
- •1. Системи числення. Переведення чисел із однієї системи числення в іншу.
- •2. Прямий, обернений та додатковий коди. Виконання операції складання (віднімання) в двійковій системі числення.
- •3. Логічні операції та функції. Способи задання функцій. Функціонально повні системи логічних операцій
- •4. Форми запису логічних функцій. Диз'юнктивна (кон'юктивна) нормальна форма
- •5. Мінімізація логічних функцій методом карт Карно. Приклади
- •6. Мінімізація неповністю визначених функцій. Приклад.
- •7. Класифікація цифрових схем та динамічні параметри цифрових елементів
- •Динамічні параметри цифрових мікросхем
- •8. Методика синтезу комбінаційних вузлів з одним виходом у різних базисах. Навести приклад.
- •9. Призначення, класифікація, способи завдання та схеми побудови дешифратора.
- •10. Призначення, способи завдання та побудови шифраторів. Пріоритетні шифратори.
- •11. Призначення, способи завдання та побудови мультиплексорів.
- •12. Призначення, способи завдання та побудови демультиплексорів.
- •13. Асинхронні та синхронні r-s тригери. Способи завдання, принципові схеми та часові діаграми їх роботи.
- •14. Синхронні d-тригери. Способи завдання, принципові схеми та часові діаграми їх роботи.
- •15. Способи завдання, принципові схеми та часові діаграми роботи j-к та т- тригерів.
- •16. Призначення, класифікація та характеристики регістрів. Паралельні однофазні та парафазні регістри.
- •Класифікація регістрів
- •Операції в регістрах
- •17. Послідовні регістри. Схеми та робота регістрів зсуву вліво, вправо та реверсивних.
- •18. Призначення, класифікація та характеристики лічильників. Схема двійкового підсумовуючого лічильника із послідовним перенесенням.
- •19. Призначення. Класифікація та характеристики лічильників. Схема двійкового віднімаючого лічильника з послідовним перенесенням.
- •20. Схема кільцевого лічильника.
- •21. Способи та схеми побудови типових недвійкових лічильників та їх характеристики.
12. Призначення, способи завдання та побудови демультиплексорів.
Демультиплексор - це логічне пристрій, призначений для перемикання сигналу (за дод. Адресного коду A0, A1, ..., Am-1) з одного інформаційного входу на один з інформаційних виходів. Таким чином, демультиплексор у функціональному відношенні протилежний мультиплексору. На схемах демультиплексори позначають через DMX або DMS.
Умовне графічне позначення демультиплексора «1 в 4».
Демультиплексори використовують для наступних операцій:
• комутації як окремих ліній, так і багаторозрядних шин;
• перетворення послідовного коду в паралельний;
• реалізації логічних функцій та ін.
Демультиплексори часто позначають: "1 -> n". D - інформаційний вхід; F0, F1, F2, F3 - виходи внутрішнього дешифратора адреси.
За даними табл 4.5 записуємо систему рівнянь для інформаційних виходів:
На основі рівнянь побудовано схеми.
Рис. 4.18. Схема демультиплексори: а - з внутрішнім дешифратором; б - з суміщенням адресних і вхідних змінних
13. Асинхронні та синхронні r-s тригери. Способи завдання, принципові схеми та часові діаграми їх роботи.
Двовхідний асинхронний RS-тригер – це тригер з прямими (такими, що реагують на наявність 1) й інверсними (такими, що реагують на наявність 0) входами.
Умовне позначення RS-тригера наведено на рис.1.
Рисунок 1 – Умовні позначення RS-тригера з прямими (а) й інверсними (б) входами
Свою назву RS–тригер одержав від перших літер англійських слів set – встановлювати (S) та reset – відновлювати (R).
S – інформаційний вхід призначений для установлення тригера в одиничний стан (Q = 1), а R – вхід призначений для повернення тригера у нульовий стан (Q = 0).
Таблиці переходів
Роботу тригерів описують відповідні таблиці переходів, наведені в табл.1.
Таблиця 1 - Таблиці переходів RS-тригерів
а) з прямими входами
б) з інверсними входами
Рисунок 2 – RS-тригер з інверсними входами на елементах І-НІ (а) та з прямими входами на елементах АБО-НІ (б)
Рисунок 3 – Синхронний RS-тригер
Необхідно зазначити, що тактові входи бувають потенціальні прямі, як у даному випадку (тригер змінює свій стан при надходженні сигналу 1 на вхід С), та інверсні (тригер змінює стан при надходженні сигналу 0), або імпульсні, також прямі й інверсні (коли тригер змінює свій стан при зміні сигналу на тактовому вході з 0 на 1 або з 1 на 0 відповідно).