20.Види цп.

За особливостями права володіння розрізняють такі види цінних паперів:

а) на пред´явника. У пред´явницькому цінному папері майнові права належать тому, хто фактично може його пред´явити зобов´язаній особі.

б) іменні. Права держателя в них підтверджуються на підставі найменування власника, що внесене до тексту цінного паперу і записів у відповідній книзі реєстрації, яку веде емітент.

в) ордерні цінні папери випускаються за розпорядженням особи, котра має право пред´явити їх іншій особі.

За характером операцій та угод, а також в залежності від мети випуску розрізняють такі види цінних паперів:

1. Фондові папери - акції та облігації, що обертаються на фондовому ринку. Фондові цінні папери поділяються на основні - в них вказано основне майнове право чи вимога власника ідопоміжні - містять обґрунтування додаткової вимоги власника, додаткові права, умови, переважно пов´язані з отриманням доходу (дивідендів, процентів).

2.   Комерційні папери, які обслуговують товарооборот і певні майнові угоди. До них належать векселі, чеки, коносаменти, складські і заставні свідоцтва, заставні папери.

Залежно від закріплення прав та обов’язків емітента й інвестора у ході здійснення певних операцій виникає ряд вторинних цінних паперів. До них відносять опціони, ф´ючери, ордери та ін. Опціоном називають короткостроковий ЦП, який надає його власникові право купити або продати інші цінні папери впродовж певного періоду за певною ціною іншому контрагентові, котрий за грошову премію приймає на себе зобов’язання реалізувати це право. Фінансові ф´ючери - це стандартні короткострокові контракти на купівлю або продаж певного цінного паперу за визначеною ціною у вказаний на майбутнє термін.

Особливості форм надання капіталу і способів сплати доходу дозволяють поділити цінні папери на капітальні і грошові. Капітальні цінні папери виступають засобом залучення капіталу, стають джерелом постійного доходу їх власників і відносяться до сектора «довгих грошей». Вони включають акції, облігації і казначейські зобов’язання. Грошові цінні папери переважно обертаються між фірмами, банками, між банками і казначейством. Вони відносяться до сектора «коротких грошей». До них належать казначейські і муніципальні векселі, депозитні сертифікати, що обертаються на фондовому ринку, чеки, ф’ючерсні контракти, комерційні зобов’язання, угоди про викуп.

21. Принципи організації безготівкових розрахунків в Україні.

В Україні передбачено такі форми безготівкових розрахунків:

- платіжними дорученнями;- платіжними вимогами-дорученнями;- чеками;

- акредитивами;- векселями;- платіжними вимогами; - інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Між суб'єктами господарської діяльності найпоширенішими стали розрахунки платіжними дорученнями, які використовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.

До перших відносять платежі, безпосередньо пов'язані з одержанням продукції, виконанням робіт і наданням послуг; до других - платежі до бюджету, повернення заборгованості за кредит, фінансування капітальних вкладень та ін.

Розрахунки за товарними операціями здійснюються після відвантаження товару чи одночасно з ним. У сучасний період дуже часто здійснюється попередня оплата й авансові платежі. За нетоварними операціями платежі здійснюються в строки, обумовлені в договорах.

При рівномірних і постійних поставках продукції розрахунки між постачальниками і покупцями можуть проводитися в порядку планових платежів на підставі угод із застосуванням платіжних доручень.

Розрахунки плановими платежами подібні до розрахунків за відкритим рахунком, що використовуються при внутрішніх і зовнішніх розрахунках у західних країнах. Відкритий рахунок широко застосовується в розрахунках між постійними контрагентами, між фірмами та їх філіями; для розрахунків з брокерами та з державними організаціями; при комісійному продажу товарів у формі компенсації або при багаторазових поставках однорідних товарів малими партіями.

До розрахунків на підставі заліку взаємозаборгованості платників належать розрахунки, за якими взаємозобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівновеликих сумах і лише за різницею здійснюється платіж на загальних підставах з використанням платіжних доручень.