4. Чинники розвитку міжнародного курортно-рекреаційного туризму.

Загалом, виділяють вісім осн. груп чинників, що визначають передумови, характер й ступінь розвитку міжнародного курортно-рекреаційного туризму:

1) Природні. (характеризують країну за різноманітністю й споживчою комфортністю ландшафтних і клімат. умов).

2) Сусп.-економ. (характеризують рівень розвитку сусп-ва та нац. економік).

3) Політичні. (ставлення держави до міжнарод. курорт.-рекреац. туризму).

4) Демографічні.

5) Техногенно-екологічні і медичні.

6) Техніко-технологічні. (рівень розвитку техніки, комунікацій, стан технолог. оснащеності).

7) Іст.-культ. (багатство іст.-культ. спадщини народу, збереженість мат. і дух. культури корінних етносів).

8) Соц.-психологічні. (притаманні даному етносу традиційні системи сусп. цінностей і психолог. установок).

Названі групи чинників можуть чинити як сприятливий, так і негативний вплив на характер розвитку курортно-рекреаційного туризму.

_______________________________________________

5. Рекреаційні потреби: соціокультурний, економічний, медико-фізіологічний аспекти.

Рекреаційні потреби: це потреби людей у повноцінному дозвіллі.

Розрізняють індивідуальні, групові і соціальні рекреаційні потреби.

Індивідуальні – потреби окремо взятої людини. Як правило охоплюють усю множину елементарних рекреаційних занять, або ж значну їх частину.

Групові – потреби групи людей, об’єднаних спільністю рекреац. уподобань (рибалки, мисливці, грибники тощо).

Соціальні- потреби різних соц. верств.

Також є етнонаціональні та вікові потреби.

Рекреаційні потреби виходять з функцій, здійснюваних самою рекреацією, а саме:

1) медико-біологічної.

2) соціально-культурної;

3) економічної.

Сутність медико-біологічних потреб полягає у санаторно-курортному лікуванні й оздоровленні. Оздоровлення з допомогою туризму – один з шляхів вирішення проблеми зняття виробничої і невиробничої (психологічної) втоми людини.

Культурні, або духовні потреби – потреби пізнання в найширшому розумінні, пізнання навколишнього світу і свого місця в ньому.

Економічний аспект рекреаційних потреб полягає у відновленні робочої сили працівників, підвищенні продуктивності праці.

_______________________________________

6. Рекреаційні заняття та рекреаційна діяльність. Цикли рекреаційної діяльності.

Рекреаційна діяльність – заходи, що спрямовані на використання вільного часу для реалізації рекреаційних потреб. Рекреаційна діяльність проявляється у вигляді конкретних рекреаційних занять чи циклів. Осн. її характеристикою є періодичність.

За функціональними особливостями і цілями рекреаційна діяльність класифікується на лікувально-профілактичну, оздоровчу, спортивну, пізнавальну. Типів же рекреаційної діяльності є значно більше. Це кліматичний, бальнеологічний, водні процедури, рухливі заняття на воді, спортивний, екскурсійний, рибальсько-мисливський та ін.

Рекреаційна діяльність відбувається в межах ТРС.

Рекреаційне заняття – найпростіший, обмежений деяким відрізком часу акт рекреаційного використання властивостей простору (прийом сонячних ванн, лікувально-оздоровчих ванн, обертання грязями та водоростями, масаж, плавання, спуск на гірських лижах, катання на ковзанах тощо).

Безліч рекреаційних занять в межах нормативного відрізка неробочого часу називають циклом. Це взаємозалежне і взаємозумовлене сполучення елементарних рекреаційних занять, що виникає на базі провідного (основного) заняття. У межах циклу заняття поділяються на цільові, додаткові та супутні.

Цикли рекреаційних занять утворюють ієрархію: добові, тижневі, річні, життєві.

Цикли виступають структурою рекреаційної діяльності. З їх допомогою можливо врахувати рекреаційні потреби і сформулювати вимоги до умов їх реалізації.

__________________________