
- •1. Рекреалогія та курортологія як наука: об'єкт, предмет, завдання, основні напрями досліджень.
- •26. Поняття про spa-курорти.
- •25. Поняття про таласотерапію.
- •27. Основні курси та процедури таласотерапії.
- •16. Рекреаційне районування України.
- •12. Рекреаційне навантаження на територію: сутність поняття, методи оцінки та регулювання.
- •8. Поняття про рекреаційні ресурси. Класифікація рекреаційних ресурсів.
- •10. Поняття про рекреаційне освоєння і рекреаційну освоєність території.
- •11. Екологічний аспект рекреаційної діяльності.
- •14. Територіальні рекреаційні системи. Структура. Стадії розвитку трс.
- •15. Таксономічні одиниці територіальної структури національного рекреаційного комплексу та підходи до їх виділення.
- •3. Особливості та сучасні тенденції розвитку рекреаційного туризму в світі.
- •4. Чинники розвитку міжнародного курортно-рекреаційного туризму.
- •4) Демографічні.
- •5) Техногенно-екологічні і медичні.
- •5. Рекреаційні потреби: соціокультурний, економічний, медико-фізіологічний аспекти.
- •6. Рекреаційні заняття та рекреаційна діяльність. Цикли рекреаційної діяльності.
- •17. Поняття "курорт" та "курортно-рекреаційний продукт".
- •7. Типологія рекреаційних закладів.
- •18. Міжнародні класифікації курортних систем.
- •20. Функціональні критерії типології курортів.
- •9. Типологія рекреаційних територій.
- •23. Сутність та технології кліматотерапії.
- •19. Бальнеологічні, термальні та грязеві курорти.
- •22. Технології оздоровчого використання мінеральних вод та грязей.
- •13. Рекреаційний благоустрій природного ландшафту.
- •2. Методологія курортно-рекреаційних досліджень.
- •24. Нетрадиційні курортні технології.
- •35. Розвиток оздоровчих курортів у Франції, Італії.
- •36. Розвиток оздоровчих курортів у Німеччині й Австрії.
- •37. Розвиток оздоровчих курортів в Угорщині, Чехії.
- •38. Розвиток оздоровчих курортів у Польщі і Словаччині.
- •30. Морські курортно-рекреаційні системи країн Західного Причорномор'я.
- •29. Морські курортно-рекреаційні системи країн Східного Середземномор'я.
- •28. Морські курортно-рекреаційні системи країн Західного Середземномор'я.
- •32. Острівні курортно-рекреаційні системи Середземномор'я.
- •42. Гірські курортно-рекреаційні системи Чехії, Словаччини та Польщі.
- •40. Гірські курортно-рекреаційні системи Франції і Швейцарії.
- •39. Гірські курортно-рекреаційні системи країн Південної Європи (Іспанія, Андорра).
- •43. Гірські курортно-рекреаційні системи Румунії та Болгарії.
- •41. Гірські курортно-рекреаційні системи Австрії, Італії і Словенії.
- •33. Курортно-рекреаційні системи Єгипту та Тунісу.
- •34. Курортно-рекреаційні системи Ізраїлю та Туреччини.
9. Типологія рекреаційних територій.
Рекреаційною вважається територія, в межах якої рекр. діяльність розвинута настільки, що виступає в якості галузі спеціалізації.
Типологія: два осн. класи: урбанізовані курортополіси; малолюдні сільські місцевості та малозмінені ландшафти. У їх складі виділяється ще ряд типів рекреаційних територій: 1) Приморські урбанізовані рекреаційні території на базі курортних міст та їх агломерацій (Велика Ялта, Алушта, Бердянськ, Євпаторія), 2) Санаторно-лікувальні р.т. (Миргород, Хмільник), 3) Гірські р.т., 4) Історико-етнографічні рекреаційні райони, 5) Агрорекреаційні території, 6) Природно-рекреаційні території на базі нац. природних та регіональних ландшафтних парків.
_______________________________________________________
23. Сутність та технології кліматотерапії.
Кліматотерапія – використання різних кліматичних чинників і особливостей клімату місцевості, а також спеціальних кліматичних дій (процедур) з лікувальною і профілактичною метою.
Кліматотерапія – невід’ємна частина комплексного санаторно-курортного лікування.
Фактори, які мають лікувальний і оздоровчий вплив при кліматотерапії численні та різноманітті. До них належать сонячна радіація, температура, вологість, рух повітря і атмосферний тиск, чистота повітря та води, опади та багато інших.
До основних методів кліматотерапії належать: аеротерапія, геліотерапія, таласотерапія.
Аеротерапія (лікування повітрям) – лікувальний та профілактичний вплив відкритого свіжого повітря. Процедурами аеротерапії є:
- тривале перебування (включаючи сон) на відкритих верандах, балконах і т.д.;
- перебування (сон) на березі моря (морська аеротерапія);
- повітряні ванни – дозована дія свіжого повітря на організм повністю або частково оголеної людини.
Фізіологічна дія аеротерапії пов’язана з підвищенням забезпечення організму киснем та з ефектом охолодження. При аеротерапії змінюється функція зовнішнього дихання, збільшується надходження кисню в тканини, нормалізуються функції організму і в першу чергу центральної нервової системи.
Геліотерапія (лікування сонцем) – застосовування сонячних променів з лікувальною та профілактичною метою. Процедурами є загальні та місцеві сонячні ванни.
Сонячне випромінювання є потужним засобом профілактики і лікування ряду захворювань. Воно збільшує працездатність людини, підвищує опірність до різних інфекцій і простудних захворювань, прискорює загоєння ран та виразок, підсилює тканинне дихання, затримує розвиток атеросклерозу і т.д.
Таласотерапія (лікування морем) - передбачає лікування всім, що зв’язано з морем: морською водою, водоростями, грязями та солями в поєднанні з морським кліматом.
У таласотерапії використовується тільки морська вода, підігріта до температури людського тіла. Завдяки цьому іони мінералів (магнію, калію, сульфату кальцію і натрію) легко проникають через пори шкіри у кров. Це покращує кровообіг і лімфоток, а також прискорює обмін речовин.
Результатами лікування морем є загальне розслаблення й відновлення життєвих сил, зміцнення імунітету, догляд за шкірою, вирішення проблем зайвої ваги, целюліту, дряблості шкіри, ремінералізація, очищення та детоксикація всього організму.
Процедури таласотерапії: грязьові ванни, обгортання, теплі ванни з морською водою та водоростями, гідромасаж, підводний душ тощо.
_______________________________________________________