Питання до іспиту з навчальної дисципліни « регіональна економіка»

1. Мета, завдання, функції, практичне значення регіональної економіки.

2. Економічні закони суспільного виробництва і закономірності розміщення продуктивних сил, їх об'єктивний характер.

3. Основні закономірності розміщення продуктивних сил.

4. Принципи і фактори розміщення продуктивних сил.

5. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.

6. Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів.

7. Районоутворюючі фактори та принципи економічного районування.

8. Районний господарський комплекс та його галузева структура.

9. Форми територіальної організації виробництва економічних районів

10. Сучасне економічне районування України.

11. Поняття регіону та регіональної економіки.

12. Наукові основи формування регіонів і регіонального відтворювального процесу.

13. Сутність регіону. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів.

14. Соціально-економічний потенціал регіону.

15. Сприяння розвитку регіонів: державна політика, пріоритети, програми, управління.

16. Міжрегіональне економічне співробітництво.

17. Сутність продуктивних сил регіону та їх складові елементи.

18. Територіальне розміщення і територіальна організація продуктивних сил.

19. Сутність державної регіональної економічної політики. ЇЇ основні напрями.

20. Об'єкти і суб'єкти регіональної економічної політики.

21. Цілі державної регіональної економічної політики.

22. Основні принципи державної регіональної економічної політики.

23. Складові елементи механізму реалізації державної регіональної економічної політики.

24. Державні програми розвитку регіонів.

25. Склад та структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону.

26. Основні види регіональних програм, їх класифікація за складом та ознаками .

27. Територіальні прогнози економічного і соціального розвитку регіонів.

28. Поняття господарського комплексу.

29. Основні показники, що характеризують економіку країни.

30. Галузева структура економіки та тенденції її розвитку.

31. Зрушення в галузевій структурі народного господарства під впливом соціальної переорієнтації та науково-технічного прогресу.

32. Об'єктивний характер формування міжгалузевих комплексів.

33. Природно-ресурсний потенціал і його структура.

34. Місце України в світових сировинних і паливно-енергетичних ресурсах.

35. Характеристика природно-ресурсного потенціалу України.

36. Населення України і його роль в розвитку і територіальній організації господарства.

37. Регіональні особливості відтворення населення.

38. Міграція населення і її види: регіональні особливості і відмінності.

39. Міське і сільське населення. Міська агломерація.

40. Урбанізація і проблеми довкілля.

41. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві, його структура та особливості розвитку.

42. Розвиток і розміщення вугільної промисловості України.

43. Особливості розвитку і розміщення нафтової промисловості України.

44. Проблеми та перспективи розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості і забезпечення країни нафтопродуктами.

45. Особливості розвитку газової промисловості України.

46. Роль електроенергетики в розвитку народного господарства та її сучасний стан.

47. Перспектива та можливості використання нетрадиційних джерел енергії.

48. Сучасний стан розвитку чорної металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств чорної металургії.

49. Сучасний стан кольорової металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств кольорової металургії.

50. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві та його структура.

51. Військово-промисловий комплекс і його місце в машинобудівному комплексі.

52. Чинники розвитку та розміщення хімічної промисловості.

53. Лісопромисловий комплекс. Сучасний стан та особливості розміщення лісозаготівельної, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості.

54. Галузева структура сільського господарства. Особливості розміщення та сучасний стан розвитку. Розміщення виробництва картоплі, овочів, ягід, фруктів і винограду.

55. Розміщення технічних культур та формування спеціалізованих АПК: цукробурякового, льонопромислового, олійнопереробного, тютюнопромислового та ін.

56. Особливості формування і розміщення картоплепромислового, плодоовочево-консервного та виноградарсько-виноробного комплексу.

57. Особливості розміщення основних та спеціалізованих АПК: молочнопромислового, м'ясопромислового і птахопромислового. Проблеми і перспективи розвитку.

58. Харчова промисловість як основна переробна ланка АПК.

59. Транспортний комплекс та зв'язок. Значення транспорту та зв'язку в народному господарстві.

60. Характеристика розвитку і розміщення окремих видів транспорту (залізничного, морського, річкового, автомобільного, повітряного, трубопровідного), їх взаємодія в транспортних вузлах.

61. Зв'язок як галузь народного господарства.

62. Будівельний комплекс України: структура, особливості розвит­ку та розміщення.

