
- •1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень".
- •2 Економічна думка стародавнього Сходу.
- •3 Економічна думка античного світу. Стародавня Греція - Ксенофонт, Платон, Аристотель.
- •4 Економічна думка античного світу. Стародавній Рим - Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.
- •5 Економічна думка середньовіччя.
- •7 Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8 Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.
- •17 Економічне вчення а.Сміта.
- •9 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
- •11 Загальна характеристика і значення класичної політекономії.
- •10 Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
- •12 Виникнення класичної політичної економії у Франції. П. Буагільбер.
- •23 Економічне вчення д. Рікардо.
- •13 Економічне вчення фізіократів.
- •18 Теорія вартості а. Сміта.
- •18 Критичний напрям в політичній економії.
- •30 Критичний напрям в політичній економії. Економічні погляди с.Сісмонді.
- •31 Критичний напрям в політичній економії. Економічна концепція і програма п. Прудона.
- •32.Економічні погляди к.Родбертуса.
- •33 Економічна програма ф.Лассаля.
- •34 35. Економічні вчення Західно Європейских соціалістів-утопістів. Сен-Сімон, Фур’є, Оуен.
- •26. Еволюція класичної політекономії в Англії. Мальтус
- •27 Економічна теорія у Франції в першій пол.19ст. Економічне вчення Сея.
- •29. Економічна теорія в сша
- •41. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині в перщій половині 19 ст. Ф.Ліст.
- •42. Історична школа в Німечинні в першій пол. 19 ст.
- •43 Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •45 Виникнення та суть маржиналізму.
- •46. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.ВІзер.
- •49. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа. 38 . Економічна теорія а.Маршалла
- •48. Розвиток неокласичної традиції в працях а.ПІгу, р.Хоутрі.
- •47. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •50 Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •36 Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
- •37 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •51. Загальні хорактеристики розвитку економічної теорії в 20ст та її основні напрямки.
- •55. Економічні умови винекненя і суть кейнсіанства.
- •59 Неокейнсіанстао. С.Харріс. Е.Хансен.
- •60 Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •58 Кейнсіанська теорія та економічна політика.
- •63 Неокласичні теорії економічного зростання. Р.Солоу, Дж.Мід. Вчення про виробничу функцію.
- •64 Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. Школи неолібералізму.
- •65 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •70 Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •66 Неолібералізм у Німеччині. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".
- •67 В.Ойкен та його концепція "ідеальних типів господарських, систем.
- •68 Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •69 Неокласичннй синтез. П.Самуельсон. Дж.Хікс.
- •71 Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •54 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
- •73 Неоінституціоналізм. Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Дж. Гелбрейт
- •74 Неоінституціоналізм. Теорія трансакційних витрат та економічна теорія прав власності р.Коуза.
- •76 Теорії індустріального суспільства.
- •77 Сучасні концепції футурології.
- •80 Розанток радянської економічної думки в 30-90-ті рр.
10 Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
Основоположником класичної політичної економії в Англії був Уільям Петті. Спочатку він виступив як меркантиліст, але потім звернувся до проблем оподаткування, визначення оптимального розміру податків. За основу цього визначення він приймає категорію вартості товару. Він вказує що на розміри вартості впливають два чинники: земля і праця. В осн. Вартості лежить праця яка використовує землю і завдяки якій формуються суспільні багатства. Але і земля є фактором вартості.
Він визначає, що зар.плата є ціною праці, отже ціною вкладу землі є рента. Все що залишається після реалізації товару є прибуток. Він визначає, що рента і прибуток за економічним змістом є одне і те саме. Це результат використання факторів виробництва. Тому рента повинна вираховуватись із реалізації вартості на основі такого розрахунку: три покоління землевласників живуть разом 21 рік, тому слід встановити ціну землі, яка дорівнює 21річній ренті і отже, визначати розмір ренти.
Зар.плату Петті визначав як ціну праці, що формується під впливом вартості засобів існування. Вона повинна бути мінімальною, щоб наймані робітники більше працювали. Чим менша зар.плата. тим більший прибуток капіталіста. Із прибутку капіталіст виплачує процент, податки, а інша частина є основою нагромадження та інвестицій. Зростання прибутків означає розширення виробництва, збільшення кількості зайнятих, зростання суми суспільних витрат, а звідси і зростання прибутків.
Як і меркантилісти він вважав, що зростання кількості грошей у країні сприяє її збагаченню. Але не дивлячись на те, що обґрунтував категорію вартості, гроші з вартістю не пов’язував. Не розглядав гроші як форму виробничого капіталу.
Процент називає грошовою рентою. Петті вважає, що процент залежить від розміру ренти та кількості грошей у обігу. Уряд не повинен регулювати процент з метою забезпечення сталих інвестиційних процесів. Широко застосовує статистичний метод.
Петті був перший, хто в осн. сусп. розвитку поклав вартість як самоврегульовуючу силу.
12 Виникнення класичної політичної економії у Франції. П. Буагільбер.
Класична школа у Франції була започаткована Буагільбером. Основні праці “Міркування про природу багатства грошей і податків”, “Дослідження про рідкість грошей “. Виступає з різкою критикою меркантилізму. Джерелом багатства вважає не обіг, а виробництво. Проголошує необхідність реформування податкової системи, виступає проти регулювання державою цін на зерно і його експорту. Буагільбер проголосив основні постулати, які стосуються напрямків економ. політ. держави. Він вважає, що економічне зростання країни залежить від розвитку с/г, тому держ. повинна створити умови для вільної дії природних законів: свобода переслідування індивідуального економічного інтересу; свобода ціноутворення; вільна конкуренція; не втручання держави в прив. економ. діяльність.
Відносини між державою і приватною особою мають зводитись до фіксованих податків, тому Буагільбер звертається до проблеми визначення їх розмірів. Вартість яка є основою розподілу визначається як витрати праці. Витрати праці він пропонував вимірювати робочим часом, що витрачений на виробництво певного товару. Але розрізняє індивідуальний і суспільний робочий час. Вартість забезпечує еквівалентний обмін. Буагільбер прив’язував вартість до горшей. В своїй теорії вартості він розрізняє “істинну” вартість в основі якої лежить кількість витраченої праці та ринкову вартість, яка відхиляється від істинної вартості внаслідок руху грошей, що опосередковують обмін. Буагільбер пропонує замінити металеві гроші на паперові, що на його думку дасть можливість повернутися до справедливого обміну.