9.Форми територіальної організації виробництва економічних районів

У сучасному світі суспільне виробництво відбувається -\ постійним поглибленням територіального поділу праці. При цьому ускладнюється територіальна структура національної економіки, посилюється її регіональна складова, яка викликає формування економічних районів різних рівнів. Процес формування економічних районів є об'єктивним. Він відбувається через формування відповідної певним регіональним передумовам господарювання територіальної організації продуктивних сил та структури виробництва. Таким чином, основою формування економічних районів є суспільний територіальний поділ праці, який формує виробничу спеціалізацію окремих територій, виробничі цикли і розвиток системи внутрішніх та міжрайонних зв'язків. Об'єктивними передумовами формування економічних районів виступають наявні у даному регіоні:

- природні ресурси

- особливості економіко-географічного положення території

- система розселення

- чисельність населення

- територіальна організація виробництва

- виробничий потенціал

- спеціалізація господарства

- рівень господарського освоєння території.

На основі формування згідно даних передумов територіально-виробничих комплексів з певною спеціалізацією господарства та організаційно-технологічною структурою виробництва (енерговиробничим циклом) і відбувається розвиток економічних районів. Завданням вчених при цьому є визначення меж об'єктивно існуючих економічних районів. В економічній та географічній науці існують декілька підходів до визначення поняття економічного району. Для усіх них прослідковуються спільні ознаки: спеціалізоване господарство, його комплексність, територіальна цілісність, тісні внутрішньорайонні й міжрайонні економічні зв'язки, відносна повнота та замкненість виробничих циклів, особливості економіко-географічного положення. За загальноприйнятим визначенням П.М.Алампієва економічний рай-он — це географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка мас свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні зв'язки і нерозривно зв'язана і іншими час тинами суспільним територіальним поділом праці.

10.Сучасне економічне районування України.

Економі́чне районува́ння — територіальний поділ народного господарства країни, блоку чи світу на економічно збалансовані частини, які відзначаються фізико-географічним, історичним, технічним, соціально-демографічною і, в першу чергу, економічною вигідною спільністю і сталістю структури головного комплексу внутрішніх і зовнішніх міжгалузевих зв'язків, внутрішньою кооперацією, інтеграцією, зовнішньою спеціалізацією та порівняльним рівнем розвитку.

Спонтанно економічне районування формується головним чином під впливом економічних факторів: максимально вигідної продуктивності при мінімальних коштах виробництва, транспорту, розподілу й споживання, але на нього також мають значний вплив і такі неекономічні фактори, як урядова політика, міжнародні стосунки, адміністративне право, національно-культурні особливості населення тощо. Сучасна наука про економічне районування — регіональна або просторова економія — є на межі політичної економії, економічної географії, теорії й практики зовнішньої торгівлі та математичного та статистичного моделювання рішень; вона аналізує ефективність територіального розміщення і переміщення виробництва і споживання, збалансованість та пропорційність міжгалузевих, міжрайонних зв'язків, ефективність організації управління економічними районами та політики й планування їх розвитку.

За економічним районуванням Україна поділена на Донецький, Карпатський, Північно-західний, Північно-східний, Подільський, Придніпровський, Причорноморський, Столичний, Центральний економічні райони.

