- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •Тема 9. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
- •Структура соціологічного знання.
- •Методи соціології.
- •Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.
- •Соціальні закони, їх класифікація.
- •Основні функції соціології.
- •Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •***Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •***Місце соціології у професійній підготовці молоді.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології о. Конта.
- •Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •Функціональні теорії т.Парсонса та р.Мертона, їх відмінності.
- •Основні напрямки сучасної соціології.
- •Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •Соціологія радянського періоду та її криза.
- •Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •Соціальна структура суспільства, її складові.
- •Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •Поняття соціального інституту, його види.
- •Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •- Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •Історичні типи стратифікації.
- •Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •Соціальна мобільність та її види.
- •Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •Соціологічна структура особистості.
- •Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •Типологія особистості в соціології.
- •Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •Соціальна сутність культури.
- •Об’єкт та предмет соціології культури.
- •Основні функції культури.
- •Структурні елементи та форми вияву культури.
- •Організаційна культура, її елементи.
- •Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •Система цінностей сучасної молодої людини.
- •Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •Конфлікт як соціальне явище.
- •Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •Структура соціального конфлікту.
- •Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •Типологія конфліктів.
- •Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •Соціологічні дослідження сучасного стану соціально-економічних процесів в Україні.
- •Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
- •Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •Соціальні функції праці.
- •Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •Механізм мотивації до праці.
- •Проблема відчуження праці.
- •Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •Функції соціологічного дослідження.
- •Етапи організації соціологічного дослідження.
- •Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •Методи аналізу соціологічних документів.
- •Соціологічне спостереження, його види.
- •Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •Соціологічне опитування, його різновиди.
- •Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •Анкетування, структура анкети.
- •Вимоги до анкетера.
- •Інтерв’ю, його види.
- •Експертиза, її призначення.
- •Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •Тестування, його призначення. Види тестів.
- •Соціометрія, особливості її застосування.
- •Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
Об’єкт та предмет соціології культури.
Соціологія має свій об’єкт та предмет вивчення. Її цікавить культура як система явищ, процесів, відносин, що є результатами соціальної взаємодії і якісно відрізняють людину від іншого живого світу, культура як соціальний механізм взаємодії особистостей, соціальних груп і суспільства з навколишнім середовищем, механізм, що допомагає їм співіснувала, зберігати свою цілісність, притаманні їм цінності, переконання, традиції, норми поведінки, спосіб життя.
У вітчизняній соціології склалося кілька підходів до тлумачення соціології культури. Предметом соціологічного дослідження культури може бути:
1) уся система культури як єдине ціле чи будь-який її вид, що розглядаються у взаємодії з іншими суспільними системами;
2) кожний із елементів соціодинаміки культури, культурної комунікації, що розглядаються у співвідношенні з іншими елементами
культури чи у співвідношенні з іншими суспільними системами.
Соціологічний підхід до вивчення культури має принципові особливості:
культура тлумачиться як системна якість моральної сфери суспільства, тобто суспільство і культура співвідносяться не як ціле і частина, а як ціле і його якість. У цьому контексті культура присутня у всіх без винятку сферах суспільного життя;
культура завжди зв'язується з творчою діяльністю і в своєму як матеріальному, так і моральному втіленні є невід'ємною характеристикою розуму людини, яка свідчить про ступінь її перетворювальної діяльності у вирішенні нагальних проблем;
культура — це сукупність моральних і матеріальних цінностей;
естетичний компонент культури розуміється як специфічний прояв ціннісного ставлення людини до світу і сфери діяльності людей;
культура являє собою сферу самореалізації суспільного індивіда як суб'єкта культурно-історичного процесу.
Оскільки культура є складовою будь-якої суспільної праці, то її можна сприймати як:
міру суспільного прогресу;
ступінь втілення гуманістичних цілей;
особливу форму поєднання моральних багатств, накопичених минулому і моральних цінностей сьогодення.
Засадна ідея соціологічного вивчення культури полягає у визначенні її місця і функцій у життєдіяльності людини, окремих спільностей, суспільства, у суспільних перетвореннях.
Основні функції культури.
Основні функції культури у суспільстві: людино творча, гуманістична, цивілізаційна; пізнавальна (гносеологічна); інтерактивна (комунікативна); регулятивно-нормативна; ціннісно-орієнтаційна; освітньо-виховна.
1.пізнавально-освітня: Засвоєння надбань матеріальної і духовної культури, Оволодіння рідною мовою і вивчення іноземних мов, Вивчення літератури і мистецтва, їх розуміння, Набугтя досвіду самостійної творчості
2.творення і відтворення культури, передача соціальної спадковості :Творення і відтворення культурних цінностей (матеріальних і духовних), Зберігання і передача соціальної спадковості, Соціальна трансляція ,Застосування і удосконалення людського досвіду
3.регулятивно-аксеологічна:Формування правильного розуміння цінностей і моралі, Забезпечення відповідності особи соціальним нормам та ідеалам, Регулювання повсякденної поведінки людини в усіх сферах соціального життя
4.об'еднувальна (соборна):Забезпечення цілісності суспільства, Об'єднання людей на основі усвідомлення приналежності доєдиної нації, народу,деріжави, Забезпечення наступності поколіньі культурно-історичної єдності суспільства
Функції культури тісно пов'язані між собою, реалізація тієї або іншої функції можлива тільки у взаємодії з усіма функціями культури як єдиної системи. В реальному житті всі функції культури здійснюються водночас, більшою або меншою мірою доповнюючи змістовно одна одну.
1. Пізнавально-евристична функція. Знання матеріальної і духовної культури тієї чи іншої епохи дає можливість адекватно судити про ступінь пізнання природи і суспільства. Культура дає не тільки цілісну картину пізнання й освоєння світу за допомогою усіх форм суспільної свідомості, але і сприяє здійсненню евристичних цілей людини, її пошукам найбільш ефективних форм посилення влади людини стосовно навколишнього світу. Будучи реалізацією сутнісних сил людини у всіх сферах її діяльності, культура нерозривно пов'язана з творчістю.
2. Функції передачі соціальної спадщини. Поряд з генетичною програмою, розвиток людини здійснюється шляхом освоєння соціального досвіду попередніх поколінь. Це стає можливим переважно завдяки особливій суспільній системі — культурі, яка виступає формою збереження, соціальної трансляції, застосування й удосконалювання людського досвіду.
3. Регулятивно-аксіологічна, ціннісна функція. Культура з позиції такої функції виступає як система суспільних норм і цінностей у сфері міжособистісних відносин. Регулятивна функція культури підтримується суспільною думкою, мораллю, правом.