48. Види та стадії правотворчості

існує чотири основні форми правотворчості:

прийняття нормативних актів повноважними органами держави;

прийняття нормативних актів органами місцевого самоврядування;

прийняття нормативних актів невимушено народом шляхом референдуму;

висновок різного роду угод, що містять норми права (між державою і суб'єктами, що входять до її складу, між державними органами та громадськими об'єднаннями, між роботодавцями та працівниками підприємств, установ, об'єднань і т.д.).

Процес створення нормативного акта складається з окремих стадій його підготовки, розгляду, затвердження та оприлюднення (оголошення). Характерними рисами такого процесу є подальше зміцнення демократичних засад створення правових норм, гласності та професіоналізму, врахування громадської думки, підвищення уваги до якості та теоретичної обгрунтованості прийнятих законодавчих рішень, широке залучення наукової громадськості до їх виробленні та обговоренню.

Попереднє формування державноі волі (підготовка проекту) - перший етап правотворчого процесу. Він починається з прийняття рішення про підготовку проекту.

Воно, перш за все, знаходить втілення в затверджених планах правопідготовільних робіт, прийняття яких здійснюється в правотворчої практиці Української держави і ряду інших держав.

Крім того, щодо законопроектів таке рішення може виходити від вищого законодавчого органу країни у формі доручення своїм постійним комітетам, Уряду або якому-небудь іншому органу або їх сукупності розробити проект конкретного акта.

Законопроект може бути підготовлений і за ініціативою Президента, Уряду, постійних комітетів Державної думи, інших органів і організацій, що володіють правом законодавчої ініціативи.

49. Юридична техніка: поняття та загальна характеристика

Юриди́чна те́хніка — це система засобів, правил і прийомів підготовки компетентними органами юридичних актів.

Розрізняють юридичну техніку у правотворчості і правозастосуванні.

Юридична техніка визначаеться як сукупність вироблених в юриспруденції засобів і правил зовнішнього виразу в текстах різних правових актів (нормоустановчого, нормозастосовчого або інтерпретаційного характеру, актів систематизації законодавства) певного правового змісту. Юридична техніка - це сукупність правил, прийомів, способів створення й систематизації юридичних документів.

Види юридичної техніки:

-законодавча техніка;

-техніка систематизації законодавства;

-техніка правозастосовчих актів.

Законодавча (правотворча, нормотворча) техніка - це сукупність правил, прийомів, способів створення (підготовки, складання, оформлення) нормативних актів.

Правила законодавчої техніки:

стосовні до форми (зовнішньому оформленню) нормативних актів (наявність обов'язкових офіційних реквізитів: назва, дата, орган прийняття, підпис відповідної посадової особи й т.д.);

стосовні до "втримування" нормативного акту (регулювання однорідних суспільних відносин, відсутність пробілів, мінімізація виключень і відсилань і т.д.);

стосовні до структури нормативного акту (загальні норми містяться на початку нормативного акту, однорідні норми викладаються компактно, наприклад у главах, розділах нормативного акту, нумерація статей є суцільний, стабільної й т.д.);

стосовні до викладу норм права (ясність, точність, стислість мови нормативних актів, стандартність формулювань і т.д.).