18. Суть та структура грошової системи.

Грошові системи – це складні економічні системи. Їх становлення і процеси вдосконалення об’єктивно відображають рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин та механізмів взаємодії суспільних інститутів, що забезпечують їх функціонування.

Грошова система будь-якої країни є результатом історичного розвитку даної держави і відображає історичні традиції та національні особливості.

Складові елементи грошової системи

1. Грошова одиниця. Її назва пов’язана з історією країни і законодавчо закріплена як грошовий знак, що є засобом виміру вартості та виразу цін товарів.

2. Види державних грошових знаків, що мають законну платіжну силу.

3. Масштаб цін – це величина грошової одиниці даної країни. В епоху використання у грошовому обігу золота і срібла вартість грошової одиниці визначалася як фіксована державою вагова кількість грошового металу в грошовій одиниці.

4. Валютний курс – це співвідношення між грошовими одиницями різних країн, яке використовується для обміну валют та в інших операціях і визначається купівельною силою порівнювальних одиниць.

5. Порядок готівкової і безготівкової емісії та обігу грошових знаків. Взаємодію та регулювання готівкового і безготівкового обігу держава забезпечує на основі актів внутрішнього законодавства з урахуванням економічного і валютного становища країни.

6. Регламентація безготівкового грошового обороту. Її здійснює держава через механізм діяльності ЦБ шляхом встановлення порядку використання грошей на рахунках у банках.

7. Правила вивезення і ввезення національної валюти та організації міжнародних розрахунків.

8. Центральним елементом грошової системи і державним органом реалізації грошово-кредитного та валютного регулювання є Центральний (Національний) банк. Основу діяльності НБУ складають: забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні, стимулювання розвитку і зміцнення банківської системи України та ін.

19. Швидкість обігу грошей та грошово-кредитний мультиплікатор.

Швидкість обігу грошей – це частота переходу гр. від одного ек. суб’єкту до іншого. Швидкість обігу грошей вимірюється в оборотах. Існує загальний підхід до розрахунку швидкості обігу грошей виходячи із рівняння обігу Фішера:

V=P*Q/M

P - рівень цін Q – фіз.. обсяг товарів та послуг

М – маса

В даному випадку швидкість обігу грошей характеризую в першу чергу інтенсивність використання запасу грошей в гр. обороті для оплати товарів та послуг.

Швидкість обігу гр.. є показником інтенсивності руху грошей і відповідно вона не є абсолютною величиною, а має постійно змінюватись (уповільнюватися або прискорюватися)

Швидкість обігу грошей має різні наслідки зміни, які проявляються в зміні маси гр.., рівня відсоткової ставки, валютного курсу та рівня цін.

Найголовнішим, виходячи з даної формули, є взаємозв’язок між масою грошей та швидкістю їх обігу.

Для того, щоб компенсувати нестачу маси грошей достатньо прискорити швидкість обігу грошей. Швидкість обігу гр.. можна розрахувати і іншими способами і в кожному випадку будемо мати своє значення швидкості обігу гр..

V=HД/M1 – швидкість обігу гр. в оплаті нац. доходу.

На швидкість обігу гр.. впливає 2 гр. чинника:

1) чинник платоспроможного попиту, до них відноситься:

- попит на гроші

- розвиток структури споживання

- культурні потреби населення

Вони впливають пропорційно на швидкість обігу грошей.

2) Чинники, що діють з боку пропозиції, до них відносяться:

- розвиток суспільного виробництва (кількість та якість товарів)

- розвиток ринкових відносин

- розвиток ринкової інфраструктури

Різні економічні школи по різному ставились до швидкості обігу грошей:

1 Кількісна теорія гр.. Вважала, що від швидкості обігу грошей можна абстрагуватися, тому що швидкість є незмінною

2 Кейнсіанська. Вважала, що швидкість обігу гр.. впливає на ек. процеси, вона може змінюватися, є чутливою до відсоткової ставки, але її не можна прогнозувати.

3 Монетаристська теорія, засновник Фрідман. Він довів, що швидкість обігу гр.. змінна, її можна прогнозувати, і регулювати через зміну маси гр.