
- •1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень".
- •2 Економічна думка стародавнього Сходу.
- •3 Економічна думка античного світу. Стародавня Греція - Ксенофонт, Платон, Аристотель.
- •4 Економічна думка античного світу. Стародавній Рим - Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.
- •5 Економічна думка середньовіччя.
- •7 Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8 Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.
- •17 Економічне вчення а.Сміта.
- •9 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
- •11 Загальна характеристика і значення класичної політекономії.
- •10 Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
- •12 Виникнення класичної політичної економії у Франції. П. Буагільбер.
- •23 Економічне вчення д. Рікардо.
- •13 Економічне вчення фізіократів.
- •18 Теорія вартості а. Сміта.
- •18 Критичний напрям в політичній економії.
- •30 Критичний напрям в політичній економії. Економічні погляди с.Сісмонді.
- •31 Критичний напрям в політичній економії. Економічна концепція і програма п. Прудона.
- •32.Економічні погляди к.Родбертуса.
- •33 Економічна програма ф.Лассаля.
- •34 35. Економічні вчення Західно Європейских соціалістів-утопістів. Сен-Сімон, Фур’є, Оуен.
- •26. Еволюція класичної політекономії в Англії. Мальтус
- •27 Економічна теорія у Франції в першій пол.19ст. Економічне вчення Сея.
- •29. Економічна теорія в сша
- •41. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині в перщій половині 19 ст. Ф.Ліст.
- •42. Історична школа в Німечинні в першій пол. 19 ст.
- •43 Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •45 Виникнення та суть маржиналізму.
- •46. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.ВІзер.
- •49. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа. 38 . Економічна теорія а.Маршалла
- •48. Розвиток неокласичної традиції в працях а.ПІгу, р.Хоутрі.
- •47. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •50 Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •36 Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
- •37 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •51. Загальні хорактеристики розвитку економічної теорії в 20ст та її основні напрямки.
- •55. Економічні умови винекненя і суть кейнсіанства.
- •59 Неокейнсіанстао. С.Харріс. Е.Хансен.
- •60 Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •58 Кейнсіанська теорія та економічна політика.
- •63 Неокласичні теорії економічного зростання. Р.Солоу, Дж.Мід. Вчення про виробничу функцію.
- •64 Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. Школи неолібералізму.
- •65 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •70 Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •66 Неолібералізм у Німеччині. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".
- •67 В.Ойкен та його концепція "ідеальних типів господарських, систем.
- •68 Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •69 Неокласичннй синтез. П.Самуельсон. Дж.Хікс.
- •71 Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •54 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
- •73 Неоінституціоналізм. Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Дж. Гелбрейт
- •74 Неоінституціоналізм. Теорія трансакційних витрат та економічна теорія прав власності р.Коуза.
- •76 Теорії індустріального суспільства.
- •77 Сучасні концепції футурології.
- •80 Розанток радянської економічної думки в 30-90-ті рр.
7 Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
Першим проявом ек. ідей став меркантелізм. Предметом дослідження меркантелістів є сфера обігу. Метод дослідження-збирання й описування реальних фактів та часткова їх класифікація, тобто вони прямують від конкретного до абстрактного. Вони присвятили свою діяльність суто практичним питанням ек. політики. Ідеологію меркантелізму відкривають такі ек. положення :
Багатством є лише те, що може бути реалізованим і справді реалізується у грошах ( нагромадження грошей).
Виробництво створює потрібні передумови для утворення багатства, тому потребує постійного заохочення і розвитку.
Джерело багатства - сфера обігу
Сфера обігу є водночас і джерелом прибутку, що утворюється завдяки продажу товарів за більш високою ціною, ніж ціна купівлі.
Джерело багатства є лише зовнішня торгівля.
Баланс зовнішньої торгівлі має бути активним, тобто слід менше купувати у іноземців і більш продавати.
Конкретна меркантелістська політика пройшли 2 етапи у своєму розвитку: ранній меркантелізм та розвинутий. В центрі уваги всіх меркантелістів була проблема збагачення країни. Основою основ всієї сис-ми їхніх поглядів було уявлення, що єдиним справжнім багатством країни є гроші. Всі меркантелісти виступають на захист максимального нагромадження грошей. Основна відмінність полягала у різних поглядах на суть активного балансу. Ранні меркантелісти дивляться на гроші очима збирача скарбів, який знає, що будь яка купівля зменьшує їхню кількість, а продаж – збільшує. Пізні меркантелісти підходять до грошей, як капіталісти (гроші породжують гроші і для цього вони мають бути в постійному русі).
