Азії 150-200 мм, місцями менше 100 мм.

В Азії розрізняють наступні основні типи клімату: пустельно-арктичний,субарктичний (тундровий), в помірному поясі – сухий різко континентальний з дуже холодною зимою клімат Східного Сибіру; холодний, помірно вологий клімат Західного Сибіру; пустинний Середньої Азії, Казахстану, і північної частини Центральної Азії; помірний мусонний східної окраїни материка; в субтропічному поясі – середземноморський західної окраїни Передньої Азії; субтропічний гірсько-степовий і пустинний на більшій частині Передньої Азії;волого-субтропічний колхідський з круглорічним зволоженням;високо-гірсько-пустинний Паміру, Каракорума і Тибету; субтропічний мусонний східної окраїни Азії; тропічний пустинний південних районів Передньої Азії і суміжних частин Західного Пакистану і Індії; субеква­торіальний (тро­пічно-мусонний)Індостану, Індокитаю, східних районів Яви і Малих Зондських островів;екваторіальний решти районів Великих Зондських островів і півострова Малакка.Виділяються і численні варіанти типів клімату, зв’яза­них з особливостями рельєфу (експозиція схилу, захисний вплив гір, висотна поясність) і вплив морських течій.