- •1. Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права.
- •2. Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •3. Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •4. Метод правового регулювання господарської діяльності
- •5. Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •6. Господарсько-правові норми: структура, види.
- •7. Історія та тенденції розвитку науки господарського права. Спори навколо кодифікації господарського законодавства.
- •8. Методи та форми державного впливу на господарські відносини.
- •Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
- •Реалізація (фактичне застосування) суб'єктивних справ і юридичних обов'язків.
- •9. Конституція та інші нормативно-правові акти України про державний вплив на економіку.
- •10. Поняття та форми державної господарської діяльності; державне замовлення та фінансування.
- •11. Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
- •12. Сутність та складові поняття легалізації господарської діяльності.
- •13. Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.
- •14. Порядок державної реєстрації змін в установчі документи та зміни відомостей про суб'єктів господарювання.
- •15. Порядок державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання
- •16. Порядок ліцензування та патентування господарської діяльності.
- •17. Поняття та види суб’єктів господарського права.
- •18. Поняття та види підприємств, теорія "персоніфікації підприємств" ("господарчого органу").
- •19. Установчі документи суб'єктів господарювання.
- •20. Правовий статус державних, в тому числі казенних підприємств.
- •21. Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •22. Правовий статус, види та порядок створення акціонерного товариства.
- •23. Правовий статус товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •24. Правовий статус командитного та повного товариств.
- •25. Правовий статус господарських об'єднань, холдингів.
- •26. Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
- •27. Правовий статус біржових організацій.
- •28. Правовий статус структурних підрозділів вітчизняних та іноземних підприємств.
- •29. Поняття та види правового режиму майна господарських організацій.
- •30. Право власності в Україні: поняття, підстави виникнення, форми власності та форми права власності.
- •31. Право господарського відання та оперативного управління.
- •32. Право промислової власності в господарських відносинах.
- •33. Правовий режим інвестицій в Україні, порядок та правові наслідки реєстрації іноземних інвестицій.
- •34. Поняття, функції та види господарських зобов'язань та договорів.
- •35. Організаційно-господарські зобов’язання: поняття та види.
- •36. Принципи виконання господарських зобов’язань.
- •37. Правове регулювання господарської діяльності з постачання продукції та його договірного забезпечення.
- •38. Поняття та правові засади роздрібної торгівлі. Касові операції.
- •39. Особливість поставок для державних потреб та закупівель за державні кошти.
- •40. Порядок приймання продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки.
- •41. Правове регулювання господарської діяльності з перевезення вантажів та її договірного забезпечення.
- •42. Господарсько-правові умови здійснення капітального будівництва.
- •43. Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво.
- •44. Види, особливість укладання та виконання біржових угод
- •45. Правове регулювання договору про спільну господарську діяльність.
- •46. Договір зберігання на товарному складі та його документальне оформлення.
- •47. Договір контрактації.
- •48. Договір енергопостачання.
- •49. Правове регулювання договору фінансового лізингу.
- •50. Співвідношення договору господарської оренди та договору загальноцивільного найму.
- •51. Договір концесії.
- •52. Правове регулювання комерційної концесії.
- •53. Правове регулювання посередницьких, а тому числі агентських відносин в сфері господарювання.
- •54. Правове регулювання особливих режимів господарювання.
- •55. Правовий режим інноваційної діяльності.
- •56. Пільги та гарантії іноземних інвесторів.
- •57. Господарсько-правові умови здійснення страхової діяльності в Україні.
- •58. Договір страхування в сфері господарювання: поняття, суттєві умови, порядок виконання.
- •59. Способи забезпечення виконання господарських зобов’язань.
- •60. Форма господарських договорів та наслідки її недодержання.
- •61. Підстави визнання господарських договорів недійсними.
- •62. Порядок укладання, зміни та припинення господарських договорів.
- •63. Поняття, значення та функції господарсько-правової відповідальності. Форми господарсько-правової відповідальності.
- •64. Оперативно-господарські санкції, відмежування від інших способів самозахисту цивільних прав.
- •65. Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •66. Поняття та склад збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •67. Адміністративно-господарські санкції майнового характеру.
- •68. Адміністративно-господарські санкції організаційного характеру.
- •69. Юридичні та фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.
- •70. Поняття та ознаки комерційного розрахунку.
- •71. Поняття, причини та наслідки банкрутства. Підстави порушення справи про банкрутство.
- •72. Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Правові способи приватизації
- •73. Об’єкти та суб’єкти угод приватизації, стадії приватизаційного процесу.
- •74. Порядок оренди державного та комунального майна.
- •75. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •76. Антиконкурентні узгоджені дії: поняття та прояви.
- •77. Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживання ним.
- •78. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю: поняття та прояви.
- •79. Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви.
- •80. Правове обмеження концентрації суб'єктів господарювання.
- •81. Санкції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та порядок їх застосування.
- •82. Грошові зобов’язання суб’єктів господарювання та їх види.
- •83. Поняття та види цін, порядок їх встановлення.
- •84. Система та повноваження державних органів по контролю за цінами.
