27. Кредитна та банківська система.

Сучасні банківські системи, як правило, складаються з двох рівнів. Верхній рівень дворівневої банківської системи займає національний (центральний банк) країни. Його основними функціями є:

- грошово-кредитне регулювання економіки;

- емісія валюти країни і забезпечення її обігу;

- контроль за діяльністю кредитних установ;

- акумуляція і зберігання резервів кредитних установ;

- кредитування комерційних банків;

- кредитно-розрахункове обслуговування уряду;

- зберігання та проведення операцій із золотовалютними запасами і резервами. Комерційні банки - головна ланка дворівневої банківської системи. Основні функції комерційних банків такі:

- управління грошовим обігом;

- забезпечення платіжного механізму;

- акумуляція заощаджень;

- надання кредиту;

- фінансування зовнішньої торгівлі;

- довірчі операції;

- зберігання цінностей;

- консультації і надання інформації.

Однією з найважливіших функцій системи комерційних банків є управління грошовим обігом країни. Мета політики центрального банку - через систему обов'язкових резервів управляти динамікою кредиту і забезпечити відповідність кількості грошей в обігу національним завданням стабілізації цін, підтримки нормальних темпів економічного зростання та високого рівня зайнятості.

Кредитна система — це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують пі відносини. У структурі кредитної системи вирізняють банківську систему та небанківські кредитно-фінансові установи. Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банківська система, яка здійснює основну масу кредитних і фінансових операцій і є організаційною сукупністю різних видів банків у їх взаємозв'язку.

28. Статус та функції нбу.

Головне призначення центр. банку – це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки. Цент­р. банк впливає на грошовий оборот через зміну пропозиції грошей і зміну ціни грошей. Своє призна­чення він реалізує завдяки тому, що відіграє в ек. системі особливу роль, а саме роль: емісійного банку; банку банків; органу держ. управління, який відповідає за монетарну політику.

Правовий статус центр. банку можна охар-вати таким чином: це держ. орган управління з покладеними на нього функціями у сфері грош.-кредитних відно­син і банківської діяль-ності. Для реалізації цих функцій цент­р. банк наділяється відповідними держ.-владними і цивільно-правовими повноваженнями. Він є самостійною юр. особою; його майно видокремлено від майна держави; центр. банк може ним розпоряджатись як власник. Він не є комерц. орган-цією.

Організаційна структура центр. банку значною мірою визначається формою держ. устрою країни (федера­ція чи унітарна держава), нац. традиціями й особ­ливостями банк. зак-ва.

У відповідності із законодавчо закріпленими функціями Національний

банк України:

1. приймає участь у розробці основних напрямів розвитку народного господарства України, прийнятті державного бюджету, прогнозує грошові доходи і видатки населення та забезпечує нормальний процес їх реалізації;

2. розробляє основні напрямки єдиної грошово-кредитної політики країни;

3. контролює кредитні ресурси, створені коштом статутного та інших фондів, державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, а також переданих за плату Ощадним банком коштів, що виникають за рахунок вкладів населення;

4. продає і купує кредитні ресурси на договірних засадах;

5. утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи за рахунок частини залучених банками ресурсів і депозитів, визначає розміри формування цього фонду;

6. організовує і здійснює касове виконання державного бюджету України;

7. зосереджує на рахунках своїх установ валютні кошти валютного фонду Кабінету Міністрів України, бере участь у розробці зведеного валютного плану, забезпечує проведення єдиної валютної політики, представляє інтереси України у відносинах з банками інших країн.

8. спільно з комерційними банками здійснює обслуговування державного боргу, виконує операції, пов'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою відсотків за ними;

9. реєструє новостворені комерційні банки;

10. дає дозвіл комерційним банкам на відкриття їх філій і представництв як на території України, так і за її межами;

11. визначає порядок видачі ліцензій на проведення операцій комерційними банками;

12. готує кадри для банківської системи у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах, проводить перепідготовку банківських спеціалістів на договірних умовах.