Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы на экзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
237.59 Кб
Скачать

77. Проблеми розвитку експортного потенціалу.

Провідне місце в експортному потенціалі займає продукція чорної металургії, що зумовлює певну монокультурність, яка підвищує вразливість країни у сфері зовнішньоекономічних зв'язків. Експортний потенціал машинобудування, легкої та харчової промисловості, с/г використовується лише незначною мірою Сучасні можливості експортного потенціалу Укр повною мірою залежать від рівня розвитку окремих ек районів і областей

Проблеми розвитку експортного потенціалу.

Експортний потенціал визначають як обсяг товарів та послуг, які національна економіка може виробити і реалізувати за свої межі з метою максимизувати прибуток від зовнішньоекономічного обміну. Це також здатність національної економіки відтворювати свої конкурентні переваги на світовому ринку. Перевищення вивезення товарів за межі України в інші республіки СРСР перекривалося перевищенням імпорту з-за меж СРСР над експортом продукції за його межі. Міжреспубліканський обмін у більш як 3 рази перевищував імпортно-експортний.  

Від' ємне сальдо торгового балансу в 1988 році у 6.0 млрд.дол. (у світових цінах) виникло за рахунок від' ємного сальдо по нафтогазовій промисловості (10.0 млрд.дол), кольоровій металургії (1.9), хімічній та нафтохімічній (-1.0), лісовій, деревообробної та целюлозопаперової (0.8), а також легкої промисловості (1.1). В певній мірі воно перекривалося вивезенням продукції чорної металургії (4.5), машинобудування та металообробки (2.2), харчової (2.1) промисловості та продукції сільського і лісового господарства (0.5 млрд.дол.)

Основні торгові партнери України . В 1997 році з загальної суми надходжень від експорту (млн.дол.США) в 14231.9 на країни СНД припадало 5585.6, країни Європи - 3450.8, Азії - 3829.2, Африки - 472.4, Америки - 652.5.

Експорт (в млн.дол.) складав: в Російську Федерацію - 3723.0, Китай - 1100.9, Білорусь - 825.5, Туреччину - 670.9, ФРН - 568.6, Італію - 395.0, Польщу - 380.3, США - 330.4, Угорщину - 318.8, Молдову - 294.4, Узбекистан - 235.9, Словаччину - 279.3 з загальної суми імпорту - 17128 млн.дол.

Імпорт з країн СНД складав (в млн.дол.) - 9879.4, з країн Європи - 5053.5, Азії - 8367.2, Африки - 136.8, Америки - 797.9.

Імпорт надходив перш за все з таких країн (в млн.дол.): Російська Федерація - 7837.9, ФРН - 1308.9, Туркменистан - 972.3, США - 650.9, Польщі - 549.9, Італія - 400.4, Казахстан - 403.6, Білорусь - 391.4, Франція - 307.6, Великобританія - 232.4, Австрія - 224.7, Литва - 242.4, Чехія - 219.7, Словаччина - 204, 5.

Рівень відкритості економіки України, розрахований як частка експортної квоти у ВВП, становив понад третину у 1994 році. У великих держав частка зовнішньої торгівлі у ВНП коливається в межах 8-10%, у малих (Голландія, Бельгія та ін.) - сягає 70-80%.

Оцінюючі конкурентні переваги України, як правило, вказують на дешеву робочу силу, розвинуту промисловість, можливості аграрно-виробничої сфери та ВПК, наявність високих технологій та розвинуту науку.

Великі надії деякі урядовці та політики покладають на залучення іноземних інвестицій.

Треба зберігати існуючий експортний потенціал, наприклад, металургійного комплексу та ряду хімічних виробництв, поступово переорієнтовуючи їх на новітні технологічні процеси.

Стратегічним пріоритетом має стати використання конкурентних переваг вищого порядку, втілених в новітні технологічні та наукові розробки. Це створить умови для високоефективних сучасних форм зовнішньоекономічного співробітництва - виробничо-інвестиційної моделі співробітництва.