- •85. Поняття та види банківської (фінансової) діяльності.
- •87. Правова природа та порядок укладання (припинення) договору на розрахунково-касове обслуговування (договору банківського рахунку).
- •88. Форми готівкових розрахунків та порядок касових операцій.
- •89. Форми безготівкових розрахунків.
- •90. Поняття та ознаки кредиту, відмежування від позики, позички, лізингу.
- •91. Поняття, види та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •92. Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •93. Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно з інкотермс 2000 р. Або 2010 р: поняття та групи.
- •94. Механізм державного примусу для повернення в Україну валютної виручки від реалізації зовнішньоекономічних контрактів.
- •95. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •96. Поняття та види правової роботи на підприємстві. Функції юридичної служби на підприємстві.
- •97. Обрання способу захисту порушеного права (інтересу) юридичною службою підприємства.
- •98. Поняття рейдерства. Антирейдерські заходи з боку юридичної служби підприємства
- •1. Завчасна підготовка у період нормальної роботи товариства.
- •2. Робота у період загрози недружнього поглинання
- •3. Робота у період відкритого корпоративного конфлікту.
- •99. Організація правової роботи при проведенні перевірок суб’єктів господарювання з боку органів контролю та нагляду.
13. Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання.
Державна реєстрація є загальною і необхідною для всіх суб'єктів господарювання умовою здійснення господарської (підприємницької) діяльності, незалежно від виду діяльності, організаційно правової форми і форми власності (ст. 58 ГК, ст.ст. 50,87 ЦК).
Державна реєстрація суб'єктів господарювання регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. (далі — Закон «Про державну реєстрацію...»), що набув чинності з 01.07.2004 р., ГК України та іншими законами.
Державна реєстрація суб'єктів господарювання має наступні ознаки: це здійснення реєстраційних дій, передбачених Законом; вона має правовстановлююче або правоприпиняюче значення, оскільки вона засвідчує факт створення (припинення) юридичної особи або факт набуття (позбавлення) фізичної особи статусу підприємця; має публічний характер, оскільки здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ст. 4 ГК, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи — підприємця
Державний реєстратор призначається на посаду і звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві і Севастополі державної адміністрації за узгодженням із спеціальним органом з питань державної реєстрації. Державний реєстратор має відповідне посвідчення і власну печатку
До принципів державної реєстрації суб’єктів господарювання слід віднести:
принцип законності, який означає додержання закону всіма учасниками реєстраційного процесу;
принцип достовірності, згідно з яким відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, мають відповідати дійсності;
принцип єдності, що втілюється в єдиному порядку (процедурі) державної реєстрації; єдиній системі органів, які здійснюють державну реєстрацію; єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців;
принцип гласності (відкритості), що означає право будь-якої особи отримати інформацію про відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
принцип публічності, згідно з яким відомості про створення і припинення юридичної особи і фізичної особи — підприємця повинні бути внесені до реєстру, і з цим фактом пов'язується момент, з якого юридична особа вважається створеною або припиненою, а фізичної особи набуває чи втрачає статус підприємця
принцип оплатності – державна реєстрація суб’єктів господарювання здійснюється на платній основі шляхом стягнення реєстраційного збору (170 грн – для реєстрації юридичної особи, 34 грн для фізичної особи)
Для державної реєстрації суб'єкта господарювання — юридичної особи подаються наступні обов'язкові документи:
а) установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;
б) реєстраційна картка встановленого зразка;
в) документ про сплату збору за державну реєстрацію;
г) документ, що підтверджує повноваження представника, у разі не особистого звернення засновника юридичної особи.
При реєстрації окремих організаційно-правових форм суб'єктів господарювання законом вимагаються додаткові документи.
Зокрема, у випадках, встановлених законом, необхідним є рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи. Такі рішення органи реєстрації можуть вимагати при створенні дочірніх і колективних підприємств, виробничих кооперативів і споживчих товариств.
Для реєстрації суб'єктів господарювання — юридичних осіб, стосовно яких законом встановлені вимоги щодо формування ста¬тутного капіталу до реєстрації юридичної особи (акціонерне това¬риство, товариство з обмеженою і додатковою відповідальністю), необхідно додатково надати документ, який підтверджує внесення засновниками внесків у певному розмірі.
Рішення АМКУ про згоду на створення або реорганізацію суб'єктів господарювання потрібне у випадках, коли кількісні ха¬рактеристики виникаючої концентрації вимагають дозволу згідно з Законом «Про захист економічної конкуренції».
При реєстрації юридичної особи, засновником якої є іноземна юридична особа, надається легалізована виписка з відповідного торгового, банківського або судового реєстру іноземної держави про реєстрацію такого засновника за кордоном.
Для реєстрації фермерського господарства додатково надається копія документа про право на земельну ділянку сільськогосподар¬ського призначення.
Реєстраційні процедури стосовно фізичних осіб, що мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, піддані спеціальному регулюванню. Такі особи подають (особисто або поштою) реєстраційну картку встановленого зразка, яка одночасно є заявою про державну реєстрацію, копію довідки про ідентифікаційний номер платника податків і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.
