2.1. Методики дослідження пам’яті молодших школярів

Методика 1 «Пам'ять на образи»

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Обладнання: таблиця з 16 малюнками, знаками (Див. додаток 1), секундомір, олівці.

Обстежуваному протягом 20 секунд демонструється таблиця з 16 зображеннями. Їх необхідно запам’ятати та відтворити за 1 хвилину.

Інструкція: «Вам буде продемонстрована таблиця з малюнками та символами. Ваше завдання полягає в тому, щоб за 20 секунд запам’ятати якомога більше образів. Через 20 секунд таблицю приберуть, і ви повинні будете замалювати або словесно записати те, що запам’ятали».

Методика 2 «Вивчи слова»

Мета: визначення особливостей динаміки процесу заучування.

Дитині зачитують 10 слів:

Дитина повинна повторити слова, що запам’яталися, у будь-якому порядку. При повторному зачитуванні інструкція змінюється: «Послухай і повтори ще раз».

Кількість відтворених слів фіксується у графіку. Після першого відтворення слова повторюються, а потім відтворюються. Всього 5 спроб.

Методика 3

Мета: дослідження обсягу смислової пам’яті.

Обладнання: текст розповідей (Див. додаток 2), папір, ручка.

Обстежуваному зачитується розповідь, яка включає 12-13 смислових одиниць та 3-4 числа. Потім пропонується записати зміст прочитаного (час на запис – 3 хвилини). Для одержання точніших результатів експеримент можна повторити, використовуючи іншу розповідь.

Методика 4

Мета: визначення рівня опосередкованого запам’ятовування.

Обладнання: 24 картки з набору дитячого лото, секундомір.

Той, хто проводить обстеження, дає інструкцію: «Зараз я читатиму слова, а ти, щоб краще запам’ятати слово, відбереш з карток такий малюнок (24 картки з набору дитячого лото), який допоможе тобі пригадати потім слово». На вибір картки дається 30 секунд. Після читання всіх слів (а їх має бути 15) слід перейти до виконання якоїсь іншої вправи на 15 хвилин. Після цього дитині пропонують пригадати слова, показуючи ті картки, які вона відібрала. Кількість правильно відтворених слів свідчить про розвиток у молодшого школяра логічних зв’язків у процесі запам’ятовування.

2.2.Аналіз результатів дослідження пам’яті в молодшому шкільному віці.

Експериментальне дослідження з метою виявлення особливостей рівня розвитку пам’яті, було проведене з учнями другого класу.

1. Результати дослідження за методикою «Пам'ять на образи».

Таблиця 1

№	Прізвище, ім’я		Кількість відтворених зображень		Кількість балів
1	Андрєєва Катерина		5		4
2	Андрєєва Ольга		6		5
3	Бурлака Микола		10		7
4	Каращук Олена		7		6
5	Кашпаревич Ростислав		4		3
6	Олійник Олег		11		7
7	Ступак Юрій		11		7
8	Шандра Владислав		4		3
9	Шевченко Ярослав		8		6
10	Ямаєв Андрій		6		5
В середньому		7		6

За результатами проведеної методики виявилося, що 30% учнів мають високий рівень об’єму короткочасної зорової пам’яті, 50% середній і 20% низький рівень.

2. Результати дослідження за методикою «Вивчи слова».

Таблиця 2

№	Прізвище, ім’я	Спроба 1	Спроба 2	Спроба 3	Спроба 4	Спроба 5
1	Андрєєва Катерина	4	4	7	6	7
2	Андрєєва Ольга	3	5	8	9	9
3	Бурлака Микола	5	7	9	9	10
4	Каращук Олена	5	6	8	9	9
5	Кашпаревич Ростислав	3	6	6	7	8
6	Олійник Олег	6	8	9	10	10
7	Ступак Юрій	6	7	8	9	10
8	Шандра Владислав	3	5	6	8	8
9	Шевченко Ярослав	5	6	5	6	6
10	Ямаєв Андрій	2	4	4	5	5

Після проведеного дослідження виявилося, що 70% учнів мають високий рівень, 30% - середній.

3. Результати дослідження обсягу смислової пам’яті.

Таблиця 3

№	Прізвище, ім’я	Кількість відтворених мислових одиниць	Кількість балів
1	Андрєєва Катерина	11	3
2	Андрєєва Ольга	17	4
3	Бурлака Микола	24	6
4	Каращук Олена	12	3
5	Кашпаревич Ростислав	22	5
6	Олійник Олег	27	6
7	Ступак Юрій	24	6
8	Шандра Владислав	18	4
9	Шевченко Ярослав	15	4
10	Ямаєв Андрій	12	4

20% - низький рівень смислової пам’яті;

80% - середній рівень смислової пам’яті.

4. Аналіз результатів визначення рівня опосередкованого запам’ятовування.

За результатами проведеної методики виявилося: що більшість дітей (60%), правильно пригадують всі слова, легко зіставляють наочниі та словесні образи. Але 40% учнів мають труднощі у підборі асоціацій до більш абстрактних слів, відтворюють не всі слова.

За загальними результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що учні другого класу мають середній рівень розвитку основних видів пам’яті. Тому слід звернути увагу на її розвиток, так як не достатня її розвиненість може негативно позначитися на засвоєнні та відтворенні навчального матеріалу.