5.Форми і види кредиту.

Кредит - це суспільні відносини, що виникають між ек. суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Існує 2 форми позиченої вартості, яка рухається між кредитором та позичальником: товарна (від продажу товарів з відстрочкою платежу, при оренді майна, прокат тощо) та грошова (банки, міжнар. фін-кредитні установи, уряд, населення при заощадженні тощо). Вони пов'язані між собою та доповнюють одна іншу: позички, надані в товарн. формі, можуть погашатися в грошовій, і навпаки.

Види: I) залежно від суб'єктів К. відносин: 1) банківський - основний, кредитор - банк; 2) державний - кредитор держава, виступає як позичальник (як облігаційний К.) 3) міжгосподарський (комерційний) - суб'єкти госп. орг-ції (ф-ми) Наприклад, при відгрузкі в кредит по векселю.4) міжнародний - резиденти різних країн; 5) особистий ( приватний) - фіз. особа. II) від сфери економіки: 1) виробничий - формування основного та оборотного капіталу на виробничі цілі; 2) споживчий - задоволення особистих потреб людини, сфера особистого споживання. III) за терміном: 1) короткострокові - до 1 року, 2) середньострокові - до 5, 3) довгострокові - понад 5.

Основа поділу - тривалість обороту капіталу, у формуванні якого бере участь позичена варт. IV) За галузевою спрямованістю - К. в промисловість, в с\госп, в торгівлю, в буд-во (в житлове буд-во), інші галузі. V) від цільового призначення: 1) К. на формування виробничих запасів (сировина), 2) у витрати вир-ва (сезонні витрати в с\госп.) 3) на створення запасів готової продукції (залишки на складах), 4) у тимчасових розривах в платежах (з\пл, розрах з постачальником) VI) за організаційно-правовими ознаками та умовами надання позичок: забезпечений та незабезпечений К.; прямий та опосередкований; строковий і прострочений, пролонгований; реальний, сумнівний, безнадійний; платний, безплатний.

6. Ознаки конвертованості валюти.

Конвертованість - гарантована здатність національної грошової одиниці обертатися. Вже процес визначення вартості товару означає, що вона здатна вимірюватися грошима. Тобто товар конвертується (обмінюється) на гроші, а гроші, в свою чергу, конвертуються на товар.

Конвертованими є валюти, які вільно обмінюються на валюти інших країн, за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон.

Конвертованою валюта стає не стихійно, а забезпечується державою завдяки зусиллям, спрямованим на досягнення товарно-грошової збалансованості, розвиток вільних товарних і валютних ринків, тощо. Ці зусилля повинні створити такі передумови запровадження конвертованості валюти:

– зниження інфляції до помірного рівня;

– формування ринкового механізму ціноутворення;

– лібералізація зовн. ек. відносин;

– накопичення достатнього золотовалютного резерву;

– відмова від широкомасштабного датування цін на товари та послуги, створення рівних конкурентних умов на ринку.

Конвертованість валюти можна класифікувати за критеріями:

1. За повнотою конвертації:

– повна конвертованість (означає можливість вільного обміну нац. валюти на іноземну для всіх категорій власників та за всіма видами цілей або операцій);

– часткова конвертованість означає, що нац. валюта обмінюється на іноземну з певним обмеженням.

2. За видами суб’єктів:

– зовн. (для нерезидентів);

– внутрішня (для резидентів).

3. За хар-ром ек. операцій, що обслуговуються конвертованою валютою:

– за поточними операціями (конвертація поширюється тільки на платежі за поточними операціями);

– за переміщенням капіталу (платежі за рухом капіталу).