
- •Удосконалення Волого-Теплової Обробки швейних виробів при розпрасуванні швів
- •Загальна характеристика роботи
- •Основний зміст роботи
- •Третій розділ дисертації присвячений дослідженню і доповненню інформаційної бази даних показників в’язкопружних властивостей костюмних тканин.Таблиця 1. Характеристика костюмних тканин
- •Показники в’язкопружних характеристик костюмних тканин
- •Показники жорсткості щодо згинання ei костюмних тканин
- •Показники жорсткості щодо згинання костюмних матеріалів
- •Рангові місця костюмних тканин за структурними, в’язкопружними характеристиками і показниками жорсткості щодо згинання
- •Залежність для костюмних тканин
- •Рангові місця костюмних тканин за показником кута відновлення
- •Загальні висновки
- •Список опублікованих праць за темою дисертації
- •Анотація
- •Аннотация
Показники жорсткості щодо згинання ei костюмних тканин
Жорсткість щодо згинання, |
Напрямок розкрою проб |
Умовне позначення тканини |
|||||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
||
EI, мкНЧсм2 |
О |
2698,5 |
6594,1 |
4598,5 |
1787,3 |
2241,7 |
1749,2 |
450 |
1790,3 |
3107,4 |
2222,5 |
629,9 |
1848,9 |
1386,9 |
|
У |
1453,8 |
3086,8 |
1455,0 |
1787,3 |
2181,1 |
1728,6 |
Встановлено, що костюмні тканини ІІ, ІІІ мають більшу жорсткість щодо згинання по основі, в той час, як інші тканини (ІV – VІ) характеризуються близькими по величині показниками жорсткості по основі і утоку. Така ж тенденція простежується в цих показниках по утоку і під кутом 450 у тканин І – ІІІ.
Таблиця 4.
Показники жорсткості щодо згинання костюмних матеріалів
Умовне позна-чення тканини |
Температура T, 0С |
|||||||||||||
20 |
30 |
50 |
70 |
90 |
110 |
|||||||||
Жорсткість щодо згинання G, мкНЧм |
I |
О |
13,60 |
12,51 |
10,84 |
7,95 |
6,05 |
4,66 |
||||||
450 |
6,83 |
6,83 |
6,00 |
3,33 |
1,37 |
0,91 |
||||||||
У |
5,98 |
5,21 |
4,52 |
3,60 |
2,81 |
2,15 |
||||||||
II |
О |
18,59 |
17,59 |
16,15 |
13,10 |
8,82 |
7,35 |
|||||||
450 |
13,42 |
13,02 |
10,75 |
8,45 |
7,30 |
6,26 |
||||||||
У |
15,09 |
14,65 |
13,80 |
11,07 |
8,73 |
6,75 |
||||||||
III |
О |
23,06 |
19,12 |
15,25 |
12,28 |
10,64 |
6,60 |
|||||||
450 |
10,12 |
8,14 |
5,18 |
4,44 |
3,47 |
2,91 |
||||||||
У |
5,63 |
5,23 |
4,48 |
3,81 |
2,68 |
2,21 |
||||||||
IV |
О |
5,41 |
5,09 |
5,09 |
4,64 |
4,35 |
2,65 |
|||||||
450 |
2,54 |
2,54 |
2,54 |
2,35 |
2,09 |
1,61 |
||||||||
У |
4,91 |
4,91 |
4,91 |
4,46 |
4,05 |
2,63 |
||||||||
V |
О |
12,65 |
12,04 |
11,16 |
10,60 |
9,53 |
5,79 |
|||||||
450 |
6,82 |
6,62 |
6,42 |
6,22 |
5,66 |
3,47 |
||||||||
У |
9,78 |
9,78 |
9,27 |
9,02 |
8,07 |
4,16 |
||||||||
VI |
О |
9,58 |
9,04 |
8,53 |
7,80 |
6,68 |
3,39 |
|||||||
450 |
6,19 |
5,99 |
5,79 |
4,54 |
3,92 |
1,89 |
||||||||
У |
7,39 |
7,39 |
6,95 |
5,53 |
5,35 |
3,45 |
Слід зауважити, що вказані особливості зміни показників жорсткості притаманні обом методам, але консольно-контактний метод забезпечує більш рельєфну картину показників жорсткості по відповідним напрямкам розкрою проб.
Перевага цього методу підтверджується результатами, наведених в табл.4. Встановлено, що суттєве зменшення жорсткості щодо згинання G костюмних тканин (в 1,6 – 7,5 рази) особливо помітне при нагріванні тканин до температури Т=90 – 1100С. При цьому найбільш пружними виявилися тканини ІІ, ІІІ, V, серед яких особливе місце займає тканина ІІ, для якої характерним є близькість показників G по основі, утоку і під кутом 450.
Виходячи з наведених даних зроблено припущення, що найбільшу складність при розпрасуванні швів, в першу чергу, слід чекати при використанні тканин з високими показниками жорсткості, які в значній мірі залежать від поверхневої густини та кількості ниток на 100 мм, методу оздоблення тощо. Це підтверджують дані табл.5, в якій наведені рангові місця розташування тканин в залежності від рівня структурних, в’язкопружних характеристик та показників жорсткості щодо згинання. Як видно з наведених даних (табл.5) між показниками модулів пружності Ест, Ед, з однієї сторони, та
жорсткості щодо згинання EI, G, з другої сторони, відсутня чітка залежність, але між показниками EI і G існує тісний зв'язок.
Таблиця 5.