
- •1. Принципи банківського кредитування.
- •2. Суть і структура грошового обороту.
- •3. Грошова маса та її агрегат.
- •4. Світова валютна система.
- •5.Форми і види кредиту.
- •6. Ознаки конвертованості валюти.
- •7. Грошові системи монометалевого та біметалевого обігу.
- •8. Суть інфляції.
- •9. Ринок цп.
- •10. Походження грошей.
- •11. Обов’язкові вимоги готівкових платежів.
- •12. Методи стабілізації грошей.
- •13. Форми грошей.
- •Готівкова форма:
- •14. Первинний та вторинний ринок цп.
- •15. Операції з цп.
- •16. Економічна суть кредиту.
- •17. Типи інфляційного процесу.
- •18. Суть та структура грошової системи.
- •19. Швидкість обігу грошей та грошово-кредитний мультиплікатор.
- •20.Види цп.
- •21. Принципи організації безготівкових розрахунків в Україні.
- •22. Біржовий ринок цп.
- •24. Функції цп.
- •25. Пофакторний аналіз інфляції.
- •26. Національна валютна система.
- •27. Кредитна та банківська система.
- •28. Статус та функції нбу.
- •29. Комерційні банки, їх види та основи організації.
- •30. Сутність, призначення та види фін. Посередництва.
13. Форми грошей.
Сучасна ринкова економіка діє на основі різних форм грошей, виникнення яких пов’язане з тривалим розвитком функцій грошей і суспільного обміну.
За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей:
це повноцінних;
неповноцінних.
Повноцінними називають гроші, що виготовлені з товару, мають однакову внутрішню вартість у сфері обігу і за умов переходу у скарб.
Товарні гроші здатні виступати загальним еквівалентом тому, що на їх виготовлення затрачено суспільну працю. Вони однаково здатні слугувати для безпосереднього споживання і для виміру вартості іншого товару та знаряддям обміну. У різні епохи роль товарних грошей виконували предмети першої необхідності (сіль. Зерно. Риба, худоба) та предмети розкоші й прикраси (намисто, хутра та ін.).
Залежно від форми розрізняють два види грошей:
Готівкова форма:
а) металеві гроші (золоті монети, срібні монети, білонна монета)
б) паперові гроші (банкноти, казначейські білети)
2. безготівкові гроші (банківські гроші).
Білонна монета – розмінна монета, яка задовольняє потреби роздрібної торгівлі за товари дрібної вартості і карбується (виготовляється) з металу, що коштує дешевше номінального виразу монети.
Електронні гроші – це різновид депозитних грошей, які приводяться в рух не за допомогою паперових носіїв, а завдяки автоматичному переказуванню грошових сум на рахунках банків за допомогою ЕОМ за розпорядженням власників поточних рахунків. Електронні гроші – найпрогресивніша, економічна і зручна форма носія грошових функцій, яка реалізується за допомогою банківських автоматів, кредитних карток та ін.
Металеві гроші – спочатку з’явилися як різної форми та ваги шматки металу. З часом з них стали виготовляти вироби, які однаково могли слугувати для задоволення потреб споживання і виступати засобом обміну. Лише з часом з’явилася кругла монета – найдосконаліша форма повноцінних грошей. У ролі на перших порах використовувалися різні метали й вироби з них : - це залізо, мідь, бронза.
Неповноцінні гроші – це гроші, які не мають власної вартості. Основними їх формами є білонна монета, паперові гроші (казначейські зобов’язання), банківські зобов’язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Усі вони застосовуються як гроші лише тому, що, одержуючи їх як платежі, учасники ділових угод розраховують використати їх для майбутніх платежів.
Кредитні гроші – це гроші особливого типу, що не є розмінні на золото. А в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. На основі банк нотного обігу грошей виникають банківські депозити (депозитні гроші), що стають базою чекового обігу.
Паперові гроші – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом та законодавчо закріпленим обов’язком приймати у всіх видах платежі.
Обслуговуючи ділові угоди, кредитні гроші за час свого існування набули таких еволюційних форм як: векселя, банкноти, чеки, депозитні і електронні гроші. Першою формою кредитних грошей став вексель.