Донецький

Донецький економічний район займає площу 53,3 тис. км2. або 8,8% території України з населенням 7887,0 тис. чол. Складається з Донецької та Луганської областей. В межах району розміщений Український Донбас (високорозвинутий ТВК із специфікою добувних галузей промисловості та відновною обробною промисловістю). Характерними є значний ПРП та потужний виробничий потенціал. Основним багатством надр Донецького економічного району є кам'яне вугілля (від довгополумяного до антрацитів). Пласти камяного вугілля малопотужні товщиною 40 - 70 см. У районі виявлено родовища природного газу у Червонокопівську, Славяносербську, Борівському, Співаківському, Кружилівському. Є 21 газоперспективна площа. У басейні річок Кальміус і Торець (Донецька область) та Айдар і Деркул (Луганська облась) знайдено родовища бурих залізняків непромислового значення. Донецький регіон має запаси наступних корисних копалин: кам'яної солі, вапняків, високоякісної крейди, вогнетривкі глини, цементного мергелю. Кількість опадів - 500 - 600 мм., водні ресурси регіону не забезпечують потреб у водній промисловості, сільського господарства, населення. На січень 1995 року розвідано 52 площі для будівництва нових шахт. Чисельність населення Донецького економічного району становить понад 8,2 млн. чол. (89,1% міського населення). Працює 21 виробниче об'єднання з видобутку вугілля, які включають 214 шахт. Електроенергію в основному виробляють ДРЕС (Вуглегірська, Словянська, Миронівська, Міусинська, Сєвєродонецька та ряд інших). У Маріуполі розміщені підприємства чорної металургії. Заводи кольорової металургії розміщені у Катянжинові - "Укрцинк", Микитові - ртутний комбінат, Артемівську - завод обробки кольорових металів, Торезьку - завод твердих сплавів та "Донецьквторкольормет". Також у регіоні розміщені підприємства гірничохімічного комплексу та коксохімічне виробництво. У Сєвєродонецьку розташоване найпотужніше хімічне підприємство України. Машинобудівний комплекс регіону включає такі підприємства:

ВО "Новокраматорський машинобудівний завод";

Горлівський машинобудівний завод;

Маріупольський завод важкого машинобудування;

ВО "Луганський тепловозобудівний завод";

Ряд інших.

Виділяють такі промислові вузли:

Донецько - Макіївський (вугільна, металургійна, коксохімічна, машинобудівна, металообробна промисловість);

Горлівсько - Єнакієвський (вугільна, металургійна, машинобудівна, хімічна, енергетична галузі);

Краматорсько - Славянська (машинобудівна, металургійна, хімічна, енергетична, соляна, промисловість будівельних матеріалів);

Торезо - Снижнянський (вугільна, електротехнічна, легка, будівництво);

Красноармійсько - Маріупольський (чорна металургія, машинобудування, рибоконсервна промисловість);

Луганський (машинобудування, легка, харчова галузі);

Лисичансько - Сєвєродонецький (хімічна, машинобудування, вугільна);

Стаханово - Алчевський (вугільна, металургійна, машинобудівна);

Краснолуцько - Антрацитівський (вугільна, машинобудівна);

Свердловсько - Ровенківський та Краснодонський (вугільна).

Сільське господарство представлене зерновими культурами та тваринництвом (північна зона - розвинене зернове господарство, соняшник, молочно - мясне скотарство, свинарство, птахівництво; центрально - південна зона - приміська спеціалізація).

Регіон має 2487 км залізничних колій, довжина автошляхів - 13600 км, газо - нафтопроводи, продуктопроводи. Екологічні проблеми: дефіцит чистої води, запиленість, загазованість, посухи, пилові бурі.

Придніпровський

Придніпровський економічний район складається з Дніпропетровської та Запорізької областей. Це другий район після Донецького за обсягом виробництва промислової продукції. Клімат - помірно - континентальний. Залізні руди Криворізького басейну представлені 12 млрд. тонн. Залізна руда є у Оріхові, Павлограді, Чортоницьку, Жовтих водах. Є родовища титану, рутило - ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. У Західному Донбасі залягає 8,6 млрд. тонн камяного вугілля. Придніпровський район має поклади бурого вугля, нафти, природного газу, бокситів. Грунтово - кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства , а родовища корисних копалин - розвитку промисловості. У Придніпров'ї поєднується розвиток важкої індустрії та харчової промисловості.

Провідними галузями є такі:

Залізорудна;

Марганцеворудна;

Чорна металургія;

Машинобудівна;

Хімічна.

