35. Україна в умовах північної війни. І.Мазепа.

1700р. став переломним для України. Північна війна, в яку була втягнута і Україна, була чужою для українського народу, а участь в ній українських військ суперечила умовам договорів України з Росією. Загалом, участь у північних походах викликала велике незадоволення на Гетьманщині; інтенсивне використання козацького війська у віддалених від України місцях, спроби перетворити окремі полики на регулярні драгунські, руйнування зовнішньої торгівлі України – все це провіщало близьку ліквідацію автономії України. Гетьманом України був Іван Мазепа. Походив з роду українців шляхтичів. За роки гетьмануванні він відновив кріпосне право гетьмана, будував церкви, відкривав школи. Мазепа був видатним політиком, вправним оратором і водночас людиною хитрою, честолюбною, владолюбною. Хотів перетворити Україну на монархію. Завдяки своєму ораторському мистецтву зміг переконати Карла12 у спільній війні проти Петра 1. Подейкують, що сам Петро 1 позичав кошти у Мазепи на Північну війну. З цього модна зробити висновок, що Україна була не такою ж нещасною державою, не була колонією Росії. Сам гетьман використовував козаків як робочу силу, наприклад прибудуванні Петрограду (Санкт-Петергубру). Він вів таємні переговори зі шведами, буцімто українські землі надають притулок шведським військам узимку під час війни, беруть спільну участь у бойових діях, і Карл12 допоможе Україні у боротьбі проти царизму. Взимку 1708-1709рр. шведи розмістилися на українських землях завдаючи населенню певних утисків, і останні не витримавши натиску почали бунтувати проти них. Населення за протиправні дії просто вчиняли самосуд. І за зиму шведська армія помітно зменшилася. Не довіряло козацтво і Мазепі. Їм набридло те, що їх постійно використовували як робочу силу, а за це нічого вони не отримували, отримував певні кошти лише Мазепа. Склалася така ситуація, що козаки стали заручниками своєї волі. Оволодіння московськими військами Чортомлинської Січі, Преволочна та Батурина, нанесло сильний удар спільній шеведсько-українській справі. Царське військо відтяло Карлові12 і Мазепі можливий шлях відступу. Знищення річкового флоту на дало змоги союзникам біля Полтави переправитися через Дніпро. Метою Крла було викликати росіян на вирішальну битву, але сувора зима завдала великих втрат армії.. сама битва відбулася 27 червня (8 липня)1709р. під Полтавою і мала фатальні для українців і шведів наслідки. Карл12 і Мазепа з частиною козаків відірвалися від погоні і знайшли притулок у турецьких землях. Потім вони переїхали до Бендер. Там і помер іван Мазепа. Спочатку його поховали там же, але потім перепоховано біля монастрися в Галиці.

38. Ліквідація Запорзької Січі і подальша доля козацтва.

Після об’єднання України з Росією зберегла своє самостійне положення, козацьке самоврядування, право прийому до козаків всіх бажаючих. Політика царизму була спрямована на встановлення контролю, а потім і повного підпорядкування Січі своїй владі. Для цього затримувалися виплати жалування, постачання хліба, крім того, на зарозький землях були побудовані 2 фортеці і розміщені війська. Після преходу Мазепи на сторону шведів, царські війська захопили Січ, зруйнували укріплення, вивезли артилерію і військове майно. Частина запорізьких козаків переселилася на територію Кримського ханства в місто Олешки. Згодом козаки звернулися з проханням повернутися і почалося їхнє масове переселення, у зв’язку з назріванням війни з Туреччиною їм офіційно було дозволено заснувати Нову Січ на річці Підпільній. Така Січ проіснувала до 1775р. Основні причини знищення Запорізької Січі: 1. Несумісність автономного існування Січі в складі Росю імперії.2. Роль Січі як натхненника республіканських ідей в Україні. 3. Утрата запорізьким військом після російсько-турецької війни свого воєнного значення як воєнної сили в боротьбі проти турецько-татарським загарбників і проголошення незалежності Кримського ханства. 4. Опір запорожців їхніх земель поміщиками і царським урядом. У квітні 1775р. російська армія під командуванням генерала Текслія виконала наказ Катерини2: захопила укріплення Нової Січіі і зруйнувала їх. Артилерію, військові регалії, січовий архів і матеріальні цінності були вивезені. Щоб знищити економічний фундамент Запоріжжя, царська влада ліквідувала 2тис. багатих козачих господарств, що були оплотом волелюбності- і незалежності від державних структур імперії. Кошового Отамана Петра калнишевського відправили на Соловки на 25р. він там і помер у 113р. там і похований.

39. Гетьманщина в середині 18ст. реформи Кирила Розумовського. На території гетьманщини у середині 18ст. влада призначалася царським урядом. Це не давало Україні ніяких можливостей для розвитку, освічене населення мали лише тільки мрії про незалежну державу.13.03.1751р. Єлизавета затвердила нового гетьмана Кирила Розумовського. Він вдавався до спроб встановити спадкове гетьманство, виражаючи таким чином інтереси представників молодої інтелігенції, яка хотіла запровадити в Україні на зразок освіченої абсолизму гетьманської монархії з наданням їй певних конституційних форм парламентського типу. Реформи Розумовського: Заходи з відновленням самостійних дій державно-адміністративних органів України. Він домагався від уряду повернення Україні її прав. Заходи зі зміцнення позицій української шляхти. Самостійні дії гетьмана суперечили діям імператорського уряду, тому Кирилу Розумовському не вдалося дістати право дипломатичних відносин. Реформа судочинства. Генеральний суд (12осіб) 2 генеральниз судді + 10 виборних осіб із старшини кожного полку судовий повіт, земський суд. Військова реформа. За проектом Лубенського полковника І. Кулябки проведено реформу козацького війська. Олки перетворилися на регулярні. Заходи з реформування освіти і культури. Розумовський вихований у панському оточенні, прагнув влаштувати життя в Україні подіьне до столичного. Тут був побудований у Глухові палац із англійським парком, французький пансіон для дітей старшини. У місті відбувалтся концерти італійської опери. Гетьман не встиг втілитив життя всі плани. Не зважаючи не те, що Розумовський безпосередньо допомагав Катерині2 зійти на престол, імператриця, довідавшись проплани гетьмана, обурилась і навіть хотіла його заарештувати. Він був змушений скласти повноваження і 17.11.1764р. його було звільнено від гетьманства.