- •1. Первіснообщинний лад на території України. Перші державні утворення.
- •10. Основні етапи розвитку держави Київська Русь.
- •19. Входження українських земель до Великого князівства Литовського
- •25. Козацько-селянські повстання кін XVI - першої пол. XVII ст.
- •28.Національно-визвольна війна під проводом Хмельницького. Причини, етапи, наслідки
- •43. Національне відродження у Наддніпрянській Україні
- •46. Політика російського самодержавства в царині національно-культурного життя України 19 ст
- •49. Політизація українського громадського і національного руху на рубежі 19-20 ст. Перші українські політичні партії.
- •52. Зовнішня політика Центральної Ради. Брест-Литовський мирний договір
- •58. Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика.
- •61. Україна в умовах неПу
- •64. Західноукраїнські землі в 1920-і – 1930-і рр.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом.
- •74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •76. Відбудова і дальший розвиток народного господарства урср в повоєнний період
- •78. Дисидентський рух в Україні 60-80х рр. Гельсінська спілка.
- •75. Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України у повоєнний період.
- •82. Історичні обставини та основні етапи державотворення в Україні (1990-і рр..)
- •63. Зміни політико-економічного курсу в срср наприкінці 1920-30-их рр.. Та їх наслідки для України.
- •2.Трипільська культура на українських землях.
- •14. Русь і кочовий степ: етапи та особливості відносин.
- •17.Київське, Чернігівське та Переяславське князівства у 1132-1240рр.
- •20. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •23. Виникнення та еволюція українського козацтва.
- •26. Причини національно визвольної боротьби 1648-1657рр.
- •Козацько-гетьманська держава. Політико-адміністративний устрій. Соц.Структура.
- •32. Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів періоду Руїни.
- •35. Україна в умовах північної війни. І.Мазепа.
- •38. Ліквідація Запорзької Січі і подальша доля козацтва.
- •41. Геополітичні зміни в Східній Європі наприкінці 18ст. Та їх наслідки для України.
- •44. Кирило-Мефодіївське братство: ідеологія та програмні засади.
- •50. Україна в 1 св. Війні
- •53. Українська держава часів гетьманату п.Скоропадського: державно-політичний устрій та соціально-економічна політика.
- •59. Завершення нового поділу українських земель на початку 1920-хрр.
- •60. Входження України в срср.
- •65. Індустріалізація в Україні в 1920-1930рр.
- •68. Інтегральний націоналізм як суспільно політичне явище української історії: теорія та політика.
- •77. Спроби десталінізації суспільного життя України в умовах хрущовської «відлиги».
- •55. Культурно-освітньо робота цр й Гетьманського уряду.
- •3. Перші етноси на території України: Кіммерійці, Скіфи, Сармати.
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •18.Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.
- •21. Польсько-литовські унії та їх наслідки для українського народу.
- •24. Запорізька Січ. Суспільно-політичний устрій та військова організація.
- •36 «Бендерська конституція» та «Вивід прав України» п. Орлика: політико-правові новації.
- •42.Гетьманщина у складі російської держави та український автономістський рух (кінець 18 – поч.. 19 ст.).
- •67. Причини та наслідки голодомору в Україні (32-33рр)
- •6. Велике переселення народів (4-7ст.)
- •45.Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у 19 ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •84. Основні напрямки зовн політики України після проголошення незалежності.
- •30. Переяславсько-Московський договір: причини, умови та політико-правове значення.
- •47. Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукр землях в 19ст.
21. Польсько-литовські унії та їх наслідки для українського народу.
Кревська унія – угода укладена між королевою Польщі – Ядвігою і великим Литовським князем Ягайлом в 1385 р. Відповідно до Кревської унії Ягайло став королем Польщі (Ядвіга взяла з ним шлюб), у Великому князівстві Литовському ввели католицьку віру. Велике князівство литовське об’єднувалося з Польщею в одну державу. Кревська унія не мала широкої підтримки у населення і спровокувала міжусобні війни: спочатку Ягайла з його двоюрідним братом Вітовтом, потому, після їхньої смерті, - між родичами.
Люблінська унія – угода про об’єднання Польщі і Великого князівства Литовського в одну федеративну державу – Річ Посполиту. Люблінська унія була затверджена на спільному сеймі польських і литовських феодалів, що відбувся у 1569 р. у м. Люблін, і на роздільних польському і литовському сеймах. Відповідно до унії в Литві і Польщі встановлювався однаковий державний устрій, єдина грошова система. Литва зберігала своє законодавство, суд, скарбницю, військо, окремі адміністравні посади. Офіційною мовою залишалася російська (білоруська). Главою Речі Посполитої був король, який обирався спільним сеймом польських і литовських феодалів. Люблінська унія передбачала приєднання до Польщі українських земель (Волинь, Підляшшя, Брацлавщина, Поділля, Київщина).
Брестська (Берестейська) унія – угода, прийнята в 1596 р. на церковному соборі у м. Брест, де були присутні представники вищого духівництва як католицької, так і православної церкви, а також священики і миряни. Згідно з Брестською унією католицька і православна церква об’єднувалися в уніатську церкву. Главою об’єднаної церкви став Папа Римський. Православні обряди зберігалися. Богослужіння в православних церквах було дозволено здійснювати слов’янською мовою. Частина духовенства і мирян не підтримала Брестську унію. Після Берестейської унії українське суспільство розкололося. Православ’я офіційно заборонене. Користуючись підтримкою короля і певної частини шляхти, греко-католики почали силою відбирати у православних храми і монастирі, та віддавати їх до рук греко-католицьких єпископів. Духовні посади давалися тільки греко-католикам. Православні обвинувачували греко-католиків у зраді православ’ю. Розпочалася гостра боротьба ідей, були пограбовані і зруйновані церкви. Уніатська церква в Речі Посполитій стала офіційно визнаною, але до фактичної рівності в суспільному становищі і правах уніатського і католицького духівництва було дуже далеко.
24. Запорізька Січ. Суспільно-політичний устрій та військова організація.
Запорізька Січ із самого початку свого існування була військово-політичною організацією республіканського типу – з виборністю керівників; з рівним правом всіх козаків на участь у цих виборах; з неможливістю покріпачення козака будь ким. Ця військово-політична організація називалася Військо Запорізьке.
Політичний устрій Війська Запорізького:
Козацька рада – збиралася 3 рази на рік, а також у разі потреби, будь-який козак міг вимагати скликання ради. Вона вирішувала питання
про війну і мир;
про відносини з іншими державами;
про розподіл землі;
про покарання винних;
про звільнення гетьмана і старшини.
Обирала:
Гетьмана (кошового): головнокомандуючий з необмеженою владою, вища судова і виконавча влада, політично представляв Військо Запорозьке підчас переговорів і дипломатичних відносин.
Козацьку старшину: суддя (вів судові справи на Січі), писар (займався канцелярією гетьмана, фінансами, а також дипломатичними питаннями), обозний (відповідав за артилерію), два осавули (помічники гетьмана у військових справах), перначний (утримувач і охоронець клейнодів), бунчужний (охоронець гетьманського бунчука, керував окремими військовими загонами, виконував доручення гетьмана), хорунжий (виконував функції інспектора військової справи, ад’ютант і охоронець персони гетьмана), булавний (утримувач і охоронець символу гетьманської влади).
На Раді кожен козак (крім новобранців) міг вільно висловити свою думку. Рішення приймалися вигуками і підкиданням шапок. Думка більшості ставала законом. Тих, хто не підкорявся волі Ради, карали смертю.