50.Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві та його структура.

Машинобудівний комплекс. Машинобудування і металообробка, які являється функціональним ядром машинобудівного комплексу – особливо важливий вид діяльності народного господарства України Виключне його значення полягає, в першу чергу, в тому, що він дає знаряддя праці для матеріального і духовного виробництва, радикально примножує його продуктивну силу інтелектуальних можливостей людини.

Машинобудівний комплекс є провідником в господарство науково-технічного прогресу. У 1993 р. на нього припадало 35,3% загального обсягу промислової продукції України, 43,1% середньорічної кількості промислово-виробничого персоналу та 27,9% вартості її промислово-виробничих фондів.

Багатоаспектна структура машинобудування й металообробки, його техніко-економічні особливості (конструкційна складність машин та широка спеціалізація й кооперування, метало- та трудомісткість, невелика транспортабельність і т.п.) зумовлюють специфіку розміщення різних видів діяльності. Вирішальне значення при цьому мають такі фактори, як споживчий сировинний, науковий, і особливо зручне транспортно-географічне положення або їх сприятливе сполучення. Орієнтація на споживача – провідний фактор розміщення підприємств машинобудування, оскільки дешевше перевозити метал і комплектуючі вироби, нім громіздкі машини.

Розміщення машинобудування знаходиться в прямій залежності від техніко-економічної специфіки виробництва, у першу чергу, від таких його особливостей, як конструктивна складність виробів, широкий розвиток спеціалізації та кооперування. За особливостями технології ряд видів діяльності машинобудування тяжіють до наукових центрів, у яких зосереджені висококваліфіковані технічні кадри, та виробничим об’єднанням. З факторів, що впливають на розміщення машинобудування,

особливе місце належить спеціалізації і кооперування. Спеціалізація в даному разі являється не тільки відокремленням окремих виробництв, а і в поділі праці між підприємствами усередині видів діяльності. Так, станкобудівельні заводи спеціалізуються за типами станків (токарні, фрезерні, револьверні, розточувальні, станки-автомати та ін.); у автомобілебудуванні одні підприємства випускають вантажні машини, інші легкові або автобуси. Аналогічне спостерігаються і в багатьох інших видах діяльності машинобудування. Постійне поглиблення поділу праці в машинобудуванні дозволяє більш тісному кооперуванню між різними видами діяльності.

Для важкого машинобудування характерні підприємства повного виробничого циклу (заготівля – механічна обробка – зборка); деякі з них випускають продукцію невеликими серіями й індивідуального призначення. Основні центри металургійного та горнорудного обладнання розміщені поблизу металургійних підприємств.

Найбільш великим підприємством важкого машинобудування в Україні являється Новокраматорський завод ім. В. І. Леніна (м. Краматорськ, Донецької області). Він випускає обладнання для металургійних заводів, підйомно-транспортні установки для

гірничодобувної промисловості, ротори для турбін, великі крокуючі екскаватори, металоконструкції, прокатні стани та іншу продукцію.

Великі машинобудівні заводи є в Донецьку, Харкові, Луганську, Дніпропетровську, Кривому Розі. Вони випускають обладнання для металургійний заводів, гірничошахтне, ковальсько-пресувальне обладнання, важкі станки та турбіни. Ці заводи тяжіють як до центрів виробництва металу, так і до споживачів готової продукції.

Транспортне машинобудування поставляє народному господарству тепловози, електровози, залізничні вагони, морські та річкові судна, літаки, вантажні та легкові автомобілі, автобуси. Виробництво тепловозів металоємне, тому вони тяжіють до центрів металургії й розвинутого залізничного транспорту. Тепловозобудування зосереджено в Луганську та Харкові, Луганський тепловозобудівний та Харківський завод транспортного машинобудування. Ці заводи з 1947 р. повністю перейшли на виробництво тепловозів. Є заводи по ремонту тепловозів. Найбільші з них розміщені у великих містах та залізничних вузлах: Києві, Львові, Дніпропетровську, Полтаві, Одесі, Запорожжі, Конотопі, Дружківці.

Вагонобудівні заводи спеціалізуються на виробництві великовантажних залізничних вагонів. У Луганській області, в Маріуполі виробництво залізничних цистерн і суцільних металевих вагонів. Вагоноремонтні заводи розміщені у великих залізничних вузлах:

Києві, Львові, Харкові, Одесі, Полтаві, Запорожжі, Дніпропетровську, Конотопі.

Морське суднобудування в Україні почало розвиватися наприкінці XVIII ст. Перша верф була побудована у 1779 р. у Херсоні. У Миколаєві будували вантажні та пасажирські судна переважно для потреб торгового флоту. Найбільшим центром морського суднобудування є Миколаїв: працює три суднобудівних заводів. Другим центром морського суднобудування став Херсон.

Суднобудування і судноремонт розвинуті у великих морських портах Одесі, Іллічівськ, Севастополі, Керчі, Маріуполі; річкове суднобудування розміщено в основних річкових портах у Києві, а також у Херсоні.

У структурі автомобільної промисловості виділяються спеціалізовані автозаводи. Одні з них випускають вантажні, інші лекові автомобілі, автокрани, автобуси. Автомобілебудування орієнтується на науково-технічну базу, тому зосереджено в великих промислових центрах (Львів, Одеса, Кременчук, Запоріжжя, Мелітополь, Луцьк, Луганськ). Автомобільна промисловість кооперується із заводами по випуску двигунів, окремих вузлів та агрегатів автомобілів (Мелітополь, Полтава), електрообладнання (Херсон), підшипники (Харків, Вінниця).

Центрами літакобудування являються Київ та Харків. Енергетичне машинобудування випускає в основному енергетичні апарати, станційні та турбінні трубопроводи та іншу апаратуру.

Лідером турбобудування в Україні є Харківський турбінний завод, де випускаються турбіни великої потужності для теплових, пароконденсатних, газотурбінних, атомних та гідравлічних електростанцій. Працює ще три спеціалізованих підприємства енергетичного машинобудування – у Полтавській, Черкаській та Луганській областях.

Центрами енергетичного дизелебудування являються Запорізька, Миколаївська та Херсонська області.