Важливе значення має харчова, легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Сільське господарство Придніпров'я виробляє 20% виробництва пшениці, 25% - кукурудзи, 35% - соняшнику, 14% - овочів, 14% - м'яса, 15% - молока, 20% - вовни від загальнодержавного. У Придніпров'ї розвинені всі види транспорту. Через регіон з'єднується Криворізький басейн з Донбасом, СНД, портами Чорного і Азовського морів. Експортується продукція гірничорудної, металургійної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, сільськогосподарська продукція, вугілля, нафтопродукти, боксити, ліс, текстиль у інші регіони, СНД, країни Європи, Азії, Африки. Сформовані такі промислові вузли:

Криворізький (залізорудна промисловість, гірничорудне машинобудування, легка і харчова промисловість);

Дніпродзержинський (металургія, хімічна, машинобудівна, харчова, легка промисловість);

Дніпропетровський (чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість, легка, меблева та будівельних матеріалів).

Іде процес формування ряду інших промислових вузлів. Екологічна ситуація у регіоні є однією з найгостріших у світовому порівнянні.

Північно-східний

Північно-східний економічний район включає Полтавську, Сумську та Харківську області з населенням понад 6,3 млн. чол. Та площею 83,9 тис. км2. Це індустріально розвинений район з вигідним економіко - географічним положенням. На промисловість припадає 75% валового продукту регіону. Він займає третє місце за розвитком промисловості та вартістю основних виробничих фондів, де зосереджено 20% машинобудування України. Цей район характеризується сприятливими природнокліматичними умовами, значними запасами корисних копалин. 65,9% населення проживає в містах, що пояснюється наявністю інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Основними галузями є машинобудування, металообробна, харчова, хімічна, легка промисловість. Машинобудування виробляє 35% валової продукції регіону. Зосереджено машинобудування у Харкові (енергетичне і електротехнічне), Полтаві (завод електротехнічних виробів, газорозрядних ламп), Глухів (електронні та агрегатні вузли), Кременчук (транспортне машинобудування), інші. За машинобудуванням за ступенем важливості ідуть харчова та легка промисловість. Розвинені будівництво, газова, деревообробна, меблева промисловості. Ведеться інтенсивне сільськогосподарське виробництво на 5959,9 тис. га земель. Довжина залізниць - 3198км., автомобільних доріг (з твердим покриттям) - 7,0 тис. км. У районі розвинута невиробнича сфера та рекреаційний комплекс.

Центральний

До Центрального економічного району належить Кіровоградська та Черкаська області. У районі є потужний природно - ресурсний потенціал. Район в цілому бідний на рудні ресурси. Є сприятливі умови для розвитку аграрного сектора. Індустріально - аграрний комплекс спеціалізується на обробній промисловості. Базою розвитку обробної галузі є паливно - енергетичний комплекс, зокрема електроенергетика. Розвинена хімічна, нафтохімічна, мікробіологічна, промисловість будівельних матеріалів. Спеціалізованими галузями є легка та харчова промисловість. Легка промисловість забезпечується місцевою сировиною, діють ряд льонокомбінатів. У Києві працює ватно - ткацька фабрика, Київський та Дарницький шовкові комбінати, трикотажне об'єднання "Киянка", швейне об'єднання "Україна" і "Каштан". Частка промисловості становить понад 60% у валовій продукції регіону. Розвинуто сільськогосподарське машинобудування у Кіровограді ("Червона Зірка") та об'єднання "Азот" у Черкасах. Хімічне устаткування виробляють у Києві, Фастові, екскаватори - Бородяша, Київ; верстати - Київ. У Києві виробляють літаки, річкові судна, мотоцикли та ін. Найбільшими залізничними вузлами є Київ, Фастів, Миронівка, Шевченкове, Знамянка. Найбільші аеропорти розміщені у Борисполі та Жулянах.

