Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы на экзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
237.59 Кб
Скачать

48.Сучасний стан розвитку чорної металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств чорної металургії.

Підприємства чорної металургії являються значними споживачами палива – 30%, електроенергії та води – 20% від усієї використаної народним господарством України.

Чорна металургія є одним з найважливіших видів діяльності, який обумовлює економічний потенціал країни і визначає розвиток усієї промисловості, транспорту та сільського господарства. Чорні і кольорові метали займають провідне місце серед конструкційних матеріалів. Вони широко використовуються в машинобудуванні, будівництві, транспорті та у усіх без винятку видах діяльності народного господарства, витримуючи гостру конкуренцію з боку пластмас, кераміки та інших сучасних матеріалів.

Сучасна металургія України займає одне з провідних місць в структурі промисловості. На неї припадає 12,5% загального обсягу промислової продукції, яка посідає третє місце після машинобудування та харчової промисловості.

Основним виробництвом у чорній металургії є металургійний переділ – послідовне виробництво чавуну, сталі, прокату. Металургійне підприємство, на якому існує металургійний переділ повного циклу (чавун – сталь – прокат) називається комбінатом. Це головний тип підприємств чорної металургії

До складу чорної металургії входять наступні підприємства неповного циклу:

1. Заводи передільної металургії, що спеціалізуються на виплавці сталі з металевого лому.

2. Заводи по виготовленню стальних труб.

3. Феросплавні заводи, які виробляють сплави заліза з легуючими металами – нікелем, хромом, вольфрамом.

4. Чавуноливарні заводи, що спеціалізуються на виплавці чавуну і виготовлені з нього виробів.

5. "Мала металургія".

На розміщення підприємств чорної металургії впливають її техніко-економічні особливості:

– високий рівень концентрації виробництва, 70% металу дають заводи потужністю 2,5 млн. т чавуну та 3 млн. т сталі на рік;

– складність металургійного комплексу;

– значна фондомісткість;

– велика матеріаломісткість (на виробництво однієї тони чавуну витрачається 1,2-1,5 тон вугілля, 1,7 тон залізної руди, 0,5 тон флюсів, 30 м3 зворотної води);

– високий рівень комбінування;

– різноманіття типів промислових підприємств, підприємства повного металургійного циклу, передільного, "мала металургія".

Основою розвитку чорної металургії є потужна залізорудна промисловість, яка особливо зросла після Другої світової війни. Основний залізорудний басейн – Криворізький, на який припадає 78,2 відсотки усіх запасів залізорудних руд по категоріях А+В+С1 та 93 відсотки усього її видобування.

Залізна руда у Кривбасі видобувається відкритим (75%) і шахтним способами. Сиру руду збагачують, перетворюючи на концентрат із вмістом заліза до 62%.

Другий залізорудний басейн – Керченський розробляється із середини XIX ст. Його руда використовується періодично для виплавки чавуну на Керченському, Таганрозькому та Маріупольському заводах. На Керченський басейн припадає 4,2% загального видування руди. Видобування ведеться відкритим способом.

Марганцеворудною базою чорної металургії є Придніпровський марганцеворудний басейн. У процесі виплавки чавуну марганець застосовують, як легуючу домішку для підвищення якості сталі.

У складі металургійних комплексів важливе місце посідає коксохімічне виробництво. Кокс – це найважливіше технологічне паливо при виробництві чорних металів. Сучасне розміщення підприємств коксохімічного виробництва склалося відповідно до потреб металургійних заводів

Складовою частиною металургійного комплексу є видобування нерудної сировини – флюсів, вогнетривких глин. Вогнетривкі матеріали являються основою для виробництва вогнетривкої цегли, сифонів та іншої продукції, яка широко використовується в металургійному виробництві. Підприємства чорної металургії різняться за умовами їх розміщення. Металургія повного циклу – комбінати, розміщаються поблизу джерел сировини, палива, або між ними. Передільна металургія орієнтується на джерела вторинної сировини (відходи металургійного виробництва, металевий лом), тому вона розміщується поблизу великих промислових центрів. Для виробництва феросплавів необхідна велика кількість електроенергії і легуючих (тугоплавких) металів, тому ці виробництва розміщено у районах, забезпечених дешевою електроенергією та ресурсами цих металів. Мала металургія розміщується на промислових підприємствах.

В Україні історично так склалося, що металургійні заводи розміщені в Донбасі та Приазов’ї – поблизу джерел палива, а також у Придніпров’ї – поблизу родовищ залізної та марганцевої руд і надійного джерела водопостачання – Дніпра.

Утворилося три головних райони чорної металургії: Придніпровський, Донецький та Приазовський.

Чорна металургія в Придніпров’ї стала профілюючою, завдяки їй сформувались великі промислові центри та вузли з металургійними підприємствами.

У Придніпровському металургійному районі сформувались три великих вузла: Дніпропетровський, Запорізький та Криворізький, а також формується Кременчуцький вузол. Дніпропетровський вузол включає металургійні заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська та Новомосковська. Чорна металургія цього вузла дає чавун, сталь, прокат, труби, колеса для рухомого складу залізничного транспорту, мостові конструкції, феросплави та іншу продукцію, яку випускають коксохімічні, машинобудівельні заводи й підприємства будівельних матеріалів, що працюють у комплексі із заводами чорної металургії, обслуговують їх або переробляють їх відходи, наприклад, шлак.

Запорізький металургійний вузол сформувався на базі використання електроенергії Дніпрогесу ім. В. І. Леніна, криворізької залізної руди та коксівного вугілля Донбасу.

У складі запорізького вузла чільне місце належить заводам коксохімії, вогнетривів (вони дають половину виробництва вогнетривів) та допоміжні підприємства.

Третій район чорної металургії сформувався у Приазов’ї. До його складу входять заводи Маріуполя, а також залізорудні родовища Керченського басейну.

Чорна металургія Приазовського району забезпечує металом місцеві машинобудівельні заводи. З нею тісно пов’язані коксохімія, виробництво добрив, будівельних матеріалів.