1. Первіснообщинний лад на території України. Перші державні утворення.

Первісне суспільство – перша сусп.-політ. формація розвитку людства. У первісному суспільстві з’явились і склались перші форми організації суспільного життя:

- організація праці, що ґрунтувалась на суспільних формах створення продуктів і рівномірному розподілі їх серед членів суспільства;

- сформувались первинні основи культури та духовного життя, морально-правових відносин та форми організації державного життя

ПЕРІОДИ первісного суспільства

1. Палеоліт (1.5 млн. р. – 700 тис. р. до н.е.):

З’явились примати: пітекантроп, синантроп, неандерталець. (Люди зявились 5 млн. р. тому – американськими вченими знайдений відбиток довжиною 45 см у затверділому вапняку)

Ранній палеоліт (100-40 тис. р. до н.е.)(шельська епоха, мусьєльська епоха; стоянки: Сатан-Дар, Тишикташ, Китк-оба, Вовчий грот; неандерталець проживав етнографічним стадом (homoеrectus); ножі, скребки; підтримували вогнище; шкіряний одяг; розподіл праці між жінкою і чоловіком). Пізній палеоліт (40-12 тис. р. до н.е.)(300 стоянок, з’являється кроманьйонець (homosapiens), мисливство, будівництво житла, первісна релігія, примітивне землеробство (збиральництво), поява роду, матріархат (40-30 р.), заборона шлюбу всередині роду, середній вік 40-50 р., знаряддя праці: лук, стріли, мотиги, човни, глиняний липний посуд; обробкашкри) Гіпотеза: людство поділялось на європеоїдне, негроїдне та монголоїдне.

2. Мезоліт – середній кам’яний вік (12-5 тис. р. до н.е.) (Розселення людей в основному по території Європи, включно до Північного моря; знаряддя праці попередньої епохи)

3. Неоліт (5-4 тис. р. до н.е.)(Високий рівень обробки каменю (гостріше леза); Розвивалось землеробство, приручення тварин, зародження скотарства; Більш осібний спосіб життя, розвивалась кераміка з візерунками).

4. Енеоліт (4-3 тис. р. до н.е.)(З’являється метал, навчились обробляти мідь, проте камінь не витіснився; Найбільшим представником є трипільська культура).

5. Бронзовий вік (3 тис. р. до н.е.) (Перший великий розподіл праці (землеробство відділилось від скотарства (кочові племена)); Заміна матріархату патріархатом; З’являється приватна власність  боротьба за землі, воєннополоненних вбивали чи робили рабами  з’явилось рабство.; Приручення коня для верхової їзди, винайдено колесо; З’явилась торгівля (бартерний обмін); Усатівська, Афанасівська к-ра).

6. Залізний вік (9-10 тис. р. до н.е.)(Зародилось ремесло; Другий великий розподіл праці – ремесло відділялось від скотарства і землеробства; пошук сировини (руди), виникнення науки та перших доменних печей; Тварини як тяглова сила; Бартер замінився грошовим обміном; Рід і сім’я, що володіли певним багатством; Сусп. ділиться на класи; Широко застосовується золото як ознака багатства; Родовий устрій розпадається, з’являється воєнна демократія; Перші ознаки державності (суд, закони); Рабовласництво  феодалізм).

4. Антична колонізація Північного Причорномор’я На рубежі VIII – VIIст. до н.е. на північних берегах Чорного та Азовського морів виникли античні грецькі міста-держави (поліси). Серед грецьких міст-держав найвідоміші: Ольвія, Херсонес, Пантикапей, Тіра, Феодосія, Керкінітида, Танаїс та ін. Античне місто складалося з двох частин: безпосередньо з укріпленого поліса та хліборобських селищ. Кожне місто мало могутні мури, власне військо, охорону, карбувало монету, видавало закони. Мешканці міст обробляли поля, розводили виноградники, були ремісниками, вели жваву торгівлю із сусідами тв. Грецією. У V ст. до н.е. деякі античні держави Північного Причорномор’я об’єднались в Боспорське царство з центром у Пантікапеї. Нова держава включала в себе землі Керченського й Таманського півостровів, а також південне узбережжя Азовського моря до гирла Дону. За формою правління країна була монархією. У руках боспорських царів зосереджувалась вища законодавча, виконавча й судова влада. Виконавчі функції здійснював апарат чиновників при царському дворі, який складався в основному з членів царського роду. Влада поширювалась на армію, флот, а також на підвладні племена, які входили до складу Боспорської держави. Основу економічного життя становили хліборобство, ремесла, торгівля, рибальство. Занепад античних міст-держав у Північному Причорномор’ї був пов'язаний із загальною кризою рабовласницького суспільства, вторгненням у Пд.-сх. Європу готських племен з Балтії та гунів з Центр. Азії.

7. Перші слов’янські державні утворення на території України V-VI ст. із Середньої Азії в Україну проникли авари, які в гирлі річки Дунай заснували Аварський каганат. Пізніше держава розпалась і зникла, а народ розсіявся. У VI-VII ст. утворюється велике державне поселення Анти (Антський Союз) від Балтійського моря до Уральських гір. Було побудовано багато міст (бл 400 на території України). На чолі був князь, законодавчий орган – народне віче, князю допомагала рада племінних старійшин. Інтенсивно відбувався процес розселення населення з території України на Пн. і Сх. – ослов’янення від Волги до Балтійського моря (з Кавказу витіснялось іракомовне населення). Поч. VIII ст держава антів починає розпадатись на Куявію (Київ, Дон, Причорномор’я), Словенію (Прибалтика) і Артанію (Арсанію) (Зх. част Росії). На зміну первісному ладу у слов’ян прийшов період становлення сусідського ладу, тобто виникала сусідська община: виділилися окремі сім’ї; земля, знаряддя праці, врожай стали приватною власністю сімей; з’явилась майнова та соціальна нерівність. Східні слов'яни досягли значних успіхів в економічному розвитку. Їхнім головним заняттям було підсічне та орне хліборобство. Також вони займались скотарством, рибальством, бортництвом. Окремо стали розвиватись ремесла: ковальство, ювелірна, каменерізна справи. За своїми віруваннями слов'яни були язичниками. Для поклоніння своїм богам слов'яни висікали з каменю ідолів, яким приносили жертви і молились. З давніх часів у слов'ян виникли укріплені міста, які з часом стали політичними, економічними та культурними центрами (Переяслав, Чернігів, Турів). На межі 5-6ст виник Київ.