- •1.Теорія держави та права як суспільна наука та учбова дисципліна.
- •2.Предмет теорії держави та права: поняття і загальна характеристика.
- •3. Методологія теорії держави та права.Характеристика методів вивчення.
- •4.Функції науки теорії держави і права її місце і роль в системі юридичних наук
- •5.Причини та закономірності виникнення держави.
- •6.Основні теорії походження держави.
- •7.Поняття та ознаки держави.
- •8.Сутність та соціальне призначення держави.
- •9.Поняття історичного типу держави.Наслідки зміни історичного типу держави.
- •10.Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •11.Цивілізаційний підхід: поняття,загальна характеристика
- •12.Основні сучасні концепції держави: види та їх загальна характеристика.
- •13.Теорія правової держави:
- •14.Поняття та ознаки політичної влади.
- •15.Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •16.Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •17.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства.
- •22.Концепції поділу влади.
- •23. Форма держави: поняття та класифікація.
- •24.Форма державного правління.
- •25.Форма державного устрою
- •26.Державний режим:поняття та види.
- •27.Функції держави: поняття та ознаки.
- •28.Класифікація функцій держави.
- •29.Основні внутрішні функції держави
- •31.Форми і методи реалізації іункцій держави.
- •35.Перспективи створення в Україні правової держави.
- •36.Поняття та ознаки права.
- •37. Сучасні концепції праворозуміння.
- •38.Принципи права.
- •39.Функції права: поняття, система.
- •40.Форми реалізації функцій права
- •41.Поняття, ознаки і види соціальних норм.
- •42.Поняття норми права, її ознаки.
- •43. Класифікація правових норм.
- •44. Структура норми права
- •45. Місце права в системі соціальних норм
- •46. Способи викладення норм права в актах держави
- •47. Поняття ознаки та види правотворчості
- •48. Види та стадії правотворчості
- •49. Юридична техніка: поняття та загальна характеристика
- •50. Джерело права: види
- •52. Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та по колу осіб.
- •53. Систематизація нормативно-правових актів.
- •54. Система права: поняття, загальна характеристика.
- •55. Предмет і метод правового регулювання як підстави поділу права на галузі і інститути.
- •56. Співвідношення системи права із системою законодавства.
- •57. Правові відносини: поняття, ознаки, класифікація.
- •58. Склад (елементи) правових відносин та їх зміст.
- •59. Юридичні факти: поняття, загальна характеристика, класифікація.
- •60. Правосвідомість: поняття, структура та види.
- •61. Правова культура: поняття, особливості.
- •62. Співвідношення законності та правопорядку.
- •68. Види юридичної відповідальності можна розрізняти по суб'єктах її покладання, по характері застосовуваних санкцій (штрафні, правовідновлювальні), по галузевій приналежності:
37. Сучасні концепції праворозуміння.
Розпочинаючи до визначення поняття права, ми повинні знати, що йтиметься не про безпосередньо-соціальне, а про юридичне право, не про природне, а про позитивне право, тобто про право, виражене в законах, інших джерелах, які є результатом цілеспрямованої вольової діяльності законодавців, суддів, самих суб'єктів права. Відокремлюючи позитивне право від природного, слід зважувати й на те, що юридичні норми можуть бути одночасно втіленням природного права, носієм природно-правових цінностей. Коротше це можна сказати так: "позазако-нодавче" (природне) право може стати і стає "законодавчим".
Отже, ми розглядатимемо, головним чином, "законодавче" право, юридичне право, позитивне право, котре є волевиявленням держави, полягає у регулюванні суспільних відносин за допомогою норм і забезпечується її примусовою силою.
Кожна історична епоха виробляла своє розуміння права. Є кілька оригінальних концепцій походження, сутності та призначення права, створених за тисячоліття.
Сучасні наукові концепції (теорії) праворозуміння можна звести до трьох підходів:
Ідеологічний (аксіологічний), або природно-правовий: вихідна форма буття права - громадська свідомість; право - не тексти закону, а система ідей (понять) про загальнообов'язкові норми, права, обов'язки, заборони, природні умови їх виникнення та реалізації, порядок і форми захисту, яка є у громадській свідомості та орієнтована на моральні цінності. При такому підході право і закон розмежовуються, першість віддається праву як нормативно закріпленій справедливості, а закон розглядається як його форма, покликана відповідати праву як його змісту.
Нормативний (позитивістський): вихідна форма буття-права - норма права, право - норми, викладені в законах та інших нормативних актах. При такому підході відбувається ототожнення права і закону. Водночас нормативне праворозуміння орієнтує на такі властивості права, як формальна визначеність, точність, однозначність правового регулювання.
Соціологічний: вихідна форма буття права - правовідносини; право - порядок суспільних відносин, який проявляється у діях і поведінці людей. При такому підході правом визнається його функціонування, реалізація, його "дія" у житті - у сформованих і таких, що формуються, суспільних відносинах, а не його створення правотворчими органами у формі закону та інших нормативно-правових актів. При усій цінності врахування "життя" права в суспільному середовищі, прихильники цього підходу плутали самостійні процеси правотворчості та застосування права, тоді як умовою дотримання і забезпечення режиму законності може бути діяльність правозастосувальника в межах, встановлених законом.
Віддати перевагу слід інтегративному підходу, який враховує і поєднує усе цінне в зазначених концепціях праворозуміння.
38.Принципи права.
Принципи права - це вихідні положення (початку) права, що є основою його втримування.
Види принципів права:
Загальправові (загальні) виражають загальне в утримуванні всіх галузей права, являють собою вихідні початки усередині галузевої правотворчої і правозастосовної діяльності держави.
До числа ці принципів, зокрема, відносяться наступні:
верховенства права;
законності;
рівності всіх перед законом (рівноправності);.
взаємної відповідальності особи й держави;
відповідальності при наявності вини.
Міжгалузеві виражають загальне в утримуванні декількох суміжних (родинних) галузей права (наприклад, загальними для таких галузей права, як карно-процесуальне й цивільно-процесуальне право, є принцип гласності судочинства й принцип змагальності при відправленні правосуддя).
Галузеві лежать в основі втримування тої або іншої галузі права й виражають особливості тої або іншої конкретної галузі права. Наприклад, принципом цивільного права є принцип повного відшкодування збитків.
Роль, значення принципів права в правовій системі визначається їхньою природою. Принципи права в концентрованому виді виражають утримування права, у чинність чого вони мають значення керівних початків при здійсненні державою (його органами, посадовими особами) правотворческой, правозастосовної діяльності. Норми права створюються на основі принципів права. Останні є "несучими конструкціями" всієї системи права, усього масиву норм права. Принципи права можуть застосовуватися при рішенні конкретних юридичних справ, наприклад, при необхідності застосовувати аналогію права як кошти подолання пробілу в праві.