Подільський

До Подільського економічного району належать Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області. Це четвертий за розмірами економічний район із значними сільськогосподарськими, лісовими, мінеральними, водними та рекреаційними ресурсами. Сільськогосподарські угіддя становлять 71% земельної площі, яка становить 60,9 тис. км2. Населення - 4560,2 тис. чол. Лісові ресурси становлять 11,5% (800,5 тис. га) території. У районі залягають значні поклади природних будівельних матеріалів. У Вінницькій області відкрито родовище залізних руд (0,8 млрд. тон). Запаси пеліканіту становлять 170 млн. тон, це єдина у Європі сировина для виготовлення склолитого цементу, порцелянових виробів. Провідною є харчова промисловість. Машинобудування обслуговує потреби сільського господарства, харчової промисловості. Підприємства природо- та верстатобудування є такі:

Вінницький завод тракторних агрегатів;

Калинівський завод устаткування для цукрових заводів;

Тернопільський завод бурякоцукрових комбайнів;

Хмельницький (трансформаторні підстанції, тракторні деталі, ковально - пресове устаткування);

Камянець-Подільський (сільськогосподарські машини, деревообробний інструмент);

Тернопільське виробниче об'єднання "Ватра" (електроапаратура);

Шепетівка (тракторні деталі).

Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на зерново-буряковій та мясо-молочній продукції. Довжина залізниць - 2536 км., автодоріг - 17,4 тис. км. Проходять газопроводи "Союз", Уренгой - Помари - Ужгород.

Карпатський

До складу Карпатського економічного району входять Закарпатська, Івано - Франківська, Львівська, Чернівецька області. Площа - 56,6 тис. км2., населення - 6,5млн. чол. Територія цього району включає Прикарпаття, Карпати, Закарпаття. Це прикордонний район, який знаходиться на перехресті залізниць: Київ - Прага, Київ - Краків, Варшава - Бухарест, газопроводів: Уренгой - Помари - Ужгород, Оренбург - Західний кардон. У Прикарпатті розташована полікопанентна зона (нафта, природний газ, калійні солі, магнієві солі, кухонна сіль, сірка, вапняк, фосфорити).Надзвичайно цінними є лісові та водні ресурси, зокрема мінеральні води Трускавця, Східниці, Сваляви, Квасів, Моршина та лікувальні грязі села Черче Івано - Франківської області. У районі розвинуті машинобудування, харчова, лісова, деревообробна, промисловість будівельних матеріалів. Електроенергетика представлена Бурштинською, Добротвірською ДРЕС, рядом дрібних ГЕС і ТЕЦ. Машинобудування представлене приладобудуванням, телевізійною технікою, електролампами, металорізальними інструментами. Розвинуті хімічна індустрія, лісовий комплекс та сільське господарство.

Причорноморський

До складу Причорноморського економічного району входять Миколаївська, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим. Площа - 113,4 тис. км2., населення - 7,8 млн. чол. На Керченському півострові залягає 2,8 млрд. тон (14% запасів України) залізних руд. Виявлено родовища нафти і газу на Керченському півострові, АРК, півдні Одеської області. Район є традиційно аграрним з розвиненою переробною промисловістю. Основними центрами морського суднобудування є Миколаїв (3 заводи), Херсон (2 заводи), Керч (1 завод), Севастополь (морський завод). У Одесі функціонують завод великого кранобудування, автоскладальний завод, Херсоні - комбайновий завод, Миколаєві - завод "Дормашина", Одеса - завод тракторних плугів, верстатобудування. У районі виробляють електро - енергетичне устаткування (Херсон, Первомайськ, Сімферополь, Одеса). Розвинута хімічна, промисловість будівельних матеріалів, целюлозно - паперова та деревообробна промисловість. Легка промисловість виробляє 20% тканин загальнодержавного виробництва (Херсонський бавовняний комбінат, Одеська конопле - джутова фабрика, ряд вовняних та трикотажних фабрик). Харчова промисловість забезпечується власною сировиною. На залізничний транспорт припадає 13% колій України.