
- •1. Зародження і розвиток політичної економії.
- •2. Предмет пе.
- •3. Економічна теорія і пе.
- •4.Закони, принципи, категорії пе.
- •5.Методи економічних досліджень.
- •6.Функції політичної економії.
- •7.Економічний зміст та організаційні форми виробництва. Структура виробництва.
- •8.Технологічний спосіб виробництва.
- •9.Фактори виробництва.
- •10.Ефективність виробництва та продуктивність праці.
- •11.Поняття суспільного продукту та його структура.
- •12.Визначення необхідного та додаткового продукту.
- •13.Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація.
- •14.Виробничі можливості суспільства і потреби.
- •15.Економічні інтереси. Інтереси і потреби.
- •16.Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •17.Типи і еволюція економічних систем.
- •18.Сучасні тенденції в розвитку економічних систем.
- •19.Формаційний і цивілізаційний підходи до типізації економічних систем.
- •20.Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
- •21.Власність на засоби виробництва.
- •22.Об’єкти власності. Права власності.
- •23.Товарне виробництво та його форми організації.
- •24.Товар та його властивості.
- •25.Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •26.Суть грошей. Функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •27.Грошові реформи. Гроші, ціна та інфляція.
- •28.Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •29.Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку. Функції ринку.
- •30.Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •31..Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •32.Принципи класифікації ринків.
- •33.Поняття та основні риси інфраструктури ринку.
- •34.Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.
- •35.Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток.
- •36.Центральний і комерційні банки.
- •37.Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
- •38.Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •39.Суть підприємництва. Види і функції.
- •40.Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •41.Суть і види земельної ренти.
- •42.Економічна система капіталізму вільної конкуренції: суть і основні ознаки. Виникнення монополій.
- •43.Суть і ознаки змішаної економічної системи.
- •44.Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.
- •45.Валовий внутрішній продукт, його суть.
- •46.Національний дохід і національне багатство.
- •47.Економічне зростання і економічний розвиток. Типи економічного зростання.
- •48.Матеріальні фактори економічного зростання.
- •49.Економічне зростання та економічні цикли. Теорії циклів.
38.Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
Підприємство — первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.
Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств (суб’єктів господарювання). Їх можна класифікувати за різними критеріями: 1) формами власності; 2) формами організації; 3) розмірами; 4) сферами діяльності.
Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів: індивідуальне, - сімейне,-приватне,;- колективне, - державне, - комунальне - спільне, - орендне.
Відповідно до форм організації підприємства виступають як: партнерство, або товариство, асоціації, корпорації (акціонерні товариства), консорціуми, концерни.
За розміром підприємства розрізняються як малі, середні та великі.
Підприємства різних галузей можна згрупувати за видом діяльності так: виробничі, фінансові, посередницькі, страхові.
39.Суть підприємництва. Види і функції.
Підприємництво - це особливий вид економічної активності (під якою ми розуміємо доцільну діяльність, направлену на отримання прибутку), яка заснована на самостійній ініціативі, відповідальності і інноваційній підприємницькій ідеї. Підприємництво виступає як особливий вид економічної активності, бо його початковий етап пов'язаний, як правило, лише з ідеєю - результатом інтелектуальної діяльності, що згодом приймає матеріалізовану форму.
Основними формами підприємництва є приватне, колективне і державне.
В залежності від змісту підприємницької діяльності й її зв'язку з основними стадіями процесу відтворення розрізняють такі види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове тощо. Всі вони мають свої підвиди.
Виробниче підприємництво — це будь-яка матеріальна, інтелектуальна, творча діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції, товарів, наданням відповідних послуг, створенням певних духовних цінностей.
Комерційне підприємництво характеризується діяльністю, яка пов'язана з операціями й угодами з купівлі-продажу товарів і послуг.
Фінансове підприємництво — це особливий вид комерційної діяльності, який пов'язаний з купівлею-продажем національної й іноземної валют і цінних паперів.
40.Заробітна плата: сутність, форми, системи.
З\п – це сума грош виплат, вартість і ціна роб сили, яка виплач-ся прац-ві за вик-ну роботу або надані послуги і спрям на мотив-ю досяг-ня бажаного рівня прод-ті праці.
Важливими складовими організації заробітної плати є її форми і системи, які забезпечують зв'язок між оплатою праці та її результатами (індивідуальними і колективними). Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати - відрядну й почасову. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша- кількості виробленої продукції, друга - кількості відпрацьованого часу.
Системами відрядної форми оплати праці є: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма-відрядна, акордна, колективна (бригадна) відрядна, а почасової - пряма почасова, почасова-преміальна, колективна (бригадна) почасова.
За простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітної плати почасова оплата буває годинна, денна, місячна.