Етикет професійного спілкування

У принципі правила ділового спілкування базуються на загальних правилах етикету, проте тут можуть бути і свої тонкощі. Тим не менш, можна виділити декілька основних моментів.

Пунктуальність - це перша вимога в будь-якій сфері ділової активності. Недостатня пунктуальність при появі на ділових переговорах може бути розцінена партнерами як жест «недоброї волі» і викликати непотрібні ускладнення. Добре налагоджена робота компанії передбачає точне дотримання графіка роботи і відсутність запізнень, тому намагайтеся чітко планувати свій час.

Дотримання корпоративної етики, а простіше кажучи - вміння зберігати закриту для сторонніх інформацію, чи то питання кадрової політики або суто технологічні моменти. Намагайтеся менше обговорювати на публіці проблеми, що виникають на роботі, навіть якщо вони особистого характеру.

Повага до чужої думки - це обов'язкова умова гарного психологічного клімату в колективі. Тут діє принцип бумеранга: чим більше нетерпимості до чужої думки, впертості і егоїзму ви будете виявляти, тим більше будете отримувати у відповідь таке ж відношення.

Професійна комунікативна компетентність– це здатність розв'язувати комунікативні завдання в умовах професійного спілкування, володіти потенціалом дидактичного дискурсу, продукувати довершений і нормативний навчальний текст. Достатній рівень професійної комунікативної компетентності передбачає наявність у майбутнього правника двох основних груп умінь, а саме: загальнокомунікативних та професійно-комунікативних

Система роботи над розвитком професійної комунікативної компетентності студентів юридичних факультетів спирається на лінгвістичні засади спілкування. Дидактична комунікація може бути успішною за умови наявності знань у студентів-юристів про особливості структури комунікативного акту (код комунікації, учасники комунікативного акту, соціальна та професійна належність адресанта та адресата) та характеристики комунікативної ситуації, а також сформованості практичних умінь та навичок адекватно оцінювати конкретну

комунікативну ситуацію. Інформаційною одиницею комунікації, за допомогою якої відбувається реалізація дискурсу, є фрейм. Оволодіння потенціалом дидактичного дискурсу в межах навчання студентів-правників у юридичних вищих навчальних закладах, зокрема юридичними кліше та фреймами, можливе лише за умови моделювання під час вивчення професійно зорієнтованих спецкурсів ситуацій професійного спілкування. Засвоєння студентами навчального матеріалу, тобто здобуття професійно-комунікативних умінь створювати новий текст, в основі яких коди повідомлення, залежить від ступеня розуміння процесу передачі інформації.

20. Види, типи і форми ділового спілкування

Основою поділу професійного спілкування на види є ступінь участі у ньому мови . За цією ознакою професійне спілкування поділяють на вербальне і невербальне.

Вербальне спілкування – це усне, словесне спілкування, учасники якого обмінюються висловлюваннями щодо предмета спілкування.

Залежно від комунікативної ситуації використовують розмовну мову ,літературну мову писемну мову , усну мову.

Залежно від позицій учасників комунікативного процесу вербальне спілкування поділяють на пряме і непряме.

Пряме вербальне спілкування здійснюється шляхом усного контакту між учасниками спілкування. Інформація передається за допомогою мовних знаків та інтонаційних засобів. Пряме вербальне спілкування охоплює елементи невербального.

Форми прямого вербального спілкування:

– індивідуальне монологічне (передача відправником усної інформації реципієнту без зворотного зв’язку);

– індивідуальне діалогічне (передбачає зворотний зв’язок між відправником і реципієнтом);

– групове монологічне (учасниками комунікації є троє і більше осіб. Наприклад, публічний виступ керівника перед колективом (лекція, доповідь));

– групове діалогічне (колективне обговорення проблем, ситуацій, пропозицій на ділових нарадах, засіданнях тощо).

Непряме вербальне спілкування полягає у відсутності безпосереднього контакту між учасниками.

Форми непрямого вербального спілкування:

– письмова (інформація передається від відправника до реципієнта у формі відповідного документа, в якому зафіксовані атрибути ділових контактів);

– використання технічних засобів.

Невербальне спілкування – це обмін інформацією між людьми за допомогою комунікативних елементів (жестів, міміки, виразу очей, постави та ін.), які разом із засобами мови забезпечують створення, передавання і сприйняття повідомлень.