26. Причини національно визвольної боротьби 1648-1657рр.

У середині 17ст. в укр.. землях вибухнув народний гнів, що кардинально змінив хід історії, суттєво вплинув на геополітичний розвиток Європи. Основні причини які зробили необхідним початок НВ війни: а) надзвичайно ускладнене на соціально економічна ситуація в укр.. землях, що входили до складу Ручі Посполитої; б) посилення експлуатації селян 6-денна панщина; в) збільшено натуральні та грошові податки; г) погіршилося соціальне становище народних мас, тобто система гальмувала розвиток простої кооперації та початкових форм мануфактурного виробництва; д) потерпали укр.землі від здавання феодалами своїх маєтків в оренду, це сприяло нещадній експлуатації селян та виснаженню земель; е) заможне реєстрове козацтво – проміжна ланка між шляхтою і селянством; є) критична політична сфера: відсутність власної держави, масове ополячення укр.еліти. все це гальмувало суспільний розвиток укр.народу, робило цілком реальною загрозу втрати його національної самобутності, асиміляції, зникнення. Це були фактори, які зумовлювали необхідність масового виступу. А є ще ті, які підштовхують до дії і роблять її можливою – рушійні сили: а) слабкість королівської влади та прогресуюче посилення відцентрових тенденцій у Речі Посполитій; б) виявом слабкості королівської влади було втрата контролю над реєстровим козацтвом.

29. Козацько-гетьманська держава. Політико-адміністративний устрій. Соц.Структура.

Функціонування держави виявилося в запровадженні власного територіального поділу та діяльності органів публічної влади, введення своєї податкової системи. В основі адміністративного поділу лежала структура козацького війська. Територіальний державний поділ на полки та сотні, що давало змогу в екстремальних умовах згуртувати та мобілізувати народні маси на боротьбу. Військово-сотницькому територіальному адміністративному поділу відповідала система органів публічної влади. Формально основним органом влади була військова рада, яка вирішувала військово-політичні, господарські правові та інші питання. Проте вона не була постійно діючою. Українська державність доби Хмельницького сформована на двох принципових засадах., які часто вступали між собою в протиріччя – демократії та авторитаризму. На початковій фазі національно-визвольних змагань переважали демократичні засади. З часом ситуація стає критичною, під впливом Хмельницького та його однодумців набирають силу авторитарні начала. Після перемоги в битві під Батогом, на території Української держави були ліквідовані фільварково-панщинна система господарювання, велика земельна власність королівщини, польських та українських магнатів, шляхти. На аграрну політику Хмельницького крім зовнішніх чинників, активно впливало козацька старшина, яка сама прагнула стати великим землевласником. Українська держава активно діяла на міжнародній арені, про що свідчать численні дипломатичні контракти з Росією, Туреччиною, Кримським ханством, Трансільванією, Швецією та ін державами.

У світогляді козацької еліти відбулася певна еволюція від ідеї козацької автономії до створення суверенної незалежної держави.