63. Структура та особливості розміщення рекреаційних ресурсів в Україні.

64. Проблеми і перспективи розвитку підприємств легкої промисловості України.

65. Територіальні особливості розвитку різних регіонів і областей України. Депресивні території.

66. Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку економіки регіонів та шляхи їх вирішення.

67. Місце і спеціалізація економічних районів в системі територіального розподілу праці.

68. Диференціація території по рівню і комплексністю розвитку продуктивних сил.

69. Характеристика продуктивних сил економічних районів України.

70. Міжнародний поділ праці, його суть і значення.

71. Передумови розвитку міжнародних економічних зв'язків.

72. Основні форми зовнішніх економічних зв'язків України.

73. Глобалізація і регіоналізація світового господарства.

74. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

75. Участь України у світових економічних об'єднаннях - Європейському Союзі, СОТ, ЄЕП та інших регіональних об'єднаннях: переваги і проблеми.

76. Транзитні можливості України.

77. Проблеми і перспективи зростання експортного потенціалу України та її регіонів.

78. Основні фактори, що сприяють сталому розвитку продуктивних сил.

79. Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище.

80. Науково-технічний прогрес і його вплив на територіальну і галузеву структуру продуктивних сил. Альтернативні джерела енергії.

81. Екосистеми та їх структура, види екосистем.

82. Принципи раціонального природокористування.

83. Екологічний моніторинг, його види та класифікація.

84. Державний екологічний моніторинг.

85. Поняття, завдання, об’єкти та принципи економічного механізму природокористування та охорони навколишнього середовища.

86. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об'єктів, ґрунтів і методи їх визначення.

87. Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності.

88. Довгострокові державні програми охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

89. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.

90. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.

41. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві, його структура та особливості розвитку.

Паливно-енергетичний комплекс

(ПЕК) України складається з підприємств, які спеціалізуються на видобуванні, збагаченні, переробці та споживанні твердого, рідкого і газоподібного палива, виробництві, передачі й використанні електроенергії й тепла. Наведені підприємства згруповано у підвиди, а підвиди, у свою чергу, об’єднані в види діяльності. До складу підприємств паливно-енергетичного комплексу входять вугільні шахти, нафтові і газові свердловини, електростанції тощо.

ПЕК України розвивається в умовах різкого зниження видобування палива на території України – на кінець тисячоліття власні ресурси будуть складати менше 30-40 відсотків від потреби. Отже, поставка нафти і природного газу з інших країн буде постійно зростати.

Постійно удосконалюється структура паливно-енергетичного балансу. Паливно-енергетичний баланс – це співвідношення кількості добутого палива і виробленої електроенергії та кількості використаного в господарстві палива і енергії.

Напружений паливно-енергетичний баланс потребує якісних змін в споживанні енергії та палива вже найближчими роками. Ці зміни пов’язані із необхідністю пом’якшити напруженість між наявністю паливно-енергетичних ресурсів та потребою в них. Вони залежать від вирішення наступних завдань:

– зменшення витрат палива і енергії на виготовлення одиниці продукції, тобто зниження енергоємності продукції;

– підвищення якості споживаного палива;

– підвищення питомої ваги споживання перетворених видів енергії (геотермальної, сонячної, вітрової та ін.);

– зменшення витрат палива на виробництво одиниці тепла та електроенергії і т. д.

Якщо в паливному балансі СНД частка нафти та газу на кінець 1995 р. складала 67%, то в Україні – тільки небагато більше 37%. Особливістю структури видобування палива в Україні являється значне підвищення частки кам’яного вугілля. Це наслідок не тільки енергетичних особливостей України, але і спеціалізації її промисловості, яка споживає ѕ усіх видів палива. Основними споживачами в Україні являються чорна металургія (30,4%), теплові електростанції (18%), а також житлово-комунальне господарство (10,2%) й транспорт (8%).

Важлива частина паливно-енергетичного комплексу – це паливна промисловість. До її складу входять вугільна, нафтова, газова, торф'яна та сланцева промисловість. Головними видами діяльності є вугільна, нафтова та газова промисловість. Районне (місцеве) значення – у сланцевій та торф'яній.

Вугілля використовується як паливо та як сировинна для хімічної промисловості. Найбільш продуктивний і дешевий спосіб видобування вугілля – відкритий (в кар’єрах та гідравлічний. Найбільш дорогий – підземний (в шахтах).