11.Поняття суспільного продукту та його структура.

Результатом суспільного виробництва є його продукт праці, або благо. Суспільний продукт характеризується двома властивостями;

1) здатністю задовольнити певні потреби людей;

2) у ньому завжди втілюються затрати суспільної праці. Відповідно розрізняють натурально-речову та суспільну сторони

продукту.

Натурально-речову сторону суспільного продукту формують різноманітні споживні вартості.

СТРУКТУРА:У процесі розширеного відтворення різні частини суспільного продукту (ССП) вико­нують різні функції й тому виступають у різних формах.Та частина суспільного продукту, за рахунок якої відновлю­ються спожиті засоби виробництва, виступає як фонд заміщення (ФЗ). Після реалізації суспільного продукту вона повинна бути знову повернена у виробництво, щоб забезпечити початок нового виробничого циклу.

Частина суспільного продукту, яка надходить у споживання у вигляді оплати праці, доходів підприємців, різноманітних соціаль­них виплат, складає фонд споживання (ФС)

Частина, яка йде на нагромадження (розширення виробницт­ва), - це фонд нагромадження (ФН).

Отже, функціональна структура суспільного продукту може бути представлена як сукупність трьох його функціональних форм:ССП = ФЗ + ФС + ФН.

12.Визначення необхідного та додаткового продукту.

Необхідний продукт, частина суспільного продукту, виробленого працівниками матеріального виробництва, необхідна для нормального, з точки зору існуючих соціально-економічних умов, відтворення фізичних і духовних здібностей працівника і членів його сім'ї. Час, протягом якого виробляється Н. п., є необхідний робочий час, а праця, витрачена протягом цього часу, — необхідна праця . Розміри Н. п. визначаються як велічиной сукупного суспільного продукту, так і пропорцією, в якій останній ділиться на Н. п. і додатковий продукт. Додатковий продукт, частина суспільного продукту, що створюється безпосередніми виробниками у сфері матеріального виробництва понад необхідного продукту . Час, протягом якого виробляється П. п., називається додатковим робочим часом, а праця, витрачена протягом цього часу, — додатковою працею .

13.Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація.

Потреба – це відчуття нестачі в чомусь, в певних речах, що здатні задовольнити це відчуття.

Загальна класифікація потреб залежить від обраного критерію. Залежно від цього потреби поділяються:

1. За рівнем необхідності (першочерговості):

а) потреби у предметах першої необхідності (їжа, житло, одяг);

б) потреби у предметах розкоші (яхти, норкові шуби і т. п.).

2. За об'єктами:

а) матеріальні потреби;

б) духовні потреби.

3. За суб'єктами:

а) особисті потреби;

б) потреби фірм;

в) суспільні потреби.

4. За формами задоволений:

а) потреби, які задовольняються індивідуально;

б) потреби, які задовольняються колективно (водопостачання, газопостачання та ін.).

5. За роллю в суспільному виробництві:

а) потреби у предметах споживання;

б) потреби в засобах виробництва.

14.Виробничі можливості суспільства і потреби.

Виробничі можливості - це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови цілковитого і ефективного використання всіх наявних ресурсів при даному рівні розвитку технології фактори -ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг.

Оскільки всі ресурси обмежені, то з них доводитися обирати найнеобхідніші. Для їхнього придбання треба здійснити витрати. Ці витрати в ринковій економіці завжди зіставляються з витратами на ті товари та послуги, які можна було б придбати на ту саму суму грошей за умови, що вони були б витрачені на придбання інших товарів та послуг.

В усякому разі, купуючи щось за гроші, ви одночасно втрачаєте якусь іншу можливість (позбавляючись альтернативи). Тим самим ви несете витрати втрачених можливостей, або альтернативні втрати. Альтернативними їх називають тому, що гроші на товари та послуги, які ви придбали, можна було б витратити на інші блага.

Крива виробничих можливостей указує на комбінацію товарів та послуг, які можуть бути вироблені за умови використання факторів виробництва та повної віддачі. Крива демонструє доступні та недоступні комбінації обсягів виробництва. Кожна з них, яка лежить на кривій або посередині її, досяжна. Інші поєднання, які лежать поза кривою, не можуть бути досягнуті за існуючих технологій та ресурсів. Таким чином, економіка, яка функціонує відповідно до виробничих можливостей, має повністю використовувати ресурси.

Потреба – це відчуття нестачі чомусь, в певних речах, що здатні задовольнити це відчуття. За ієрархією потреб за Маслоу, що представлена у вигляді рівностороннього трикутника, в самій його основі лежать фізіологічні потреби(це означає, що людине прагне в першу чергу задовольнити саме ці потреби, а потім інші). Далі розміщені(знизу вгору):захист та безпека, спілкування і повага, визнання як особистості, самореалізація.