22. Біржовий ринок цп.

В структурі вільного ринку цінних паперів розрізняють біржовий та небіржовий оборот цінних паперів. Термін "біржовий оборот" означає купівлю-продаж цінних паперів на біржі і стосується фондової біржі.

Фондова біржа - спеціалізована установа, яка об´єднує професійних учасників ринку цінних паперів, створює умови для концентрації попиту і пропозиції, а також для підвищення ліквідності ринку цінних паперів на регулярній та упорядкованій основі. Світовою практикою напрацьовано дві моделі фондової біржі:

а) фондова біржа як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають дозвіл на торгівлю цінними паперами. Як правило, засновується фондова біржа у формі закритого акціонерного товариства, діяльність якого носить некомерційний характер. Доходи біржі використовуються для зосередження попиту і пропозиції цінних паперів, сприяння формуванню їх біржового курсу та здійснення іншої діяльності. Вони утворюються, головним чином, з платежів за реалізованими угодами, плати за брокерські місця тощо і не підлягають розподілові між засновниками.

б) публічна форма біржі. Власником біржі є держава, а відвідувачі складають публіку. Повсякденне управління діяльністю публічної біржі здійснює представник держави, а персонал виконує функціональні обов´язки на основі найму як державні службовці.

Кожна фондова біржа формує певну сукупність брокерських місць, власники яких приймають участь в біржових зборах, використовують технічні засоби й обладнання, отримують належні послуги на основі взаємодії з біржею як комерційною організацією.

Основною формою діяльності фондової біржі є механізм класичного аукціону, на якому одночасно зустрічаються покупці і продавці, щоб спільно на взаємовигідних основах обмінятися уявленнями про поточну ціну представлених до торгів цінних паперів. Як і на будь-якому аукціоні на фондовій біржі торгівля цінними паперами ведеться шляхом обміну усними інструкціями між представниками брокерських контор.

Основоположними документами, які визначають діяльність ринку цінних паперів в Україні є:

по-перше, чинне законодавство України;

по-друге, правила біржі. В них обумовлено види угод, що укладаються на даній фондовій біржі, визначено порядок формування цін і допуску цінних паперів на біржу, затверджено систему інформаційного забезпечення, визначено види послуг і розміри їх оплати та ін.;

по-третє, статут фондової біржі, яким визначаються основні принципи і напрями діяльності фондової біржі, розміри її статутного фонду, умови і порядок прийняття у членство та його позбавлення, права і обов´язки членів, вищі органи управління, організаційна структура, порядок і умови відвідування фондової біржі.

23. Відмінності кредитних грошей від паперових.

Кредитні гроші	Паперові гроші
1. Виникають з функції грошей як засобу платежу.	1. Виникають з функції грошей як засобу обігу.
2. Випускаються банком для кредитування ділових угод.	2. Емітуються державним органом або центральним банком від імені держави.
3. Не мають примусового курсу.	3. Наділені державою примусовим курсом.

Обслуговуючи ділові угоди, кредитні гроші за час свого існування набули таких еволюційних форм як: векселя, банкноти, чеки, депозитні і електронні гроші. Першою формою кредитних грошей став вексель.

Вексель – це письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого зразку, за яким одна сторона ділової угоди зобов’язується сплатити іншій певну суму грошей у вказаний термін.

Банкнота – це вексель банка, що виписаний при придбанні в своє розпорядження векселі приватних осіб.

Чек – це встановленої форми грошовий документ, який містить безумовний наказ власника рахунку (чекодавця) у кредитному закладі про виплату отримачу чека вказаної суми.

Депозитні гроші – це різновид кредитних грошей, що не мають речового виразу та існують лише у вигляді записів на рахунках у банках.

Дебетові картки – це сучасні платіжні інструменти, які випускаються фінансово-кредитними установами.

Кредитна картка – це іменний грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, що видається вкладникові банку для безготівкової оплати придбаних ним товарів чи послуг.