Звідси походить і різне трактування спільної для всіх меркантелістів формули: менше купувати і більше продавати. Ранні меркантелісти наголошують на перший частині ф-ли, розуміючи її цілком однозначно: треба утримуватись від покупок; пізні - досить широко: купувати багато, але сума продажу має завжди перевищувати суму купівлі. Для обох етапів – необхідність впливу державної влади і навіть її опікування господарським життям. Відмінність полягала в різному розумінні конкретних форм цього втручання у тім, як зробити його більш доцільним. Принцип грошового балансу на чільне місце ставить саме діяльність уряду, а принцип торгового балансу - приватну ініціативу покупців і купецьких компаній, держава тут відіграє роль покровителя й регулятора
8 Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.
Першим проявом ек.ідей став меркантелізм. У Західній Європі він зародився в 15ст., але великого поширення набув у 17. Головною передумовою генезису меркантелізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. Велике значення для формування капіталістичного способу вир-ва мало первісне нагромадження кап-лу, зв’язане з найбільш грубими формами насильства: розоренням дрібних робітників, колоніальними загарбаннями, работоргівлею. Ці насильницьки заходи здійснювалися за активної підтримки держави через держ. позики, податкову сис-му, протекціонізм. Значно прискорило розвиток кап. вир-ва виникнення світового ринку. Початок такого формування почався зі здійсненням великих географічних відкриттів. Велику роль у виникненні кап. способу вир-ва відіграв торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважаючою формою капіталу.Розклад феод. устрою, розвиток товарно-грошових відносин, зародження кап-му зачепали інтереси всіх верств населення і надавали питанням ек.розвитку все більше значення.
Меркантилізм виник на підставі узагальнення досвіду первісного нагромадження капіталу і вирішував практичні питання прискорення цього процесу. Меркантелізм відображав інтереси торгової буржуазії.
Отже меркантилізм не був випадковим явищем в історії ек.думки Європи. Він мав реальну базу і вирішував практичні проблеми того часу.
Конкретна меркантелістська політика пройшли 2 етапи у своєму розвитку: ранній меркантелізм та розвинутий.
Ранній меркантелізм виник іще до епохи великих геогр. Відкриттів. Представники-В.Стаффорд, Г.Скаруффі. Ранній меркантелізм ґрунтувався на теорії грошового балансу. Ця теорія мала 2 завдання: 1-залучити в країну більше грошей з-за кордону , 2- зберегти гроші в країні. Властиві монетарному меркантелізму заходи – заборона вивезення грошей, обмеження імпорту, збільшення видобутку золота та срібла там . де це було можливим, встановлення високого імпортного мита, зниження позичкового %. Манетаризм виявився ек. безплідним, на ньому надто сильно позначався вплив напівнатурального гос-ва, міська регламентація торгівлі та грошового обігу, орієнтовано на самодостатність ек-ки кожного міста. Зі зростанням капіталістичних форм гос-ва і розширенням зовнішньої торгівлі ставало очевидною недоцільність політики, що брала за мету втримування грошей у країні.
У 2 половині 16ст. система монетарного меркантелізму змінюється системою меркантелізму мануфактурного, що досягла свого розквіту у 17ст. Представники – Т. Мен, А.Монкретьєн, А.Сєрра. виникла власна система меркантелізму ,для якої характерною є теорія торг.балансу. Пізні мерк. центр ваги перенесли зі сфери грошового обігу у сферу товарного. Їх завдання-скасування заборони вивезення грошей, обмежень імпорту іноземних товарів; форсування експорту національної продукції(промислової); завоювання ринків (також колоніальних); забезпечення активного торг. сальдо, тобто перевищення вартості вивезених з країни товарів над вартістю ввезених. З цією метою заохочувався розвиток промисловості, що виробляла товари на експорт. На перший план висувалася політика протекціонізму. Держава запроваджувала систему митних заходів: ввезення іноземних товарів, що конкурують з вітчизняними, вивезення сировини оподатковуються високим митом (пошлина).Встановлення премій за експорт вітчизняних товарів.