Державному реєстратору заборонено вимагати документи для реєстрації юридичної особи або громадянина — підприємця, які не передбачені прямо законодавчими актами України. Документи, які подаються державному реєстраторові, повинні бути викладені державною мовою. Установчі документи (статут, засновницький до¬говір, положення тощо) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Ці документи, а так само зміни до них, повин¬ні бути викладені письмово, прошиті, пронумеровані і підписані засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) повинні бути нотаріально засвідчені (ч.ч. 1-3 і 5 ст.8 наведеного Закону).
За проведення державної реєстрації стягується реєстраційний збір у розмірі 170 грн — для юридичних осіб і 34 грн — для громадян (ч.І ст.10 Закону «Про державну реєстрацію...»).
Державна реєстрація суб'єктів господарювання — юридичних осіб здійснюється в строк не більш 3-х робочих днів, а фізичних осіб — підприємців — не більш 2-х робочих днів з дня подачі необхідних документів. Після державної реєстрації відповідний орган зобов'язаний протягом наступного робочого дня видати суб'єкту господарювання Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб про його державну реєстрацію (ст.ст. 25 і 43 Закону « Про державну реєстрацію...»).
На печатці і штампах суб'єкта господарювання повинен указуватися ідентифікаційний код (номер), за яким цей суб'єкт включений у державний реєстр.
Закон «Про державну реєстрацію» передбачає існування Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, в якому обліковуються відомості про відповідних осіб. Відомості ці формуються шляхом внесення різного роду записів: 1) про проведення реєстрації; 2) про реєстрацію припинення юридичної особи; 3) про припинення підприємницької діяльності громадянина; 4) про внесення змін до засновницьких документів юридичної особи; 5) про відокремлені підрозділи юридичної особи; 6) про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.
Для одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів суб'єкт господарювання надає відповідному органу внутрішніх справ Виписку з державного реєстру, затверджені власником (засновниками) зразки таких печаток і штампів (2 екземпляри) і документ про внесення плати за видачу дозволу.
Виписка з державного реєстру про державну реєстрацію необхідне суб'єкту господарювання для відкриття банківських рахунків, а також у багатьох інших, по суті, незчисленних випадках, починаючи від процедур ліцензування господарської діяльності і закінчуючи оформленням картки обліку суб'єкта ЗЕД в митних органах.
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону «Про державну реєстрацію...» за¬коном можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (зокрема професійних союзів), благодійних організацій, партій, органів державної влади і місцевого само¬врядування, банків, торговельно-промислових палат, фінансових установ (зокрема, кредитних союзів), бірж, а також інших установ і організацій. Наприклад, державна реєстрація банків здійснюється Національним банком України відповідно до вимог Закону Укра¬їни «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. Окрім вищезгаданих установ і організацій спеціальні правила державної реєстрації встановлюються для засобів масової інформації, установ вищої освіти, охорони здоров'я, страхової діяльності тощо.
Підставами для відмови в проведенні державної реєстрації суб'єкта господарювання згідно зі ст.ст. 27, 44 Закону «Про дер¬жавну реєстрацію» є;
а) для юридичної особи:
- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці, відомостям, які містяться в інших документах, представлених для державної реєстрації;
- відсутність в установчих документах відомостей, які перед¬бачені законом (наприклад, ст. 57 ГК та ст. 88 ЦК), а також недодер¬жання вимог ч. З ст. 8 Закону України«Про державну реєстрацію...» (наприклад, установчі документи господарського товариства не містять відомостей про склад його органів управління);
- порушення встановленого законом порядку створення юридич¬ної особи (наприклад, наявність обмежень на заняття посад з боку осіб, які вказані як посадові особи органу управління юридичної особи);
- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
- наявність обмежень щодо здійснення засновниками (учасни¬ками) юридичної особи або уповноваженими ними особами окремих юридично значущих дій (зокрема, якщо юридична особа — засновник знаходиться в стадії ліквідації);
- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, тотож¬ного найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;
- використання у найменуванні юридичної особи повного чи ско¬роченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, чи похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється КМУ);
б) для фізичних осіб:
—- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці, відомостям, які містяться в інших документах, поданих для про¬ведення державної реєстрації;
- наявність встановлених законом обмежень на заняття підпри¬ємницькою діяльністю щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про те, що заявник вже є підприємцем.
Відмова в проведенні державної реєстрації суб'єкта господа¬рювання (юридичних осіб і фізичних осіб —- підприємців) з інших підстав не допускається (ч. 1 ст. 27 і ч. 1 ст. 44 вказаного Закону).
Відмова в державній реєстрації суб'єкта господарювання може бути активною, тобто супроводжуватися прямим повідомленням заявника, або пасивною, яке підтверджується фактом відсутності державної реєстрації у встановлений строк.
Право на оскарження неправомірної відмови у державній ре¬єстрації або неправомірного залишення документів заявника без розгляду випливає з ч. 2 ст. 53 Закону «Про державну реєстрацію...» як оскарження дій чи бездіяльності державного реєстратора.