8. Поняття про рекреаційні ресурси. Класифікація рекреаційних ресурсів.

Рекреаційні ресурси – сукупність природних та антропогенних об’єктів і явищ, які використовуються, або можуть бути використані для задоволення тих чи інших рекреаційних потреб людини.

Ці ресурси мають наступні основні властивості: атрактивність (привабливість), кліматичні умови, транспортна доступність, міра вивченості, екскурсійна значимість, спосіб використання тощо.

Виділяють три типи рекреаційних ресурсів:

Природні – ландшафт, клімат, водні ресурси, лікувальні речовини (мін. води, грязі, озокерит), фауна, флора тощо.

Історико-культурні – пам’ятки культури, створені людино, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись для задоволення духовних потреб населення (музеї, театри, замки, церкви тощо).

Соціально-економічні – географічне положення, транспортна доступність, рівень економ. розвитку та добробуту сусп-ва, стандарти обслуговування, організація тур госп-ва тощо.

_______________________________________________________

10. Поняття про рекреаційне освоєння і рекреаційну освоєність території.

Рекреаційне освоєння – багатосторонній процес пристосування території для певних видів рекреаційних занять та їх комбінацій.

Рекреаційна освоєність території – стан розвитку рекреаційної функції в межах певної території (акваторії) за визначений період. Характеризується насиченістю території елементами рекреаційної інфраструктури, рекреаційним навантаженням, ступенем розвитку рекреаційного госп-ва, його зв’язками з іншими підсистемами. Рекреаційна освоєність території є наслідком рекреаційного освоєння території, акваторії або іншого середовища, ступінь якої характеризується відносними (порівняно з освоєними територіями) та абсолютними (показники насичення певної території об’єктами рекреаційно-туристського госп-ва) даними.

____________________________________________________

11. Екологічний аспект рекреаційної діяльності.

Позитивний аспект – з розвитком рекреаційного попиту дедалі більше малозмінених природних територій виводиться з лісогосподарського чи с/г користування з передачею у рекреаційне користування в поєднанні з охороною унікальних природних комплексів. За останні 10 років к-сть НПП збільшилась в 5 разів.

Негативні аспекти: 1) нерозвиненість рекреаційної інфраструктури, що породжує тер. сконцентрованість туристів у «мекках» рекреаційного притягання. Адже це в кінцевому підсумку веде до інтенсивної деградації рекреаційного ресурсу даних територій. 2) низька культура поведінки укр. рекреантів, що проявляється в наявності варварських потягів і норм поведінки: засмічення, витоптування, випалювання, рубання дерев, грабунок печер. 3) рекреаційна забудова, освоєння.

_______________________________________________________

14. Територіальні рекреаційні системи. Структура. Стадії розвитку трс.

Територіальна рекреаційна система (ТРС) – це тер. одиниця, в межах якої зосереджена компактна сукупність функціонально пов’язаних підприємств, що спеціалізуються на прийомі і обслуговуванні туристів і комплексно використовують всі природні і соц.-культ. ресурси даної території та її економ. потенціал.

До самостійних ТРС відносять ті тер. одиниці, в межах яких рекреаційне госп-во розвинуте настільки, що виступає в якості галузі спеціалізації.

ТРС – система велика і складна. До її структури входять наступні блоки-системи нижчого порядку:

1) група рекреантів;

2) природні і культурні комплекси;

3) технічна система;

4) група обслуговуючого персоналу;

5) система органів управління ТРС.

За функціями ТРС бувають: лікувальні, оздоровчі, спортивні, пізнавальні.

Стадії розвитку ТРС:

1) початкова стадія, «народження» ТРС.

2) стадія просування на ринок.

3) стадія активного розвитку.

4) стадія зрілості.

5) стадія занепаду.

_________________________________________________