15. Таксономічні одиниці територіальної структури національного рекреаційного комплексу та підходи до їх виділення.

Система таксономічних одиниць тер. структури нац. рекреац. комплексу має чітко виражену ієрархічну структуру:

1) Рекреац. пункт – окремо розміщений заклад рекреації (санаторій, пансіонат).

2) Рекреац. центр – окремий населений пункт з набором рекреац. закладів чи тур. об’єктів (Трускавець, Миргород).

3) Рекреац. вузол – сукупність центрів чи рекреаційних закладів на компактній тер. зі спільним рекреац. ресурсом. Тут зосереджуються не окремо взяті, а взаємодоповнюючі рекреац. заклади (Трускавецько-Східницький, Євпаторійсько-Сацький).

4) Рекреац. підрайон – компактне тер. поєднання кількох суміжних рекреац. центрів і вузлів з однопрофільною спеціалізацією, пов’язане прямою транспортною сполучністю (Чорногірський, Сколівсько-Бескидський).

5) Рекреац. район – сукупність рекреац. закладів, центрів і вузлів, що спільно використовують певну територію і розташовані на ній інфраструктурні об’єкти. Здебільшого, рекреац. райони не є однофункціональними, в їх межах розвиваються різні форми рекреації (від курортно-оздоровчої до екотуристичної) Напр., Зх.-Приазовський, Сх.-Причорноморський.

6) Рекреац. регіон – група рекреац. районів у межах території, однорідної в етнокультур., природоландшафтному, госп.-економ., транспортному та адм. відношеннях. (Азово-Причорноморський, Західноукраїнський).

7) Рекреац. зона – сукупність близьких за спеціалізацією, ступенем і тенденціями розвитку галузі рекреац. регіонів, об’єднаних за спільністю панівного природного ресурсу (Поліська, Лісостепова, Степова, Альпійсько-Гірська).

3. Особливості та сучасні тенденції розвитку рекреаційного туризму в світі.

Рекреаційний туризм – це пересування людей у вільний час із метою відпочинку, необхідного для відновлення фізичних та душевних сил людини. Для багатьох країн світу цей вид туризму є найбільш поширеним і масовим. Він пов'язаний з поїздками на курорти. Види такого туризму: оздоровчий, пізнавальний та спортивний.

Осн. показники розвитку інд. туризму:

За даними ВТО в туризмі зайнято понад 200 млн. осіб, що обслуговують 0,5 млрд щорічних відвідувачів, котрі витрачають в сумі більше третини трильйона доларів. Це становить близько 10% всіх споживчих річних витрат.

Наразі лідером з рекреаційного туризму залишається Європа (60% щорічних відвідувачів, 48% надходжень), однак за прогнозами фахівців з ВТО її частка на світовому ринку буде зменшуватись. Натомість збільшується вага досі «екзотичних» регіонів та країн Південно-Азійського регіону – Таїланду, Сінгапуру, Тайваню, Гонконгу, Індонезії.

Осн. тенденції розвитку світової інлустрії туризму у ХХІ ст:

1) бурхливий ріст популярності тих видів туризму, що територіально приурочені до природних та малозмінених ландшафтів. Екотуризм.

2) бурхлива поява щораз нових, малознаних раніше тур. занять.

3) розробка оригінальних комбінованих турів.

4) нові інф. технології, засоби віртуальної реальності.

5) прогресуючий розвиток круїзного туризму з повним комплексом першокласних послуг.

6) ріст інклюзивності туризму, тобто повністю наперед оплачені тури, що страхує клієнта від неконтрольованих скачків цін

___________________________________