
- •1.1.Характеристика пам’яті, як пізнавального процесу. Основні теорії пам’яті.
- •1.2.Види пам’яті та їх характеристика.
- •1.3.Особливості пам’яті молодшого школяра
- •2.1. Методики дослідження пам’яті молодших школярів
- •2.2.Аналіз результатів дослідження пам’яті в молодшому шкільному віці.
- •2.3. Рекомендації щодо розвитку пам’яті молодших школярів
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
- •«Пам'ять на образи» Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті
- •Оцінка результатів:
- •Визначення ефективності запам’ятовування двозначних чисел (Механічна пам'ять)
- •Оцінка результатів:
- •«Вивчи слова» Визначення особливостей динаміки процесу заучування
- •Оцінка результатів:
- •Визначення рівня опосередкованого запам’ятовування
- •Оцінка результатів:
- •Дослідження обсягу смислової пам’яті
- •Індивідуальна корекційно-розвивальна програма: «Розвиток пам’яті молодших школярів»
- •Що змінилося?
- •Вправа «запамятай малюнок»
- •«Запам'ятай слова»
- •«Запам'ятай вірш»
- •Вправа «імена»
- •Додавай і запам'ятовуй
Визначення рівня опосередкованого запам’ятовування
Обладнання: 24 картки з набору дитячого лото, секундомір.
Той, хто проводить обстеження, дає інструкцію: «Зараз я читатиму слова, а ти, щоб краще запам’ятати слово, відбереш з карток такий малюнок (24 картки з набору дитячого лото), який допоможе тобі пригадати потім слово». На вибір картки дається 30 секунд. Після читання всіх слів (а їх має бути 15) слід перейти до виконання якоїсь іншої вправи на 15 хвилин. Після цього дитині пропонують пригадати слова, показуючи ті картки, які вона відібрала. Кількість правильно відтворених слів свідчить про розвиток у молодшого школяра логічних зв’язків у процесі запам’ятовування.
Слова для запам’ятовування: дощ, відповідь, горе, сила, театр, суперечка, гра, ранок, загін, зустріч, праця, сусід, свято, вибори, пожежа.
Картки з малюнками: стілець, телефон, зошит, лампа, олівець, квітка, капелюх, дерево, картина, літак, будинок, дзеркало, трамвай, стіл, ключ, м’яч, кінь, умивальник, пір’я, сокира, умивальниця, граблі, лопата, склянка.
Оцінка результатів:
Добрий результат – дитина правильно пригадує всі слова; легко зіставляє наочний та словесний образи.
Середній результат – дитина має труднощі у підборі асоціацій до більш абстрактних слів (наприклад, праця, горе, вибори тощо), відтворює не всі слова.
Низький результат – дитина пригадує менше 10 слів, деякі слова та наочні образи не збігаються.
Дослідження обсягу смислової пам’яті
Обладнання: текст розповідей (Див. додаток 14), папір, ручка
Обстежуваному зачитується розповідь, яка включає 12-13 смислових одиниць та 3-4 числа. Потім пропонується записати зміст прочитаного (час на запис – 3 хвилини). Для одержання точніших результатів експеримент можна повторити, використовуючи іншу розповідь.
Додаток 5
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Кіровоградський державний педагогічний університет
Імені Володимира Винниченка
Кафедра практичної психології
Індивідуальна корекційно-розвивальна програма: «Розвиток пам’яті молодших школярів»
Підготувала
студентка22
групи Ф-ту
педагогіки та психології Кіченко
Кіровоград 2013
Що змінилося?
Ця гра дає можливість розвивати образну пам’ять. У неї можна грати з картками або з реальними предметами. Основна особливість цієї гри, що відрізняє її від аналогічних ігор "Запам’ятай предмети" або "Запам’ятай картинки", полягає в тому, що тут, після того як дитина запам’ятала предмети (картинки), нічого не зникає і не додається - змінюється лише місце, на якому вони знаходилися.
Наприклад, розкладіть на столі 10 предметів, які не пов’язані між собою за змістом і які неможливо згрупувати: гребінець, книгу, кубик від конструктора, значок, ложку. Запропонуйте малюкові уважно роздивитися їх протягом 2-3 хвилин, і запам’ятати, що де лежить. Коли він відвернеться, поміняйте місцями дві-три пари предметів, а потім запитайте: "Що змінилося?"
У цю гру діти можуть грати між собою самостійно. Виграє той, хто допускає менше помилок. Помилкою вважається, якщо: 1) не вказаний предмет, який змінив своє місце; 2) вказаний предмет, який свого місця не змінював. Так, якщо змінили свої місця дві пари предметів, то слід було вказати 4 предмети.
Підвищити складність гри можна, якщо збільшити загальну кількість предметів; або збільшити кількість предметів, які змінюють своє місце, і скоротити час, відведений для запам’ятовування.
Цю гру можна проводити і використовуючи рисунки. Наприклад, запропонуйте малюкові подивитися на рисунок 7,А і запам’ятати, де знаходяться в дитячій кімнаті предмети. Потім перегорніть сторінку, покажіть рисунок 7,Б і запитайте: "Що в кімнаті змінилося?" Нехай дитина спробує назвати усі предмети, які змінили своє місцезнаходження.
Правильні відповіді: словник, зошит на столі, будильник, пензлик, склянка з олівцями, машинка, стілець, подушка, паровозик, вагончик.