
- •7.Інформаційна база аналізу господарської діяльності
- •14.Суть основних виробничих фондів та основні напрямки їх аналізу
- •15.Аналіз структури та руху основних виробничих фондів
- •16.Оцінка рівня озброєності праці основними фондами
- •17.Аналіз використання основних фондів
- •18.Матеріальні ресурси підприємства та завдання їх аналізу
- •19. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
- •20. Характеристика ефективності використання матеріальних ресурсів
- •21.Чинники матеріаловіддачі та матеріаломісткості продукції
- •22.Основні завдання аналізу виробничої потужності
- •32.Фінансовий стан підприємства, його характеристика.
- •35. Характеристика груп показників аналізу фінансового стану
- •36. Аналіз майнового стану підприємства
- •37. Аналіз рентабельності підприємства
- •38. Аналіз ділової активності підприємства
- •39. Аналіз фінансової стійкості
- •40. Аналіз ліквідності підприємства
- •41. Аналіз складу та структури оборотних активів
- •42. Аналіз дебіторської заборгованості
- •43. Аналіз джерел формування оборотного капіталу
- •45. Аналіз дебіторської заборгованості
- •46 Аналіз оборотності оборотних активів
- •48 Аналіз ділової активності
45. Аналіз дебіторської заборгованості
Як основний капітал, запаси, кредит клієнтам, дебіторська заборгованість представляє для підприємства майже постійну статтю використання засобів, що дозволяє розширити клієнтуру, і домагатися кращих конкурентних позицій на ринку.
Сума кредитування клієнтів містить у собі боргові зобов'язання клієнтів, що складаються з ще не оплачених рахунків. Також вона містить у собі цінні папери до одержання від клієнтів (які відбиті в бухгалтерських записах) сум, виданих клієнтами, але ще неотфактурованих; деякі аналітики додають також враховані векселі, термін оплати яких ще не наступив. Часто використовуваний розрахунок дебіторської заборгованості полягає в наступному:
Боргові зобов'язання споживачів
+ цінні папери до одержання
+ неотфактуровані рахунки
+ враховані векселі, термін оплати яких ще не наступив За терміном погашення розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.
Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Дебіторська заборгованість буває забезпечена (векселями) та незабезпечена.
Дебіторська заборгованість поділяється на:
1.безнадійну;
2.сумнівну;
3.дійсну.
Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:
1.дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;
2.векселі отримані;
3.дебіторську заборгованість за розрахунками;
4.іншу поточну дебіторську заборгованість.
Оборот Дебіторської заборгованості= Виручка від реалізаці/ Середня дебіторс. Заборг.
Період погашення дебіторської заборгованості = 360/ оборотність дебіт. Зборг.
Частка дебіторс. заборг. в загальномі обсязі поточних активів = Дебіт. Заборг / Поточні активи
Відношення серед. велич. дебіт. заборг. до виручки від реаліз. прод. = серед. Велич. Дебіторської заборгованості / вирічка від реалізації
46 Аналіз оборотності оборотних активів
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот.
де О — термін обертання оборотних коштів, днів;
С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;
Д — тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;
Р — обсяг реалізації продукції, грн.
Тривалість обертання коштів — це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результат процесу матеріального відтворення — обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період — і ефективність використаних у цьому процесі матеріальних засобів і коштів. За сучасних умов він може використовуватись на рівні підприємств і на макрорівні для розробки комплексних економічних програм.
Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їх статей.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:
де Ко — коефіцієнт обертання оборотних коштів;
Р — обсяг реалізованої продукції, грн.;
С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.
Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів обчислюється за такого формулою:
де Кз — коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп. Він характеризує величину оборотних коштів на 1 грн. реалізованої продукції. Чим менше оборотних коштів припадає на 1 грн. реалізованої продукції, тим ліпше вони використовуються.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів може використовуватися коефіцієнт ефективності. Він обчислюється за формулою:
де Ке — коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;
П — прибуток від реалізації товарної продукції, грн.
Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів. Що більший він, то ефективніше використовуються оборотні кошти.
Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:
1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;
2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.
47- Аналіз фінансових коефіцієнтів
Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки за кілька років. Основними факторами, що визначають фінансовий стан, є по-перше, виконання фінансового плану та поповнення у разі потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість обертання обігових коштів (активів). Сигнальним показником, за яким визначається фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під якою розуміють його здатність своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників техніки та матеріалів відповідно до господарських договорів, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі до бюджету. Оскільки виконання фінансового плану в основному залежить від результатів виробничої та господарської діяльності в цілому, можна сказати, що фінансовий стан визначається всією сукупністю господарських факторів і є найузагальнюючим показником. Відповідно звіт про фінансові результати підприємства також використовується для аналізу фінансового стану..
Розглянемо основні фінансові коефіцієнти.
Оцінку ділової активності можна охарактеризувати за допомогою таких коефіцієнтів:
Загальна капіталовіддача = продукція (оборот) / середня вартість основного капіталу.
Віддача основного виробничого капіталу та нематеріальних активів = продукція (оборот) / середня вартість основного виробничого капіталу та нематеріальних активів
Оборотність
обігових коштів характеризується двома
показниками: кількістю оборотів і
тривалістю одного обороту. Кількість
(n)
оборотів обігових коштів визначається
відношенням вартості реалізованої
продукції (РП) до середніх залишків
оборотних коштів
:
;
тривалість (t) одного обороту обігових коштів дорівнює:
,
або t = Д/n,
де Д — кількість календарних днів.
Обіговість усіх оборотних активів = продукція (оборот) / середня вартість оборотних активів.
Обіговість запасів = продукція (оборот) / середня вартість запасів.
Обіговість дебіторської заборгованості = продукція (оборот) / / середня величина дебіторської заборгованості.
Обіговість банківських активів = продукція (оборот) / середня величина вільних грошових коштів та цінних паперів.
Оборот до власного капіталу = продукція (оборот) / середня величина власного капіталу.