3. Грошова маса та її агрегат.

1. Маса грошей – це сукупність купівельних, платіжних коштів, які обслуговують економічні зв’язки і належить фізичним та юридичним особам і державі у певний момент.

До грошової маси належать:

1. всі готівкові грошові знаки, що перебувають на руках фізичних осіб та у касових залишках юридичних осіб,

2. всі депозитні гроші короткострокового характеру,

3. активи, яким властива ліквідність (облігації державних позик, векселі, страхові поліси тощо).

Загальна кількість грошей в Україні на середину 2004 р. характеризувалася такими показниками:

1. в обігу перебувало 20 млрд. грн.. готівки, тобто, на кожного жителя країни приходилося в середньому по 400 грн.,

2. готівкова маса обслуговувалася загальною кількістю 1,132 млрд купюр. В них банкноти вартістю 1 грн складали 15,6% , 2 грн – 12,5% , банкноти по 5 і 10 грн – 20% , банкноти 20 грн – 18% , а решту 16% банкнот становили великі номінали.

Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір елементів залежно від ліквідності. Для аналізу змін грошової маси на певну дату за ступенем ліквідності фінансова статистика в США визначає 4 агрегати, в Англії – 5, в Німеччині – 3. В Україні визначають і використовують чотири агрегати: М0, М1, М2, М3.

Агрегат М0 – відображає масу готівки, що перебуває поза банками, у вигляді банкнот і розмінної монети. Це найліквідніша частина грошової маси. В Україні питома вага готівкових грошей сягнула понад 50%, тому що агрегат важливий для статистичного аналізу і заходів регулювання грошової маси.

Агрегат М1 – складається з елементів агрегату М0 і коштів на поточних рахунках банків, які можуть бути негайно використані їх власниками для здійснення платежів у готівковій і безготівковій формах без попередження банків. Грошова маса агрегату М1 обслуговує операції реалізації ВВП, розподілу і перерозподілу національного доходу.

Агрегат М2 – обіймає усі компоненти М1, а також включає кошти строкових і заощаджувальних депозитів у комерційних банках, кошти на рахунках капітальних вкладень та ін.

Агрегат М3 – охоплює всі компоненти М2 плюс довгострокові приватні депозити і ощадні сертифікати у кредитних установах, а також цінні папери , що обертаються на грошовому ринку.

4. Світова валютна система.

Валюта – це будь-яка цінність, яка здатна виконувати грошову функцію засобу обміну на міжнародному ринку.

Види валют:

Залежно від національної приналежності:

1. національна валюта – це законний платіжний засіб на території країни, що її випускає (емітує).

2. іноземна валюта – це платіжний засіб іншої країни, який законно чи незаконно має обіг в іншій країні.

За виконуваними функціями:

1. основна – це валюта у якій здійснюється переважна кількість обмінних операцій данної країни.

2. резервна – це валюта (валюти), в яких країна тримає свої ліквідні (швидкореалізовані) міжнародні резервні активи.

3. вільновикористовувана – це валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами і активно купується і продається на головних валютних ринках.

4. тверда валюта – це валюта, яка характеризується стабільним валютним курсом, рух якої в основному відповідає фундаментальним макроекономічним закономірностям.

Валютний курс – це співвідношення обміну грошових одиниць між собою, а також ціна однієї грошової одиниці виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Різновид валютного курсу: валютний паритет – це співвідношення між валютами різних країн, яке встановлене законодавчо.

Котирування – це фіксування курсу національної грошової одниці виражене в іноземній валюті. Види валютного котирування:

1. пряме – вираження одиниці іноземної валюти в національній.

2. непряме – вираження одиниці національної валюти в іноземній.